Справа № 635/10311/25
Провадження № 2-з/635/11/2025
02 грудня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Базова О.В.,
за участі секретаря Макаренко С.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за майбутнім позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесеському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницька Наталя Валентинівна, про встановлення факту батьківства за рішенням суду та визнання права власності на спадкове майно
02 грудня 2025 року з використанням підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд» ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни, звернувся до Харківського районного суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за майбутнім позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницька Наталя Валентинівна, про встановлення факту батьківства за рішенням суду та визнання права власності на спадкове майно.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 має намір звернутися з позовною заявою про встановлення факту батьківства за рішенням суду та визнання права власності на спадкове майно до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницька Наталя Валентинівна. Підстави майбутньої позовної заяви є те, що його матір ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалий час мала стосунки із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала із останнім близьких до сімейних та інтимних стосунках, але шлюб між ними зареєстрований не був. Від цих стосунків завагітніла. Через неперебування ОСОБА_5 у шлюбі, відсутність спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька ОСОБА_1 було зроблено на підставі частини 1 статті 135
Сімейного кодексу України, а саме з зазначенням прізвища і громадянства матері та імені та по батькові батька дитини за її вказівкою. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, про що Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області складено актовий запис про смерть № 292 від 28 жовтня 2024 року (копія актового запису про смерть ОСОБА_6 додається). Після смерті ОСОБА_6 залишилась спадщина і ОСОБА_1 вважав за можливе та необхідне реалізувати своє право на спадщину ОСОБА_6 та 29 січня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницької Н.В., яка 29 січня 2025 року зареєструвала заяву про прийняття спадщини в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 33 та долучена до спадкової справи № 86/2024, відкритої 18 листопада 2024 року.
В заяві про забезпечення позову зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову за даною заявою можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, оскільки станом на момент подання даної заяви про забезпечення позову - 28 листопада 2025 року, сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений частиною 1 статті 1270 ЦК України.
Представник заявника зазначає, що відповідно до положень статті 1298 ЦК України у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницької Н.В., як нотаріуса який завів та веде спадкову справу № 86/2024 від 18 листопада 2024 року, відсутні будь-які перешкоди для видачі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_6 підтвердженим спадкоємцям ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В той же час, 21 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницької Н.В. вчинення нотаріальних дій по спадковій справі № 86/2024 від 18 листопада 2024 року зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 не подано документів, що підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_1 з ОСОБА_6 .
З огляду на викладене, представник заявника вважає, що у разі прийняття рішення за його майбутнім позовом про встановлення факту батьківства за рішенням суду та визнання права власності на спадкове майно, захист його прав та інтересів буде неможливим, адже розподіл спадкового майна може бути здійснений без урахування частки ОСОБА_1 у такому майні та призведе до необхідності повторного звернення заявника до суду, та в разі відчуження спадкоємцями набутого майна, суттєво ускладнить виконання майбутнього рішення.
Відповідно до ч.1, 3-7 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак, й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.2 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або забороною вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо батьківства батька останнього - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до заявника, що підтверджується зокрема копією відзиву ОСОБА_2 від 28 лютого 2025 року по справі № 635/13681/24.
Після смерті ОСОБА_6 залишилась спадщина, і заявник ОСОБА_1 29 січня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницької Н.В., яка 29 січня 2025 року зареєструвала заяву про прийняття спадщини в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 33 та долучена до спадкової справи № 86/2024, відкритої 18 листопада 2024 року.
В той же час із заяви від 21 березня 2025 року до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницької Н.В. вбачається, що ОСОБА_1 не подано документів, що підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_1 з ОСОБА_6 .
Суд погоджується з доводами представника заявника про те, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницької Н.В., як нотаріуса який завів та веде спадкову справу № 86/2024 від 18 листопада 2024 року, відсутні будь-які перешкоди для видачі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_6 підтвердженим спадкоємцям ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як наслідок, у разі прийняття рішення за його майбутнім позовом про встановлення факту батьківства за рішенням суду та визнання права власності на спадкове майно, захист прав та інтересів ОСОБА_1 буде неможливим, адже розподіл спадкового майна під час видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6 може бути здійснений без урахування частки ОСОБА_1 у такому майні та призведе до необхідності його повторного звернення до суду, та в разі відчуження спадкоємцями набутого майна, суттєво ускладнить виконання майбутнього рішення.
Таким чином, заявником доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернувся до суду, а тому в заяву про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви слід задовольнити.
Обираючи вид забезпечення позову, суд виходить з того, що заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмету спору.
Враховуючи наведене, суд вважає, що достатніми та співмірним заходом забезпечення позову у даному випадку є заборона приватному нотаріусу Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницькій Н.В. вчиняти нотаріальні дії з видачі свідоцтв про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа № 86/2024 від 18 листопада 2024 року, до вирішення справи по суті за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницька Наталя Валентинівна, про встановлення факту батьківства за рішенням суду та визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до положень ст.154 ЦПК України суд не застосовує зустрічне забезпечення.
Суд роз'яснює, що, згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Крім того, за приписами ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.149-154,157,247 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гофельд Ганни Сергіївни про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницькій Н.В. вчиняти нотаріальні дії з видачі свідоцтв про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа № 86/2024 від 18 листопада 2024 року.
Згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Представник заявника: ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий.
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий.
Третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницька Наталя Валентинівна, адреса робочого місця: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Вознесенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: 56500, Україна, Миколаївська обл., місто Вознесенськ, вулиця Шевченко, будинок 37в, код за ЄДРПОУ 42942044.
Суддя О.В. Базов