Справа № 632/1688/25
провадження № 2/632/855/25
іменем України
03 грудня 2025 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання Хохлової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ТОВ «ФК Єврокредит», адвоката Журавльова Станіслава Георгійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.08.2019 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №TDB.2019.0991.758 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Сторони погодили істотні умови договору, і відповідач своїм підписам підтвердив, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, що розміщені на офіційному сайті Банку) ознайомлений і згодний. Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, відкривши відповідачу поточний рахунок, видавши відповідачу платіжну картку міжнародної платіжної системи та здійснивши перерахування кредитних коштів в межах лімітів кредитної лінії. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, заборгованість відповідача за кредитом становить 14256,71 грн., яка складається з: 6238,38 грн. заборгованість за кредитом; 8018,33 грн. заборгованість по сплаті відсотків.
09.07.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019.
27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором, №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019 у загальному розмірі 14256,71 грн., яка складається з: 6238,38 грн. заборгованість за кредитом; 8018,33 грн. заборгованість по сплаті відсотків.
Крім того, просив стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.
Ухвалою судді від 25.09.2025 позовну заяву представника ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» адвоката Журавльова Станіслава Георгійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху. Представнику позивача надався строк для усунення недоліків, які представник позивача усунув засобами Електронного суду 30.09.2025.
Крім того, 23.09.2025 від представника позивача адвоката Журавльова С.Г., засобами Електронного суду, надано клопотання про долучення до матеріалів справи виписки з рахунку відповідача (додаток №7 до позовної заяви).
Ухвалою судді від 02.10.2025 відкрито провадження по цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи виписки з рахунку відповідача (додаток №7 до позовної заяви) задоволено. Призначено перше судове засідання на 03.11.2025.
03.11.2025 відповідачкою подано заяву про ознайомлення з матеріалами цивільної справи з можливістю здійснення фотофіксації, просила відкласти розгляд справи з метою скористатись правом на подання відзиву, судове засідання провести без її участі.
Ухвалою судді від 03.11.2025 відкладено розгляд справи на 03.12.2025.
01.12.2025 від представника позивача надійшла клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Додатково повідомлено, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка повідомлена про дату, час та місце судового засідання у порядку п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України засобами поштового зв'язку під особистий підпис розпискою (дата отримання 12.11.2025, особисто).
Відповідачка не надала до суду відзиву на позовну заяву.
Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до п.1,2 ч.6 ст.19 ЦПК України та відповідно до ст. 274, 275, 277, 278, 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами у межах строків, визначених ст.275 та ч.2 ст.279 ЦПК України.
Від відповідачки заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, також він не надав і відзиву.
Суддя у порядку статей 280 та 281 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу по суті на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для задоволення позову з огляду на наступне.
19.08.2019 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №TDB.2019.0991.758 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Згідно з п.1.1. Договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК». Своїм підписом відповідач підтвердила, що цей Договір разом із Правилами, Тарифами на послуги Банку складають єдиний договір, а його підписання вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку із чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню.
За п.1.2 Договору, банк відкриває Клієнту:
поточний рахунок № НОМЕР_1 (далі - Картковий рахунок-І) в гривні:
поточний рахунок № НОМЕР_2 (далі - Картковий рахунок -2) в доларах США;
поточний рахунок № НОМЕР_3 (далі - Картковий рахунок - 3) в Євро на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи. Картковий рахунок - І обслуговується за дебетово-кредитною схемою. Картковий рахунок -2 та Картковий рахунок -3 - за дебетовою схемою Картка, що видається на підставі цього Договору є власністю Банку.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що Картка використовується Відповідачем для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших банківських операцій передбачених чинним законодавством України і не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з п.1.4. Договору, Банк має право надавати Клієнту на Картковий рахунок -І кредит (встановити Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії) в сумі та на умовах визначених Договором. Кредит використовуються Клієнтом на споживчі цілі Операції на Картковий рахунок -І проводяться з урахуванням встановленого Доступного ліміту кредитної лінії.
Згідно з п.2.1 Договору, Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку і платежів Клієнта здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії.
Пунктом 2.2 Договору між сторонами узгоджено умови кредитування, зокрема розмір максимального ліміту кредитної лінії 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень нуль копійок), пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникла внаслідок здійснення операцій в торгово-сервісних мережах, до 62 днів; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитною лінією по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах у пільговий період з дати першого зняття коштів (фіксована), 0,0001% річних; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах (фіксована), 56% річних (тариф todobank); процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям зняття готівки в термінальних пристроях - POS-термінал, банкомат (фіксована), 56%(тариф todobank); р.; кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі (до 16-00 годин) 18.08.2020 р.; зобов'язання клієнта за договором не забезпечується.
Відповідно до п.п.2.3., 2.4. Договору, Відповідач на власний розсуд вирішує питання стосовно використання ліміту овердрафту/кредитної лінії. Сплата процентів передбачених умовами Договору за користування Доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється Клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково).
Пунктом 3.1.2 Договору визначено, що Клієнт зобов'язаний при користуванні Доступним лімітом кредитної лінії: - щомісячно, не пізніше Розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов'язковий платіж, в т.ч. проценти та інші обов'язкові платежі передбачені Договором у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на Картковий рахунок; погасити заборгованість та Доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості.
Згідно п.4.10 Договору цей Договір складений у двох примірниках по одному для кожної із Сторін. Усі оформлені та підписані примірники Договору мають однакову юридичну силу.
Підписавши цей Договір Клієнт підтверджує що один примірник цього Договору із додатками, Картка та ПІН-код до неї, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, ним отримані під підпис. З реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення Договору, у письмовій формі Клієнт ознайомлений (п.п.1.1, 1.2 Договору).
Підписавши Заяву-анкету на відкриття рахунку та видачу платіжної картки від 19.08.2019 відповідачка підтвердила відкриття Банком поточних рахунків у гривні, доларах США, у Євро та отримання платіжної картки №4653-6943-0002-1120.
Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставка за користування кредитом, заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписала кредитний договір та була проінформована про всі істотні його умови.
Таким чином, АТ «Мегабанк» виконав свої зобов'язання за Договором, а саме п.1.2. Договору, відкривши Відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку № НОМЕР_4 та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку № НОМЕР_5 за період з 19.08.2019 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, відкритим Відповідачу у Позивача.
Відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку № НОМЕР_5 за період з 19.08.2019 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, відкритим Відповідачу у Позивача.
Станом на 03.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складає 6238,38 грн. (шість тисяч двісті тридцять вісім гривень тридцять вісім копійок), що підтверджується виписками з особового рахунку за період 19.08.2019 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, та розрахунком заборгованості за КД №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019.
В порушення умов Договору відповідачем не сплачені проценти за користування кредитом в розмірі 8018,33 грн. (вісім тисяч вісімнадцять гривень тридцять три копійки), що підтверджується виписками по особовим рахункам за період 19.08.2019 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024 та розрахунком заборгованості станом на 03.09.2024 за КД №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019.
Таким чином, загальна сума вимог за Договором №TDB.2019.0991.758 про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 19.08.2019 становить 14256,71 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка) і складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 6238,38грн. (шість тисяч двісті тридцять вісім гривень тридцять вісім копійок), заборгованості по відсоткам у розмірі 8018,33 грн. (вісім тисяч вісімнадцять гривень тридцять три копійки).
Отже, на виконання умов кредитного договору Банк надав Відповідачу кредитні кошти, а Відповідач в повному обсязі не повернув кредитні кошти, проценти та інші платежі за Кредитним договором.
09.07.2024 відбувся електронний аукціон з продажу прав вимоги за кредитними договорами в кількості 20054 од., що укладені з фізичними особами. Відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», код ЄДРПОУ: 40916672.
Згідно з платіжною інструкцією №66895 від 31.07.2024, призначення платежу: «373981351629, оплата за лот GL1N426240, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», код ЄДРПОУ: 40916672, протокол GFD001-UA-20240618- 01260 від 09.07.2024, ціна продажу: 23425777,00 грн. без ПДВ».
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна АТ «МЕГАБАНК».
03.09.2024 Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, уклали Договір №GL1N426240 про відступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги.
Відповідно до Додатка №1 до Договору №GL1N426240 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 03.09.2024 року, Банк відступив ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» право вимоги за договорами, зокрема до кредитного договору TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019 р. у розмірі 14256,71 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка).
27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019 року.
Згідно з платіжною інструкцією №1074 від 27.12.2024, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 8030000,00грн., призначення платежу: «аванс згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ.».
Відповідно до Додатка №1 до Договору №1/12 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.12.2024, Банк відступив Позивачу право вимоги за договорами, зокрема до кредитного договору TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019 у розмірі 14256,71 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка).
На час розгляду справи судом, відповідачкою не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано.
Таким чином, станом на 03.09.2024, заборгованість Відповідача перед Позивачем, як правонаступника АТ «МЕГАБАНК» за кредитним договором №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019, становить 14256,71 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка) і складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 6238,38 грн. (шість тисяч двісті тридцять вісім гривень тридцять вісім копійок), заборгованості по відсоткам у розмірі 8018,33 грн. (вісім тисяч вісімнадцять гривень тридцять три копійки).
Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги.
У даному випадку ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019 у розмірі 14256,71 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка) і складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 6238,38 грн. (шість тисяч двісті тридцять вісім гривень тридцять вісім копійок), заборгованості по відсоткам у розмірі 8018,33 грн. (вісім тисяч вісімнадцять гривень тридцять три копійки), яке раніше належало АТ «МЕГАБАНК», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України. Таким чином, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є новим кредитором Відповідача.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
За правилом частини 1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Факт надання кредитних коштів підтверджується відповідними письмовими доказами. Отже, цілком обґрунтованими є доводи Позивача про порушення Відповідачем свого зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати інших платежів за користування кредитними коштами.
Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі №298/825/15-ц зазначає, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача.
У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).
Враховуючи викладене, наданий Позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписка по рахунку відповідача містять ідентичні відомості щодо руху коштів за кредитним зобов'язанням.
Таким чином, Позивач довів факт надання коштів позичальнику, оскільки надав відповідні докази (зокрема виписки за рахунками Позичальника), та надані Позивачем розрахунки кредитної заборгованості підтверджені належними доказами. Факт отримання кредитних коштів Відповідачем підтверджується, зокрема, попереднім підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого позичальник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
Відповідно до виписок по особовому рахунку відповідача за кредитним договором у період з 19.08.2019 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024 відповідач активно використовувала кредитні кошти та здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором. Це свідчить про наявність кредитних зобов'язань та підтверджує, що Позичальник отримав відповідні грошові кошти.
В іншому випадку відсутні підстави для виконання зобов'язань за кредитним договором №TDB.2020.0991.543 від 19.08.2019. Позичальник розпочав виконання своїх зобов'язань, що фактично підтверджує факт отримання кредитних коштів. Подальше припинення погашення заборгованості не спростовує сам факт отримання кредиту, а лише свідчить про порушення ним договірних зобов'язань.
Отже, здійснення платежів на виконання кредитного договору у зазначений період є належним доказом отримання Позичальником кредитних коштів, тому твердження про відсутність доказів отримання кредиту є безпідставними.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці. зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд враховує категорію та складність справи, значення справи для позивача заперечення відповідача проти позовних вимог, що зумовило зібрання представником позивача нових доказів у справі та більше вивчення законодавства для доведення заявлених позовних вимог, обсяг документів та додатків, зібраних адвокатом у даній справі для подання позову до суду та представлення інтересів позивача. Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) заборгованість за Кредитним договором №TDB.2019.0991.758 від 19.08.2019 року у розмірі 14256,71 грн.(чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Копію рішення направити позивачеві, представнику позивача засобами Електронного суду у порядку ч.7 ст.14 та ч.5 ст.272 ЦПК України, а відповідачеві засобами поштового зв'язку.
Заочне рішення може бути переглянуте Златопільським міськрайонним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або через Златопільський міськрайонний суд Харківської області або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги позивачем або заяви про перегляд заочного рішення, поданої відповідачем. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі подання заяви про перегляд заочного рішення воно або скасовується судом або підлягає оскарженню в загальному порядку, передбаченому ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач, якому заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії заочного рішення суду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, електронна пошта: court_fc_evrocredit@ukr.net, тел. +380687775600.
ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: Адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №5817 видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 04.07.2024, поштова адреса: 49005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., Дніпро, р-н Соборний, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 411, тел. НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ВІДПОВІДАЧКА: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина України НОМЕР_9 , виданий Первомайським РВ ГУМВС України в Харківській області від 17.07.2013 р., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_10 .
Суддя: С. Л. Кузьменко