Справа № 570/4737/25
Номер провадження 3/570/2057/2025
03 грудня 2025 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши матеріали справи які надійшли від Рівненського районного управління поліції Управління національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 за ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 серії ЕПР1 № 449391, 10.05.2025 о 10 год. 15 хв. в с. Колоденка, вул. Рівненська, 114, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом WV CADDY д.н.з. НОМЕР_1 та вживав після ДТП, яка відбулась 10.09.2025 о 08:45 год в с.Колоденка, вул. Рівненська, 91 за його участю алкоголь, що підтверджується тестом №92 від 10.09.2025, результат огляду становить 1,86 %, водій з результатом згідний від проходження аналогічного тесту в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ОСОБА_1 двічі був належним чином повідомлений про дати, час та місце судового засідання, однак до суду не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв та відповідно клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справ та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 серії ЕПР1 № 449391, схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 від 10.09.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.09.2025, результатом тетсу Drager Alcotest 3820 №92 від 10.09.2025, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.09.2025, зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449391 від 10.09.2025, письмови поясненнями ОСОБА_2 від 10.09.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.09.2025, фотоматеріалами, довідкою ПОГ СВГ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Тараса Шепелюка, CD-диском з відеофайлами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Згідно з ст.14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2.10 Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у випадку вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер та ступінь вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу порушника, який раніше притягався до адміністративної відповідальності, ступень його вини.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18.01.1978, "Коробов проти України" від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.10 ПДР України "поза розумним" сумнівом доведена в судовому засіданні.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який не працевлаштований, має посвідчення водія; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративно гостягнення сплачуєтьсяособою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст.40-1, ч.3 ст.130, ст.283, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 50 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Гладишева Х.В.