Справа № 569/25988/25
03 грудня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
01 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 06 серпня 1979 року на ім'я ОСОБА_2
02 грудня 2025 року заяву передано на розгляд судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в поряду окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що має юридичне значення, зокрема: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до пункту 12 Постанови пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заявник просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу - трудової книжки.
Разом з тим, доказів на підтвердження того, що до звернення до суду із даною заявою заявник зверталася до відповідної організації з заявою щодо внесення змін до трудової книжки та їй було відмовлено із зазначенням причин відмови до заяви не додано.
Крім того, заінтересованою особою заявник визначила Головне управління Пенсійного фонду у Рівненській області, проте у заяві не зазначено, у чому полягає юридичний інтерес Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області у результатах розгляду даної справи, з огляду на ті обставини, що доказів звернення до Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області та його відмови суду не надано, а з копії трудової книжки слідує, що пенсія була призначена 01 листопада 2022 року.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн 00 коп., тому розмір судового збору за вимогу про встановлення факту становить 605 грн 60 коп.
В заяві заявник просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки за попередній рік взагалі не мала доходів, що підтверджується відомостями ДПС.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати враховуючи майновий стан сторони.
Зміст цих статей передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання заяв до суду є її обов'язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.
За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивач надає до суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у вигляді відповіді на запит в електронному вигляді від 06 листопада 2025 року, згідно яких з січня 2024 року по грудень 2024 року у ОСОБА_1 відсутні доходи.
Слід зазначити, що наданий заявником доказ не може свідчити про те, що вона перебуває в тяжкому матеріальному становищі та не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, пенсія, тощо).
Вказане унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та буде повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.О. Першко