Справа № 375/2326/25
Провадження № 2/375/1033/25
02 грудня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», директор Поляков О.В., через систему «Електронний суд» звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 23531,00 грн, а також, судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Кредитний договір №460608442 від 25 жовтня 2021 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 8000,00 грн. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV384MF. У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
25 жовтня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 8000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 .
28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому, до вказаного договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Відповідно до реєстру прав вимоги № 175 від 5 травня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило, а ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
8 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №460608442 від 25 жовтня 2021 року. Відповідно до реєстру боржників б/н від 8 липня 2025 року за договором від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 23531,00 грн.
Позивач вказував, що загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №460608442 від 25 жовтня 2021 року, становить 23531,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15531,00 грн- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на те, що відповідачем умови кредитного договору не виконуються, заборгованість за кредитним договором не погашена, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №460608442 від 25 жовтня 2021 року у розмірі 23531,00 грн та судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
В прохальній частині позову представник позивача просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання вдруге не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток, за зареєстрованим місцем проживання та шляхом надіслання СМС-повідомлення про розгялд справи у додаток Viber. Причини неявки суду невідомі, відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили, тому в силу частини 8 статті 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 25 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №460608442 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV384MF.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «СМАРТ».
Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу перший транш за договором в сумі 8000,00 грн, одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 24 листопада 2021 року.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання.
Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору (пункт 1.5 договору).
Відповідно до пункту 1.7. договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту («Дисконтний період») а саме до 24 листопада 2021 року.
Згідно з пунктом 1.8 договорусторони погодили, що встановлений в пункті 1.7 договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.
Пунктом 1.9. договору предбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
- виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за
користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 215,35 процентів річних, що становить 0,59 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
- якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до пункту 1.12 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінністатті 212 ЦК України, яка маєнаслідком продовження строку дії кредитної лінії на наступних умовах:
1.12.1 зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
1.12.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до пункту 1.14.1. договору - орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 9416,00 грн та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1416,00 грн та суму Кредиту у розмірі 8000,00 грн Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 626,30 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 117,70 % від суми першого Траншу.
Пунктом 1.14.2 передбачено, що у разі настання передбаченої п. 1.9.3. Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у Позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. Договору строк, у розмірі що розрахований за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 12752,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 4752,00 грн та суму Кредиту у розмірі 8000 грн 00 коп.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця (пункт 4.1. договору).
Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (пункт 4.4 договору).
На підтвердження укладення договору ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надало довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що договір № 460608442 від 25 жовтня 2021 року був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора MNV384MF, направленого останньому 25 жовтня 2021 року о 17:03:10, на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0962078701. Відразу (25 жовтня 2021 року о 17:03:19), після вчинених дій товариством було перераховано грошові кошти на банківську карту, що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що останній прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надав платіжне доручення №9925178d-ab95-46bf-9b56-77ad208df432 від 25 жовтня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 8000,00 грн згідно з договором № 460608442 від 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 .
28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01. За умовами якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та №28/1118-01.
31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 6 травня 2022 року до Договору факторингу № 28/111-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23531,00 грн.
27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 27/0524-01.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 23531,00 грн.
8 липня 2025 року, ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 460608442 від 25 жовтня 2021 року.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу 08/07/25-Е від 8 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 23531,00 грн.
В матеріалах справи наявні також Паспорт споживчого кредиту, Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заявка на отримання грошових коштів, довідка щодо дій позичальника, алгоритм дій споживача, довідка про успішні платежі, здійснені на карти клієнтів, розрахунки заборгованості.
На виконання ухвали Рокитнянського районного суду Київської облатсі від 17 вересня 2025 року, зокрема про витребування доказів, Акціонерне товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (ЄДРПОУ: 14361575) надіслав лист № 12829/2/28779-БТ від 19 вересня 2025 року яким повідомляє, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) є клієнтом банку. На його ім'я відкрито картку маска якої НОМЕР_1 .
Також, надано виписку про рух коштів по рахунку за період з 25 жовтня 2021 року по 30 жовтня 2021 року, де відображено рух коштів по карті НОМЕР_1 із зарахування коштів у сумі 8000,00 грн від 25 жовтня 2021 на рахунок ОСОБА_1 .
Встановлено, що відповідач на виконання кредитного договору, здійснив частковий платіж в сумі 1416,00 грн - 24 листопада 2021 року, 4752,00 грн - 24 грудня 2021 року, 5 грн - 26 січня 2022 року, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач суду не надав та не спростував доказів, наданих позивачем.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.
Згідно із частиною 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позикодавець надавши відповідачу кредитні кошти, зобов'язання за договором виконав, а позичальник порушив взяті на себе зобов'язання та не повернув отримані кошти з відсотками за користування.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Станом на день відступлення позивачу прав грошової вимоги за кредитним договором у відповідача наявна прострочена заборгованість в загальному розмірі 23531,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15531,00 грн- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей (доказів) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення договірних зобов'язань відповідачем.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 9 липня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» і ТОВ «ФК «Ейс», Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги Протокол погодження вартості послуг; додаткова угода № 25770718678 від 9 липня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 9 липня 2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 17 липня 2025 року (до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 9 липня 2025 року) свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю Тараненко А.І.; послуги надано на загальну суму 7000,00 грн.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі, - 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором), у зв'язку з чим дану вимогу слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача реальну та обґрунтовану суму витрат 3000,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».
Таким чином, з урахуванням положень частин 1, 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката розміром 3000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 268, 274-289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором №460608442 від 25 жовтня 2021 року у сумі 23531 (двадцять три тисячі п'ятсот тридцять одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 2 грудня 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС