Справа № 359/7160/25
Номер провадження 2/373/1241/25
03 грудня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого - судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 359/7160/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача звернувся з позовом до суду і просить стягнути з відповідача на користь позивача, як правонаступника ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість за Договором кредитної лінії № 195453110 від 21 лютого 2022 року в розмірі 14810 грн 40 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 13600 грн 00 коп., заборгованості за відсотками -1210 грн 40 коп. Також просить стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 76000 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.
Посилається на те, що 21 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 195453110, договір був підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. 21 лютого 2022 року первісним кредитором були перераховані на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 13600 грн 00 коп. Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого та наступних додаткових угод право вимоги за кредитним договором перейшло до нового кредитора. Відповідно до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС», право вимоги за вищезазначеним кредитним договором перейшло до позивача. Зазначає, що розмір заборгованості за кредитним договором на момент чергового відступлення права вимоги за ним зазначався у Реєстрах боржників. Наголошує на тому, що ТОФ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не здійснювалося жодного нарахування за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач заборгованість за договором не погасив. Розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 195453110 від 21 лютого 2022 року станом на дату подання позову складає 14810 грн 40 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту -13600 грн 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 1210 грн 40 коп.
Ухвалою від 11 серпня 2025 року було відкрито провадження у даній та задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.183).
В ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином в силу п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлений про розгляд справи, не надано відзиву на позов, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
21 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 195453110 (а.с.34-50). Договір був підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.
На підтвердження факту укладення вищезазначеного кредитного договору представником позивача також подано довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.21); копію Паспорта кредиту продукту «СМАРТ» (а.с.31-33); копію Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21 лютого 2022 року (а.с.23), в якій зазначені особисті дані відповідача, фінансовий номер телефону ( НОМЕР_1 ) та номер картки, на яку слід перерахувати кошти за даним договором ( НОМЕР_2 ); Алгоритм дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео щвидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів (а.с.17-20); Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.24-30).
За умовами даного договору відповідачу був наданий перший транш кредиту в розмірі 13600 грн 00 коп. Наступні транші надаються позичальнику протягом дисконтного періоду за умови виконання умов Договору. Кредит був наданий відповідачу на строк 30 днів (з можливістю пролонгації). Даний період є дисконтним. Кінцева дата повернення першого траншу - до 23 березня 2022 року. Розмір процентів протягом дисконтного періоду складає 2,10 % в день від суми наданого кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою 2,98 % в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
На підтвердження факту перерахування на емітований на ім'я відповідача картковий рахунок грошових коштів в розмірі 13600 грн 00 коп. представником позивача подано копію платіжного доручення від 21 лютого 2022 року (а.с.51).
Крім того, на виконання ухвали суду надійшла відповідь АТ «Універсал Банк» № БТ/Н12182 від 01 вересня 2025 року та виписка про рух коштів по картці за період із 21 лютого 202 року по 25 лютого 2022 року.
Із відповіді АТ «Універсал Банк» № БТ/Н12182 від 01 вересня 2025 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Фінансовим номером телефону, на який відправлялася інформація за даним рахунком був НОМЕР_1 .
Із виписки по карткового рахунку № НОМЕР_2 за період із 21 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року вбачається, що 21 лютого 2022 року на карту надійшли грошові кошти в розмірі 13600 грн 00 коп. Відповідач користувався кредитними коштами, здійснюючи перекази та платежі.
Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на 05 травня 2022 року утворилася заборгованість в розмірі 13741 грн 44 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 13600 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 149 ГРН 60 коп. На підтвердження розміру заборгованості представником позивача подано розрахунок, складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.55-56)
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.57-67).
28 листопада 2019 року між вищезазначеними юридичними особами була укладена Додаткова угода № 19 (а.с.68), якою строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» була укладена Додаткова угода № 26 (а.с.69-78), якою було викладено в новій редакції Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» була укладена Додаткова угода № 27 (а.с.79), 31 грудня 2022 року - Додаткова угода № 31 (а.с.80), 31 грудня 2023 року - Додаткова угода № 32 (а.с.81).
На підтвердження права передачі права вимоги за вищезазначеним кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року представником подано також витяг з Реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року (а.с.85-87); копію Протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022року (а.с.84); копію Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.83).
Крім того, представником позивача до позову додано розрахунок заборгованості за Кредитним договором 195453110 від 21 лютого 2022 року (а.с.53-54), складений ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до якого загальний розмір заборгованості 20 червня 2022 року складає 14810 грн 40 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 13600 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 1210 грн 40 коп. ( в тому числі відсотки, нараховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 149 грн 60 коп.).
На підтвердження факту укладення 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» Договору факторингу № 30/1023-01 та переходу права вимоги за вищезазначеним кредитним договором до нового кредитора представником позивача подано копію Договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року (а.с.88-96); витяг з Реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року (а.с.112-114); копію платіжної інструкції № 5279 від 22 грудня 2023 року (а.с.111).
29 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» був укладений Договір факторингу № 29/05/25-Е, на підтвердження чого представником позивача подано копію відповідного договору факторингу (а.с.97-107); виписку з особового рахунку (а.с. 52); копії платіжних інструкцій (а.с.115-119); витяг з Реєстру боржників від 29 травня 2025 року (а.с.108-110); копію Акту прийому -передачі Реєстру боржників від 29 травня 2025 року (а.с.120).
Представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп., на підтвердження чого ним були подані відповідні докази: копія Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року (а.с121-123); копія Протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року (а.с.124); копія Додаткової угоди № 25770681035 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року (а.с.43); копія Акту прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2025 року (а.с.126); копія довіреності від 05 червня 2025 року (а.с.127); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956, виданого 14 квітня 2012 року (а.с.128).
Суд приймає до уваги подані представником позивача докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.
Отже, суд вважає доведеним факт укладення 21 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Договору кредитної лінії № 195453110 та перерахування на зазначену відповідачем картку кредитним коштів в розмірі 13600 грн 00 коп.
Крім заборгованості за тілом кредиту, представник позивача просить стягнути із відповідача заборгованість за відсотками в розмірі 1210 грн 40 коп.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст.1056-1 ЦК України тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно ві51д кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п.8.1 Договору кредитної лінії № 195453110 від 21 лютого 2022 року (далі - Договір) за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом.
За весь строк Дисконтного періоду кредитування зобов'язання по виплаті процентів визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що становить 2,10 відсотків від суми залишку Кредиту, що знаходиться в Позичальника, за кожен день користування ним (п.8.3.Договору).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.8.4 Договору).
Відповідно до п.7.1 Договору орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.03.2022, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу Позичальником.
Як вбачається із п.3.8 Договору, для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 816 грн 00 коп.
Істотні умови договору, тобто ключові положення без яких договір не може бути укладеним, мають бути чітко визначені, оскільки це забезпечує ясність та повноту угоди. Строк кредитування є істотною умовою договору, тому зазначення у договорі орієнтовного строку повернення кредиту (строку кредитування) є порушення вимог законодавства щодо укладення кредитних договорів.
Як вбачається із доданих до позову розрахунків заборгованості (а.с.53-56) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за вищезазначеним кредитним договором були нараховані відсотки за період із 21 лютого 2022 по 30 квітня 2022 року по 02 грн 72 коп. за день та за період із 01 травня 2022 року по 05 травня 2022 року в розмірі 08 грн 16 коп. за день на загальну суму 149 грн 60 коп.
ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування відсотків за період із 06 травня 2022 року по 15 травня 2022 року в розмірі 08 грн 16 коп. за день, за період із 16 травня 2022 року по 20 червня 2022 року по 27 грн 20 коп. за день на загальну суму 1210 грн 40 коп. ( в тому числі відсотки, нараховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 149 грн 60 коп.).
Представником позивача не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на пролонгацію дисконтного періоду, який, в даному випадку, є і строком кредитування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК України.
Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст.1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
Як зазналося вище, первісний позикодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.
Судом встановлено, що відповідач користується кредитними коштами понад строк, встановлений п.7.1 Договору (30 днів), а тому умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Із поданих розрахунків заборгованості вбачається, що в даному випадку була застосована знижена базова відсоткова ставка в розмірі 0,20 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування ним, зазначена в п.8.5.1 Договору.
Позивачем не обгрунтовано розрахунок відсотків поза межами строку кредитування, не надано доказів збільшення/зміни строку кредитування.
У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З врахуванням того, що суд не може виходити за межі позовних вимог, враховуючи, що первісним кредитором та його правонаступником при здійсненні розрахунку заборгованості за кредитним договором була застосована знижена базова процентна ставка в розмірі 0,20 % за день, то суд дійшов висновку про її застосуванні при обрахуванні заборгованості за відсотками.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 816 грн 00 коп. ( 13600 грн 00 коп. (сума кредиту): 100% х 0,20 % х 30 днів (строк кредитування) = 816 грн 00 коп..).
Відповідно до вимог ст. ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.514 ЦК України).
Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).
Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. (ч. 2 ст. 1081 ЦК України).
Позивач правомірно набув права вимоги за даним кредитним договором, тому має право на належне виконання відповідачем зобов'язань за ним.
Представником позивача долучено належні та допустимі докази, що підтверджують набуття у відповідності до вимог закону Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» статусу нового кредитора та отримання права грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 195453110 від 21 лютого 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором кредитної лінії № 195453110 від 21 лютого 2022 року в 14416 грн 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 13600 грн 00 коп., заборгованість за відсотками- 816 грн 00 коп.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп. слід зазначити настпуне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимим доказами.
Із врахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (97,34 %), стягненню із відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6813 грн 80 коп. (7000 грн 00 коп. : 100% х 97,34 %).
Крім того, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2357 грн 96 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422 грн 40 коп. : 100% х 97,34 %).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 195453110 від 21 лютого 2022 року в розмірі 14416 (чотирнадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 00 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками - 816 (вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6813 (шість тисяч вісімсот тринадцять) гривень 80 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2357 (дві тисячі триста п'ятдесят сім) гривень 96 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місцезнаходження: м.Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005; код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Я. І. Керекеза