Справа № 373/2453/25
Номер провадження 2/373/1295/25
03 грудня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого - судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 373/2453/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із позовом і просить стягнути із відповідача заборгованість в розмірі 161559 грн 39 коп., в тому числі прострочене тіло кредиту - 95444 грн 14 коп., відсотки за користування кредитом - 66115 грн 25 коп. Також представник позивача просить стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13282 грн 41 коп. та судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.
Посилається на те, що 14 грудня 2021 року ОСОБА_2 через інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулася до АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», з пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Кредитний договір був укладений в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином між відповідачем та банком 14 грудня 2021 року було укладено Угоду обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», відповідно до умов якого ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000 грн 00 коп., сума встановленої кредитної лінії - 56000 грн 00 коп., процентна ставка - 35,99 % для торгових операцій та/або операцій зняття готівки, повернення кредиту щомісячно, не менше сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості (мінімум 50 грн). Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, випустивши кредитну картку та надавши у розпорядження відповідача кредитні кошти. Відповідач активував кредитну картку та активно користувався кредитним коштами. Відповідач належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості у вищезазначеному розмірі. Крім заборгованості за кредитним договором та судового збору, представник позивача просить стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких складається із суми за підготовку і подання позову до суду - 375 грн 00 коп., за отримання рішення - 225 грн 00 коп., комісійна винагорода - 7, 85%.
Ухвалою від 02 вересня 2025 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання (а.с.37)
В ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином в силу п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлена про розгляд справи, не надано відзиву на позов, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України. Ухвалою від 27 листопада 2025 року було уточнено анкетні дані відповідача в частині зазначення її прізвища як «Валова» замість « ОСОБА_3 » (а.с.46)..
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
14 грудня 2021 року між ОСОБА_4 та АТ «Альфа-Банк» було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було перейменоване в АТ «Сенс Банк», про що 30 листопада 2022 року були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підтвердження укладення вищезазначеного кредитного договору представником позивача подано довідку про ідентифікацію (а.с.19); копію Акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.23); копію Паспорта споживчого кредиту (а.с.21-22).
Істотними умовами даного договору є:
-тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення кредитної лінії;
-мета кредиту - для особистих потреб;
-ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту - 200000 грн 00 коп.;
-сума встановленої кредитної лінії - 56000 грн 00 коп.;
-процентна ставка - 39,59 % для торгових операцій та/або операцій зняття готівки;
-порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше, ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Із додатної до матеріалів справи виписки з рахунку, відкритого на ім'я відповідача, за період із 14 грудня 2021 року по 15 травня 2021 року вбачається, 14 грудня 2021 року на карті був встановлений кредитний ліміт в розмірі 56000 грн 00 коп., 15 березня 2022 року - 57590 грн 84 коп., 15 червня 2022 року - 62759 грн 20 коп.
Із доданого розрахунку заборгованості (а.с.30) вбачається, що заборгованість відповідача за Кредитним договором № 632027022 від 14 грудня 2021 року станом на 15 травня 2025 року складає 161559 грн 39 коп., а саме:
-прострочене тіло кредиту - 95444 грн 14 коп..;
-відсотки за користування кредитом - 66115 грн 25 коп.
10 липня 2025 року на адресу відповідача була направлена вимога про усунення порушень в частині виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором № 632027022 від 14 грудня 2021 року (а.с.27).
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подані наступні докази: копія Договору про надання послуг № 1006, укладеного 28 січня 2025 року між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об'єднанням «Смарт Лекс» (а.с11-14); копія довіреності від 02 липня 2025 року (а.с.9); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії АП № 2964 від 23 вересня 2013 року (а.с.10).
Суд приймає до уваги подані сторонами докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.
За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Положеннями статті 3 Закону № 675-VIII передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статей 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків( ч.1 ст. 611 ЦК України).
За правилом ч.1ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .
Відповідно до ч.2ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет грошові кошти (кредит), проценти (плата) за користування кредитом та строк, на який надається кредит (строк договору), порядок повернення кредиту та сплати процентів.
Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов'язання за договором, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов кредитного договору.
Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, порядку зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем пільг, додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах споживчого кредиту
У пункті 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 роз'яснено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення договору про відкриття кредитної лінії.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт укладення 14 грудня 2021 року між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_4 . Кредитного договору № 632027022 на умовах встановлення відновлювальної кредитної лінії з використанням платіжної кредитної картки типу «MasterCard DebitWorld».
За даним договором сторони визначили початковий розмір кредитного ліміту 56000 грн 00 коп. та спосіб кредитування: шляхом відновлювальної кредитної лінії на картку MC DEBIT WORLD зі строком дії 5 (п'ять) років. Також сторони погодили істотні (основні) умови кредитного договору, а саме: строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації на той самий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; процентна ставка 39,59 % річних (фіксована); порядок повернення кредиту: шляхом внесення щомісячного мінімального платежу у розмірі 0,01% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Також договором передбачена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання по кредиту, яка складає 35,99 % річних, штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу (одноразово, за кожний факт виникнення прострочки) -100 грн 00 коп. ( в день виникнення прострочки), 300 грн 00 коп. (в разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів), .про що зазначено в Паспорті споживчого кредиту.
Відповідач зобов'язувалася повертати Банку використані кредитні кошти, виплачувати проценти за користування кредитом, інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених договором.
На виконання умов Кредитного договору № 632027022 від 14 грудня 2021 року Банком було видано ОСОБА_4 кредитну картку «MasterCard DebitWorld» та відкрито відновлювальну кредитну лінію по картковому рахунку з можливістю користуватись кредитними коштами в межах граничної загальної суми коштів кредитної лінії 200000,00 грн.
Разом з тим, із виписки по особовому рахунку вбачається, що кредитний ліміт максимально збільшувався 15 червня 2022 року до 62759 грн 20 коп.
Випискою по рахунку за кредитною карткою «MasterCard DebitWorld», емітованої на ім'я ОСОБА_2 , підтверджується, що відповідачка користувалася карткою у період 14 грудня 2021 року по 03 січня 2022 року, використавши кредитних коштів на суму 55979 грн 84 коп. ( переказ коштів - 44280 грн 00 коп., здійснення транзакцій - 11699 грн 84 коп.).
В розрахунку заборгованості зазначені дані про зняття з рахунку коштів в розмірі 55979 грн 84 коп.
Також згідно даних цієї виписки за рахунок кредитного ліміту здійснювалось списання щомісячних обов'язкових платежів: процентів за овердрафт та процентів за користування кредитом (готівкові операції), а також комісії у за розрахунково-касове обслуговування основної картки (щомісячно у процентах, від суми заборгованості).
За таких обставин, незважаючи на припинення відповідачкою здійснювати готівкові платіжні та інші операції з використанням картки після 03 січня 2022 року, сума заборгованості по використаним кредитним коштам щомісяця збільшувалась.
Детальний аналіз Виписки по рахунку за карткою «World Debit Mastercard» на ім'я ОСОБА_2 у взаємозв'язку з Розрахунком заборгованості свідчить про те, що незважаючи на прострочення відповідачкою внесення обов'язкових щомісячних мінімальних платежів (5% від суми заборгованості щомісяця) та виникнення у неї простроченої кредитної заборгованості з 14 березня 2022 року, після закінчення чергового 12-місячного строку кредитування, визначеного договором, позивач АТ «СЕНС БАНК» , всупереч вимогам кредитної угоди за наявності простроченої заборгованості по кредиту, не припинив нарахування процентів за овердрафтом та за комісією, час від часу встановлюючи кредитний ліміт, виключно з метою списання за його рахунок вищевказаних платежів.
В такий спосіб Банк фактично в односторонньому порядку після спливу 12 місяців (строк кредитної лінії) щоразу продовжував кредитування. Підвищуючи кредитний ліміт виключно заради списання з нього процентів та комісії, при тому, що позичальниця припинила користуватись нею ще 03 січня 2022 року, позивач АТ "Сенс Банк" щомісячно збільшував заборгованість відповідачки по тілу кредиту та відсоткам, визначивши її станом на 15 травня 2025 року в розмірі 161559 грн 39 коп. ( прострочене тіло кредиту - 95444 грн 14 коп.; відсотки за користування кредитом - 66115 грн 25 коп.).
Неналежне виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань і непогашення заборгованості за договором є порушенням законних прав та інтересів Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», які мають бути відновлені в обраний позивачем спосіб, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на умовах кредитного договору.
Водночас, суд не може прийняти зроблений відповідачем розрахунок розміру заборгованості за тілом кредиту 95444 грн 14 коп., оскільки вважає неправомірним включення до нього інших складових заборгованості за кредитним договором.
Даний розрахунок складений станом на 15 травня 2025 року, з урахуванням процентів, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту, що має ознаки відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а не плати (процентів) за правомірне користування кредитними коштами, як намагається видати позивач.
Крім цього ні в змісті позову, ні в доданих до нього документах не розкрита суть, розмір та порядок нарахування щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування основної картки. Такі нарахування також списані за рахунок кредитного ліміту та теж включені позивачем до тіла кредиту. Суд також звертає увагу, що в розрахунку відсутня відсоткова ставка, що застосована кредитодавцем при нарахуванні процентів: поточних, прострочених та у виді комісії.
За таких обставин, суд вважає доведеним та таким, що підлягає стягненню із відповідача розмір заборгованості за тілом кредиту - 55979 грн 84 коп.
Крім заборгованості за тілом кредиту, представник позивача просить стягнути із відповідача заборгованість за відсотками в розмірі 66115 грн 25 коп.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст.1056-1 ЦК України тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно ві51д кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із паспорта споживчого кредиту вбачається, що строк кредитування складає 12 місяців, з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умов дотримання Клієнтом умов Договору.
Орієнтовна річна процентна ставка складає 39,59% річних
Крім того, Паспорт споживчого кредиту містить дані щодо застосування до кредитодавця процентної ставки у розмірі 35,99 % за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту, штрафу за прострочення внесення суми мінімального платежу (одноразово, за кожний факт виникнення прострочки) -100 грн 00 коп ( в день виникнення прострочки), 300 грн 00 коп. ( в разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК України.
Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст.1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
Як зазналося вище, первісний позикодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.
Разом з тим, після закінчення строку кредитування позивач продовжив нарахування відсотків, розмір яких станом на 15 травня 2025 року складає 66115 грн 25 коп.
Позивачем не обгрунтовано розрахунок відсотків поза межами строку кредитування, не надано доказів збільшення/зміни строку кредитування.
У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача відсотків, які були нараховані позивачем в межах строку кредитування (із 14 грудня 2021 року по 13 грудня 2022 року), залишок заборгованості за якими складає 4466 грн 14 коп.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (на 37,41 %) та стягненню із відповідача на користь АТ «Сенс Банк» підлягає заборгованість за Кредитним договором № 632027022 від 14 грудня 2021 року в розмірі 60445 грн 98 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 55979 грн 84 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 4466 грн 14 коп. Вимог про стягнення із відповідача будь-яких інших складових заборгованості за кредитним договором представником позивача подано не було.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13282 грн 41 коп. слід зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подані наступні докази: : копія Договору про надання послуг № 1006, кладеного 28 січня 2025 року між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об'єднанням «Смарт Лекс» (а.с11-14); копія довіреності від 02 липня 2025 року (а.с.9); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії АП № 2964 від 23 вересня 2013 року (а.с.10). Будь-яких інших доказів на підтвердження даної вимоги представником позивача подано не було.
Договір про надання послуг № 1006 бук укладений 28 січня 2025 року між Акціонерним товариством «Сенс Банк» та Адвокатським об'єднанняс « Смарт Лекс».
Матеріали справи не містять доказів, що адвокат ОСОБА_5 входить до складу Адвокатського об'єднання «СмартЛекс» чи залучалася останнім до виконання згаданого договору правової допомоги.
Довіреністю від 02 липня 2025 року уповноважено адвоката Лофер А.О. тільки на представництво інтересів банку, посилання на Договір про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року у ній відсутнє. Відсутні докази, що даний адвокат є членом відповідного адвокатського об'єднання.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу в зв'язку з їх недоведеністю, не поданням представником позивача належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
В силу ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає частковому стягненню із відповідача в розмірі 906 грн 20 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422 грн 40 коп.: 100% х 37,41 %).
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за Кредитним договором № 632027022 від 14 грудня 2021 року в розмірі 60445 (шістдесят тисяч чотириста сорок п'ять) гривень 98 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 55979 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 84 копійок, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 4466 (чотири тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 14 копійок.
В задоволенні решти вимог- відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 906 (дев'ятсот шість) гривень 22 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714;
відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Я. І. Керекеза