Справа № 373/2704/25
Провадження № 2/373/1444/25
03 грудня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Паладич А.О. через підсистему «Електронний суд» подала позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1484532 від 05.05.2024 у розмірі 37402,50 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено договір № 1484532 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 5500,00 грн на строк 360 днів, зі сплатою процентів, що становлять 1,5 % в день, стандартна процентна ставка застосовується в межах строку кредиту.
Також 06.05.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 1484532 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2024. Відповідно до умов якого збільшено суму кредиту на 2000,00 грн.
29.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1484532 від 05.05.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 29.01.2025 № 01.02-03/25 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло грошової вимоги до відповідача на загальну суму 37402,50 грн з якої: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19462,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 10440,00 грн - пеня.
Ухвалою судді від 09.09.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, яка отримала копію ухвали про відкриття провадження в справі 10.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, що знаходиться в матеріалах справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.
До позову додано паперову копію електронного договору № 1484532 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2024 (далі - кредитний договір, договір), підписаного відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (номер пароля - В274) та позикодавцем ТОВ «Селфі Кредит» в особі директора О.Черненко; додатки № 1 до договору (графік платежів) та № 2, копію паспорта споживчого кредиту; копію додаткової угоди до договору № 1484532 від 06.05.2024 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.05.2024, підписаного відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (номер пароля - Р858)
Відповідно до п. 1.2, 2.1, 2.2 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5500,00 гривень. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору.
Відповідно до п. 1, 1.2 додаткової угоди збільшено суму кредиту на 2000,00 грн. Сума кредиту (загальний розмір) складає 7500,00 гривень.
Суд уважає наведені докази допустимими та належними.
На підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача позивачем представлено лист ТОВ «Пейтек» від 30.01.2025, у якому вказується про перерахування коштів ТОВ «Селфі Кредит» його клієнту на підставі договору № 01042024-2 від 01.04.2024 на суми 5500,00 грн та 2000,00 грн (а.с. 33-34).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Селфі Кредит», загальний розмір заборгованості за кредитним договором відповідача становить 37402,50 грн (а.с. 29-32).
Лист ТОВ «Пейтек» від 30.01.2025 та розрахунок заборгованості суд уважає допустимими, проте неналежними доказами, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1484532, а 06.05.2024 укладено додаткову угоду до договору у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного підпису.
Відповідно до частин 1-4 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Після підписання відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «В274» кредитного договору позикодавцем ТОВ «Селфі Кредит» на виконання вимог п. 1.2, 2.1, 2.2 кредитного договору мало бути перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 5500,00 грн., а після підписання додаткової угоди до даного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора «Р858» мало бути перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Перерахування кредитних коштів позивач підтверджує листом ТОВ «Пейтек» від 30.01.2025, зі змісту якого слідує, що між позивачем та ТОВ «Пейтек» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 2024-04-01, відповідно до договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 05.05.2024 15:02:22 на суму 5500,00 грн, а також перераховано 06.05.2024 17:25:08 на суму 2000,00 грн., проте до позову не долучено доказів наявності правовідносин між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Пейтек», що могли би свідчити про здійснення переказу коштів на рахунок відповідача від імені позивача.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, можуть бути первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, вбачається, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (далі - Положення) передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Відповідно до п. 46 Положення відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.
До позову не додано виписку з клієнтського рахунку, клопотань від позивача про витребування судом документів протягом розгляду справи не надходило. Матеріали справи не містять доказів, що власником рахунку НОМЕР_1 є відповідач.
З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, вбачається, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Означений доказ (лист ТОВ «Пейтек») не може відноситись до первинної бухгалтерської документації, не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не представлено доказів про наявність договірних відносин між позивачем та ТОВ «Пейтек» з переказу платежів, за своїм змістом даний доказ не підтверджує переказ коштів на виконання договору № 1484532 від 05.05.2024 та додаткової угоди від 06.05.2024.
При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов'язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Таким чином, суд уважає недоведеними обставини, що підлягають доказуванню у справі, зокрема, перерахування позикодавцем ТОВ «Селфі Кредит» кредиту в розмірі 5500,00 грн. та 2000,00 грн. на картковий рахунок, що належав би відповідачу (надання кредиту), а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати слід покласти на позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 37616221;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ