Справа № 367/891/20
Провадження №2/367/356/2025
Іменем України
16 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретар судових засідань - Опанасенко А.А.,
прокурора - Поліщук С.О.,
представника відповідача - Кобилянського В.А.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь під час підготовчого засідання позовну заяву Бучанської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Житомир) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява Бучанської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Житомир) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
13 березня 2020 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_6 відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 15 березня 2021 року прийнято дану справу до свого провадження у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_6 у відставку.
12 травня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, в якому зазначає, що 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, яким викладено в новій редакції норми ЦК та ЦПК України.
Вказує, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-IX, Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом».
Зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 390 ЦК України (в редакції Закону N?4292), суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Вказує, що відповідно до частини четвертої статті 177 ЦІК України (в редакції Закону N?4292), разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Зазначає, що частиною 2 статті 185 ЦПК України (в редакції Закону № 4292) встановлено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить залишити позовну заяву буз руху та надати прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.
14 липня 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від прокурора Годлевської-Коновалової Альони Вікторівни надійшли заперечення на заяву про залишення позову без руху, у яких зазначає, що посилання представника відповідача на пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» при застосуванні абзацу другого частини четвертої статті 177 ЦПК України є безпідставними, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закону в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви у справах в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права.
Вказує, що в законодавстві України, в тому числі у Законі України № 4292-IX відсутні норми, які вказують на те, що ч. 4 ст. 177 ЦІК України має зворотну дію в часі.
Стверджує, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4292-IX передбачено зворотну дію закону в часі лише в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права.
Зазначає, що ч. 4 ст. 177 ЦПК України не містить умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна, а також порядку обчислення та перебігу граничного строку, оскільки є нормою процесуального права, а не нормою матеріального права, стаття 177 ЦПК України лише встановлює вимоги до процесуального документа - позовної заяви, таким чином ч. 4 ст. 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі з огляду на відсутність у законодавстві вказівки про її зворотну дію.
Звертає увагу суду на те, що ч. 4 статті 177 ЦПК не могла б мати зворотної дії в часі в силу статті 58 Конституції України, оскільки абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України погіршує становище позивача внаслідок встановлення додаткових вимог до позовної заяви, а не пом'якшує.
Вказує, що оскільки позовна заява відповідає вимогам ст. 177 ЦІК України у редакції, чинній на дату звернення прокурора до суду (04 лютого 2020 року) та дату відкриття провадження у справі (13 березня 2020 року), підстав для подання прокурором до суду оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок наданий час немає.
Крім того, зазначає, що механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади застосовується виключно у разі, якщо відповідачем за позовом прокурора є добросовісний набувач, однак звертаючись із позовом до ОСОБА_2 прокурор вказав, що відповідач при купівлі спірної земельної ділянки діяв недобросовісно, зокрема підставою для його пред'явлення є порушення вимог ст. ст. 20, 22, 56, 35, 37, 84, 116, 118, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 42, 57 Лісового кодексу України, при набутті у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,12 га з кадастровими номерами 3210900000:01:174:7754, яка вкрита багаторічною рослинністю за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні філії «Київське господарство» ДП «Ліси України».
Вказує, що з відзиву відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 21 березня 2017 року ОСОБА_3 був виданий наказ № 10-4578/15-17-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ірпінської міської ради Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га, із цільовим призначенням для індивідуального садівництва.
Зазначений проект був розроблений та разом з клопотанням від 21 березня 2017 року поданий на затвердження та подальшу передачу у власність земельної ділянки. Однак, за результатами розгляду проекту Головним управлінням був направлений ОСОБА_3 лист № К-30896/0-16224/6-17 від 04 жовтня 2017 року, в якому повідомлено, що розроблений ФОП ОСОБА_8 проект землеустрою містить суперечливі відомості щодо місця розташування запроектованої до відведення земельної ділянки. Тобто, місцерозташування земельної ділянки в розробленому проекті не відповідало наданому Головним управлінням Наказу № 10-4578/15-17-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Зазначає, що виходячи із наведеного вище Головним управлінням не була затверджена документація із землеустрою ОСОБА_3 , та за результатами розгляду документації не приймався Наказ № 10-2365/15-17-сг від 21 серпня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:174:7754.
Зауважу, що Головним управління Наказ за № 10-2365/15-17-сг дійсно приймався, однак його дата 14 лютого 2017 року та останній виданий ОСОБА_9 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області, площею 2,0000 га, із цільовим призначенням для особистого селянського господарства, а тому, в порушення вимог Земельного кодексу України за ОСОБА_3 23 травня 2018 року зареєстрована земельна ділянка право приватної власності якої у законний спосіб не встановлювалося.
Зазначає, що згідно картографічних матеріалів наданих ВО «Укрдержліспроект» від 29 січня 2019 року № 38 та від 10 червня 2019 року № 267 спірна земельна ділянка за матеріалами лісовпорядкування 2003, 2014 року повністю накладається на землі лісогосподарського призначення ДІ «Київське лісове господарство», а саме квартали 58.
За інформацією ДП «Київське лісове господарство» від 16 жовтня 2018 року № 02/02/12 та від 05 листопада 2019 року № 02-02/888 земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:174:7754, загальною площею 0,1200 га розташована на землях лісогосподарського призначення кварталу 58, виділу 43 Ірпінського лісництва згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років. Погодження на вилучення вказаних лісових ділянок підприємство не надавало.
Стверджує, що дані про те, що спірні земельні ділянки повністю вкриті лісовою рослинністю, що є загальновідомою обставиною, також можливо було встановити на час укладення договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки відповідачем з відкритих даних земельного кадастру, а саме інтернет pecypcy https://kadastr.livel, https://www.google.com.ua/maps/, cервіс «Google Планета Земля».
Вказує, що таким чином відповідач ОСОБА_2 у силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих ознак, характерних для земель лісового фонду (входження до лісового масиву, наявність багаторічної рослинності), знала або проявивши розумну обачність мала знати про те, що купує землю, зайняту лісом.
Зазначає, що прокурор у позовній заяві вказав, що вважає кінцевого набувача спірної земельної ділянки ОСОБА_2 - недобросовісним. Саме такому правовому обґрунтуванню позовних вимог має надаватися оцінка судом.
Вказує, що невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.
Стверджує, що у випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п'ятої статті 390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності відповідача - відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи частину п'яту статті 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду, тобто, у випадку якщо під час судового розгляду на стадії ухвалення рішення суд у цій справі дійде висновку про те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем і до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 388 ЦК України і частини п'ятої статті 390 ЦК України, це є підставою для відмови у позові, а не для залишення позову без руху.
Враховуючи вищевикладене, прокурор просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без руху.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 клопотання про залишення позову без руху підтримав та просив задовольнити.
Прокурор Поліщук Світлана Олександрівна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила врахувати письмові заперечення надані до суду 14 липня 2025 року.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримала клопотання про залишення позовної заяви підтримала та просила задовольнити.
Всі інші учасники справи до суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки в судове засідання суду не повідомили.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши подане клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-IX:
- Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
- Положення цього закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим законом.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 390 ЦК України ( в редакції Закону № 4292-IX чинній з 09 квітня 2025 року), суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Дана позовна заява подана до Ірпінського міського суду Київської області 02 лютого 2020 року.
На час подачі до суду позовна заява відповідала вимогам статті 177 ЦПК України, яка визначала перелік документів, що додаються до позовної заяви.
У Законі України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» відсутні норми, які вказують на те, що абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України має зворотну дію в часі.
У Законі України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» відсутні норми, які вказують на те, що абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України має зворотну дію в часі.
Доводи представника відповідача на пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону при застосуванні абзацу другого частини четвертої статті 177 ЦПК України не знайшли свого підтвердження, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закону в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також в частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права.
Умови та порядок компенсації викладено законодавцем у частині п'ятій статті 390 ЦК України.
Абзац 2 частини 4 статті 177 ЦПК України не містить умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна, а також порядку обчислення та перебігу граничного строку, оскільки є нормою процесуального права, а не нормою матеріального права.
Стаття 177 ЦПК України лише встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви.
Таким чином, абзац 2 частини 4 статті 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі.
Аналізуючи норми закону, варто взяти до уваги те, що ця норма і не могла мати зворотної дії в часі в силу статті 58 Конституції України, оскільки абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України погіршує становище позивача внаслідок встановлення додаткових вимог до позовної заяви, а не пом'якшує.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Верховний Суд у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі №905/2382/18, від 21 липня 2021 року у справі №904/903/20, від 20 січня 2021 року у справі №905/2382/18, від 12 листопада 2020 року у справі №911/956/17 та інших дійшов висновку про те, що факт подання позовної заяви із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією, що зумовлює обов'язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог.
Таким чином, норми ЦПК України підлягають застосуванню в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом до суду.
Оскільки позовна заява відповідає вимогам статті 177 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду, підстав для подання прокурором до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі їх вартості, немає.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні у цивільній справі за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Житомир) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння до 21 січня 2026 року на 13 годину 45 хвилин, яке відбудеться в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області (адреса: м. Ірпінь, вул. Мінеральна, буд. 7), про що повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравчук