"03" грудня 2025 р. Справа № 363/7129/25
03 грудня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши заяву представника Міністерства юстиції України - Онопрієнко Інни Віталіївни про визнання частки майна в спільній сумісній власності подружжя,
встановив:
представник Міністерства юстиції України - Онопрієнко І.В., звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить визначити частку майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким вона володіє спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , а саме у садовому будинку загальною площею 55,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельній ділянці площею 0,0977 га, кадастровий номер: 3221888800:38:058:6013.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано обов'язки і права виконавців, а також обов'язковість їх вимог.
Згідно ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
З аналізу наведених норм Закону слідує, що процесуальним правом на звернення до суду із поданням про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя в порядку ст. 443 ЦПК України наділені виключно уповноважені державні або приватні виконавці.
Відтак, подання уповноваженого виконавця з питань порушених у заяві суду не надходило, а до суду із заявою звернувся представник Міністерства юстиції України, що вказаними вимогами Закону не передбачено.
Втім, звернення до суду із процесуальним документом у формі заяви, а не подання, в даному випадку вказаним вище вимогам Закону, також не відповідає.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на відсутність процесуальної дієздатності сторони по справі та відсутність належним чином оформленого подання державного чи приватного виконавця, зазначене є підставою для повернення вказаної заяви згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Одночасно, суд звертає увагу й на те, що відповідно до ч. 1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України.
В зв'язку з цим, слід зазначити, що вимоги ст. 30 ЦПК України щодо виключної підсудності спорів у позовному провадженні не можуть розповсюджувати свою дію на положення Розділу VI ЦПК України, яким регламентовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Отже, суд звертає увагу на те, що Вишгородським районним судом Київської області рішення, з приводу яких порушено питання в заяві, не ухвалювалися.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 443 ЦПК України,
ухвалив:
заяву представника Міністерства юстиції України - Онопрієнко Інни Віталіївни про визнання частки майна в спільній сумісній власності подружжя, повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя