Справа № 361/13510/25
Провадження № 1-кс/361/2095/25
28.11.2025 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12021000000000403 від 17.03.2021, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року по справі № 757/19761/21-к було задоволено клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора і накладено арешт на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами 3220281700:04:043:0003, 3220281700:04:061:0038, 3220281700:04:058:0050, власником яких є Баришівська селишна рада, 3220281700:04:060:0029, 3220281700:04:065:0115, 3220281700:04:049:0016, 3220287100:22:049:0019, власником яких є ОСОБА_5 , 3220280400:02:026:0006, 3220280400:02:026:0005, 3220280400:13:026:0006 власником яких є ОСОБА_6 , 3220280400:02:021:0057, 3220280400:02:026:0011, власником яких є ОСОБА_7 , 3220280400:02:025:0053, 3220280400:02:021:0103, власником яких є ОСОБА_8 , 3220280400:02:025:0064, 3220280400:02:022:0057, власником яких є ОСОБА_9 , 3220280400:02:022:0032, 3220280400:02:028:0063, 3220280400:02:028:0064, власником яких є ОСОБА_10 , 3220280400:02:022:0033, власником якої є ОСОБА_11 , 3220280400:02:025:0008, власником якої є ОСОБА_12 , 3220280400:02:025:0009, 3220280400:02:022:0009, власником яких с ОСОБА_13 , 3220281700:04:048:0039, власником якої с ОСОБА_14 , 3220280400:02:028:0054, 3220280400:02:029:0046, власником яких є ОСОБА_15 , 3220280400:02:025:0026, 3220280400:02:022:0019, 3220280400:02:025:0027, власником яких є ОСОБА_16 , 3220280400:02:025:0079, 3220280400:02:022:0091, власником яких с ОСОБА_17 , 3220280400:02:029:0071, 3220280400:02:025:0065, власником яких с ОСОБА_18 , та які перебувають в оренді та фактичному користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із забороною вчиняти всім без виключення суб?єктам державної реєстрації права на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, ІНФОРМАЦІЯ_2 та його територіальними органам, комісіям, нотаріусам, особам на яких покладаються функції державного реєстратора, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами управлінь Держгеокадастру в Україні, іншими акредитованими суб?єктами, посадовими особами, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії щодо набуття або припинення права користування, зміни користувачів, порядку користування.
Ухвала слідчого судді була мотивована тим, що органом досудового розслідування було встановлено те, що директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виявив протиправні дії із вказаними вище земельними ділянками, що полягали у припиненні права користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як орендаря земельних ділянок та наступну реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок за ПП « ОСОБА_19 » за підробленими документами. Тому слідчий суддя визнав обґрунтованим клопотання прокурора про те, що існує необхідність накласти арешт на речові докази якими є земельні ділянки, які орендує ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з метою забезпечення їх збереження та запобігання збільшенню збитків у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як законного володільця майна.
Законний володілець арештованих земельних ділянок - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (орендар) звертається до слідчого судді із даним клопотанням для скасування арешту із всіх цих земельних ділянок, оскільки на даний час потреба у застосуванні цього заходу відпала.
Так, по частині земельних ділянок спливає строк дії договорів оренди землі та існує необхідність продовжити строк оренди на наступний період, по іншим земельним ділянкам існує необхідність внести зміни у договори оренди землі та провести державну реєстрацію таких змін, зокрема, щодо строків оренди, розміру орендної плати, орендодавців-правонаступників, тощо. Це стосується земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220281700:04:043:0003, 3220281700:04:061:0038, 3220281700:04:058:0050, 3220281700:04:060:0029, 3220281700:04:065:0115, 3220281700:04:049:0016, 3220287100:22:049:0019, 3220280400:02:021:0057, 3220280400:02:026:0006, 3220280400:02:026:0005, 3220280400:02:026:0011, 3220280400:02:025:0053, 3220280400:02:021:0103, 3220280400:02:025:0064, 3220280400:02:022:0057, 3220280400:02:022:0032, 3220280400:02:028:0063, 3220280400:02:028:0064, 3220280400:02:022:0033, 3220280400:02:025:0008, 3220280400:02:025:0009, 3220280400:02:022:0009, 3220281700:04:048:0039.
Крім того, інформуємо суд про те, що на даний час припинені протиправні договори оренди землі із ПП « ОСОБА_19 », та їх власниками і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » укладені нові договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220280400:13:026:0006; 3220280400:02:028:0054; 3220280400:02:029:0046, 3220280400:02:025:0026; 3220280400:02:022:0019; 3220280400:02:025:0027; 3220280400:02:025:0079; 3220280400:02:022:0091; 3220280400:02:029:0071; 3220280400:02:025:0065.
Отже, право оренди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за новими договорами оренди землі, що були укладені з метою поновлення порушених внаслідок кримінального правопорушення прав первісного орендаря ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », потребує державної реєстрації, щоб Товариство могло у законний спосіб користуватись земельними ділянками, а власники ділянок отримувати орендну плату. Однак, з огляду на діючий арешт, що накладений слідчим суддею, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » цього зробити не може.
На даний час досудове розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12021000000000403, внесеному до ЄРДР 17.03.2021 року, все ще триває, його здійснює Броварське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, а тому дане клопотання подається до Броварського міськрайонного суду Київської області за місцем знаходження органу досудового розслідування та здійсненням досудового розслідування.
В судове засідання сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Від директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_20 надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх заявника.
Від прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_21 надійшла заява з якої вбачається, що органи прокуратури не заперечують проти задоволення клопотання про скасування арешту, просить розглянути клопотання без участі прокурора. Також просив врахувати, що під час допиту потерпілого у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_20 , 11.11.2025 останній повідомив, що на даний час в рамках цивільних справ було в судовому порядку отримано рішення про скасування реєстраційних записів права оренди між фізичними особами та ПП « ОСОБА_19 », та підписані нові договори оренди з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та необхідності в подальшому арешті майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 21.04.2021 немає.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2021, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що накладення арешту зумовлено потребами досудового розслідування з метою збереження речових доказів, з метою повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя у вищевказаній ухвалі дійшов висновку про те, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не заперечується проти клопотання заявника про скасування арешту на майно, наведене у клопотанні.
Враховуючи вищевикладене, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник сторони обвинувачення в судовому засіданні не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні №12021000000000403 від 17.03.2021 даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування заявника вказаним належним майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170,171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12021000000000403 від 17.03.2021 - задовольнити.
Скасувати арешт із земельних ділянок з наступними кадастровими номерами 3220281700:04:043:0003, 3220281700:04:061:0038, 3220281700:04:058:0050, власником яких є ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3220281700:04:060:0029, 3220281700:04:065:0115, 3220281700:04:049:0016, 3220287100:22:049:0019, власником яких є ОСОБА_5 , 3220280400:02:026:0006, 3220280400:02:026:0005, 3220280400:13:026:0006 власником яких є ОСОБА_6 , 3220280400:02:021:0057, 3220280400:02:026:0011, власником яких є ОСОБА_7 , 3220280400:02:025:0053, 3220280400:02:021:0103, власником яких є ОСОБА_8 , 3220280400:02:025:0064, 3220280400:02:022:0057, власником яких є ОСОБА_9 , 3220280400:02:022:0032, 3220280400:02:028:0063, 3220280400:02:028:0064, власником яких є ОСОБА_10 , 3220280400:02:022:0033, власником якої є ОСОБА_11 , 3220280400:02:025:0008, власником якої є ОСОБА_12 , 3220280400:02:025:0009, 3220280400:02:022:0009, власником яких є ОСОБА_13 , 3220281700:04:048:0039, власником якої є ОСОБА_14 , 3220280400:02:028:0054, 3220280400:02:029:0046, власником яких є ОСОБА_15 , 3220280400:02:025:0026, 3220280400:02:022:0019, 3220280400:02:025:0027 власником яких є ОСОБА_16 , 3220280400:02:025:0079, 3220280400:02:022:0091, власником яких є ОСОБА_17 , 3220280400:02:029:0071, 3220280400:02:025:0065, власником яких є ОСОБА_18 , накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2021 у справі № 757/19761/21-к.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_22