Справа № 357/19631/25
Провадження № 2-з/357/78/25
про повернення заяви про забезпечення позову
03 грудня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 -
1. Описова частина.
Суть заяви про забезпечення позову. Рух справи.
01.12.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову:
шляхом заборони ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відчужувати, користуватись та іншим чином розпоряджатися транспортним засобом марки «Land Rover» моделі «Range Rover Sport» 2018 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 в тому числі переобладнувати, розбирати його на запчастини, укладати будь які договори щодо спірного транспортного засобу;
шляхом заборони органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю вчиняти дії, пов'язані з передачею транспортного засобу марки «Land Rover» моделі «Range Rover Sport» 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , у тому числі шляхом заборони виставлення майна на електронні торги (аукціон) до вирішення спору по суті;
шляхом заборони суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу марки «Land Rover», моделі «Range Rover Sport», 2018 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_2 до вирішення спору по суті.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що у власності ОСОБА_1 перебував транспортний засіб марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2018 року випуску, днз НОМЕР_3 , який належав йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 2141. У січні 2024 року у нього виникла необхідність у відчуженні вказаного транспортного засобу. З даною метою, ОСОБА_1 звернувся до знайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_6 , який запропонував свою допомогу з продажем автомобіля. За вказівкою ОСОБА_7 , Заявником було видано нотаріальну довіреність, якою він уповноважив ОСОБА_2 на продаж, експлуатацію та розпорядження транспортним засобом LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2018 року випуску, днз НОМЕР_3 . Указані особи мали відчужити автомобіль від імені Заявника за ринковою вартістю. Однак, після відчуження транспортного засобу, ні ОСОБА_6 , ні довірені особи грошові кошти не передали, зникли зі зв'язку та розпорядилися автомобілем шляхом його перепродажу іншим особам. У зв'язку з вищевказаним, Заявник звернувся до Шевченківського районного управління поліції м. Києва, внаслідок чого було розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024100100001909 від 06.05.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Як встановлено досудовим розслідуванням, що автомобіль марки LAND ROVER модель RANGEROVER SPORT, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2018 року випуску, днз НОМЕР_3 : 12.01.2024 на підставі договору купівлі продажу був перереєстрований на громадянку ОСОБА_4 з присвоєнням державного номерного знаку НОМЕР_5 ; 13.01.2024 перереєстрований на підставі договору від 13.01.2024 року на громадянку ОСОБА_5 з присвоєнням державного номерного знаку НОМЕР_6 ; 07.02.2024 року перереєстрований на підставі договору від 07.02.2024 на громадянку ОСОБА_3 з присвоєнням державного номерного знаку НОМЕР_7 . Відтак, аналізом проведених реєстраційних дій із вказаним автомобілем встановлено, що Заявник, отримавши від ОСОБА_8 вказівку видати довіреність на ім'я чітко визначених останнім осіб, а саме на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на право розпорядження автомобілем під приводом надання послуг з його продажу, видав вказану довіреність, будучи запевненим в законності та відкритості намірів ОСОБА_8 щодо продажу автомобіля Заявника. При цьому, до перереєстрації транспортного засобу було залучено ТОВ «МАСТЕР АВТО» на підставі договорів комісії, укладених з Відповідачами. Шляхом перереєстрацій транспортного засобу на третіх осіб автомобіль було відчужено ОСОБА_3 . Таким чином, зазначені реєстраційні дії з автомобілем, а саме його продаж Відповідачам, були здійснені виключно з метою формальної зміни власника в державному реєстрі та створення штучного ланцюга «покупців», які нібито діяли добросовісно. Такі дії, на думку Заявника, свідчать про заздалегідь сплановану схему шахрайського заволодіння автомобілем, спрямовану на створення видимості його відчуження добросовісному набувачу та унеможливлення повернення майна законному володільцю. Крім того, в рамках кримінального провадження встановлено, що особи, на яких було оформлено транспортний засіб відносяться до кола близьких осіб та діяли за прямими вказівками ОСОБА_8 , що попередньо встановлений як особа, причетна до організації шахрайської схеми щодо заволодіння автомобілем. Таким чином, наявність особистих тісних відносин між вказаними особами підтверджує той факт, що всі вказані реєстраційні дії з автомобілем в період з 12.01.2024 року по 09.02.2024 року були здійснені виключно з метою приховування незаконності цих дій та шахрайського заволодіння автомобілем. У зв'язку з вищезазначеним, Позивач має намір подати позов до суду для витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання за ним права власності на транспортний засіб. Водночас, наразі автомобіль перебуває у власності ОСОБА_3 , щодо якої відкрито 6 виконавчих проваджень, в яких здійснюється звернення стягнення на її майно. Зазначене, на думку Заявника, свідчить про те, що у разі незастосування заходів забезпечення позову, транспортний засіб може бути реалізований на торгах, що унеможливить виконання рішення про його витребування на користь Заявника.
02.12.2025 року заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Цукурову В.П.
2. Мотивувальна частина.
Норми права, якими керується суд.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За правилами ч.2 ст.151 ЦПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Висновки суду.
У заяві про забезпечення позову заявник, всупереч указаним приписам ст.151 ЦПК України, не зазначив поштовий індекс відповідача ОСОБА_4 , що у свою чергу унеможливлює для суду визначення місця реєстрації даної особи, оскільки у Київській області є декілька населених пунктів із назвою «с. Іванівка».
Разом з цим у якості місця реєстрації відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 указано «с. Тарасівка» із поштовим індексом «07441». Указаний населений пункт розташований у межах Броварського району Київської області. У якості місця реєстрації відповідача ОСОБА_5 указано «м. Луцьк» з поштовим індексом «43007». Указаний населений пункт розташований у Волинській області.
При цьому Броварський міськрайонний суд Київської області та Луцький міськрайонний суд Волинської області продовжують здійснювати свої повноваження у межах визначеної територіальної юрисдикції.
Відтак із наявних документів не вбачається, що дана справа є підсудною Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, суд доходить висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову.
3. Резолютивна частина.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 149-151, 260-261, 353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. П. Цукуров