провадження № 1-кп/294/518/25
справа № 294/1691/25
03 грудня 2025 року м Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,за участі
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ;
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025065630000054 від 22.08.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пилипівка Чуднівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, здобувача освіти 2-го курсу Бердичівського професійного будівельного ліцею, не одруженого, на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
21.08.2025 близько 23 год 30 хв ОСОБА_4 спільно з неповнолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в інше кримінальне провадження, перебували поряд із домоволодінням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними та потерпілим ОСОБА_5 виникла словесна суперечка, в ході якої в ОСОБА_4 виник раптовий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.
В цей же час, день та місці та за вказаних обставин ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_5 та наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки в різні ділянки обличчя останнього. Після чого до ОСОБА_5 підійшов неповнолітній, матеріали стосовно якого виділені в інше кримінальне провадження,, який діючи спільно з ОСОБА_4 без попередньої змови між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись спільним умислом, наніс не менше двох ударів кулаком правої руки в область лівого вуха ОСОБА_5 . Внаслідок спільних протиправних дій ОСОБА_4 та неповнолітньої особи, матеріали стосовно якої виділені в інше кримінальне провадження, які виразились в умисному нанесенні ударів по тілу ОСОБА_5 , останній отримав тілесні ушкодження у вигляді двох синців лобної ділянки, садна над правою надбрівною дугою, синця правої щоки, синця лівої вушної раковини та синця лівої завушної ділянки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, вчиненому групою осіб без попередньої змови між собою, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений прокурором 29.09.2025.
З огляду на обвинувальний акт прокурор вважав встановленим те, що обвинувачений вчинив проступок, передбачений ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України та, зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, в судовому засіданні просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.
В судових дебатах прокурор просив суд призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України, а також правову кваліфікацію не оспорював. Надав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному актів, пояснивши, що жалкує про вчинене, просив вибачення у потерпілого.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному актів, зазначивши, що обвинувачений перший підійшов та наніс йому удари, вибачення від нього не приймає, просив покарати ОСОБА_4 суворо.
ІІІ. Межі судового розгляду кримінального провадження
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані ними обставини, які не досліджувались судом, в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо характеризуючих особу обвинуваченого даних, речових доказів та судових витрат.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
ІV. Висновки суду
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, вчиненому групою осіб без попередньої змови, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України.
V. Мотиви суду при призначенні покарання
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він має повну загальну середню освіту, студент, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, малолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, неодружений, проживає спільно з батьком та матір'ю, за місцем мешкання та навчання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Відповідно до вимог статтей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність пом'якшуючих покарання обставин та однієї обтяжуючої обставини, дані про особу обвинуваченого, зазначені вище, у зв'язку з чим вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт у мінімально можливому розмірі.
Перешкод для призначення даного виду покарання суд не вбачає та не вказані такі обставини, що перешкоджають призначенню даного покарання у матеріалах справи.
При цьому, суд враховую позицію потерпілого, а також те, що відомостей про наявність офіційних джерел доходів у обвинуваченого суду не надано, у зв'язку з чим не вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.
Покарання у виді громадських робіт, на думку суду, є адекватним та співмірним протиправному діянню, вчиненому ним відносно особи похилого віку, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, а також таким, яке відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 65-67, 70,75, 76, 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_6