Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/2307/24
2/287/462/25
01 грудня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Русину М.Г.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 07.10.2025 зазначену позовну заяву залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків.
Від позивачки на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява про розірвання шлюбу з додатками.
У обґрунтування позову позивачка зазначає, що 11.11.2022 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований в Олевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 227. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою. Спору з відповідачем про місце проживання дитини немає. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. На даний час сторони шлюбні відносини не підтримують та спільного господарства не ведуть. На думку позивачки, оскільки шлюб фактично припинив своє існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та інтересам неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим вона наполягає на розірванні шлюбу. Також, позивачка просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла до суду письмова заява, у якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Також, позивачка просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з'явився, надав до суду письмову заяву, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає та просить задоволити, що стверджується матеріалами справи. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що сторони з 11 листопада 2022 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 227, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Від спільного проживання в шлюбі сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Як вбачається із витягів з реєстру територіальної громади позивачка разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10,11).
Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру за № 1859258 від 06.10.2025 (а.с. 25).
Дослідивши та оцінивши докази у справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 110,112 СК України з яких слідує, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Із ст.113 СК України слідує, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, тому на даний час сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. На даний час ні з боку позивачки, ні з боку відповідача спроб для примирення не було. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім'ї є неможливим, а тому примирення між сторонами неможливе. Шлюбних відносин не підтримують, втратили почуття одне до одного, у зв'язку з чим сім'я розпалась остаточно. Позивачка обдумала своє рішення і остаточно визначилася із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що позивачка скористалася правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягала на розірванні шлюбу, відповідач відносно розірвання шлюбу не заперечував.
При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивачка не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Також, суд вважає, що після розірвання шлюбу слід відновити позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Позивачка, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача, понесені нею та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 11 листопада 2022 року Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 227- розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачкою витрати на оплату судового збору за розгляд цивільної справи судом в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 виданий 04.12.2013 Олевським РС УДМС України в Житомирській області, місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя: Л. В. Винар