Справа № 287/1465/23
провадження 1-кп/287/146/25
02 грудня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023065520000046 від 14.06.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олевськ, Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не депутата, працюючого водієм КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
05.06.2023 близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_4 , будучи неподалік магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив ОСОБА_5 , з яким у нього виник словесний конфлікт. В той же ж день та час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_5 та наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя та один удар в область голови та згодом узявши за верхній одяг кинув ОСОБА_5 на землю. Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 наніс ще три удари ногою по тулубу ОСОБА_5 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: синця в лівій параорбітальній ділянці на фоні набряку, субкон'юнктивальний крововилив лівого ока, синця на волосистій частині лівої скроні, які супроводжувалися закритою черепно-мозковою травмою у вигляді струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я та садна на обох ліктях та синці по передній та бічним поверхням черевної стінки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Потерпілий ОСОБА_5 до суду надав письмову заяву про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою від обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, яку підтримав в судовому засіданні. Пояснив, що на даний час претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Також, потерпілий ОСОБА_5 просить поданий ним цивільний позов залишити без розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 стосовно закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у форми приватного обвинувачення не заперечує.
Прокурор ОСОБА_3 відносно задоволення заяви потерпілого не заперечує, вважає за можливе закрити кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. Стверджує, що процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні, запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Розглянувши вказану заяву потерпілого про закриття кримінального провадження, а також заслухавши думку прокурора, потерпілого та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до абзацу другого ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
Статтею 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Таким чином, виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, зазначене кримінальне провадження відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 13.08.2018 (провадження № 51-7947 ск 18), юридична сутність кримінального провадження у формі приватного обвинувачення полягає в тому, що воно ініціюється лише потерпілим від цього злочину, його законним представником чи представником. Роль держави полягає в тому, щоб провести досудове розслідування та здійснити правосуддя. В таких кримінальних справах кримінально-правове та кримінальне процесуальне значення мають насамперед волевиявлення потерпілого, його оцінка діяння та особи того, хто його вчинив. Важливим є не те, чи примирився обвинувачений із потерпілим, а чи вибачив потерпілий його та чи примирився з ним. Тобто у вирішенні питання про закриття провадження в справах приватного обвинувачення визначна роль належить саме потерпілому.
Згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року (Справа №404/6160/16-к, Провадження №13-22кс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «Зважаючи на визначення приватного обвинувачення як інституту кримінального процесуального права, спрямованого на захист суто особистих інтересів потерпілого, такий вид обвинувачення не може бути ототожнений із публічним, в тому числі, державним обвинуваченням. Специфіка здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення регламентується главою 36 КПК України. Так, особливостями кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є: 1) підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є подання потерпілим (фізичною чи юридичною особою) до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяви про вчинення кримінальних правопорушень, вичерпний перелік яких закріплено в ст.477 КПК України (ч.4 ст.26, ч.1 ст.478 КПК України); 2) відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК України, його представника, від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження (ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 КПК України)».
При цьому, закон не вимагає згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження на зазначеній підставі, оскільки відмова потерпілого від обвинувачення веде до обов'язкового закриття кримінального провадження, що не суперечить вимогам статей 26, 284, 477 КПК України (правова позиція Верховного Суду від 01.10.2018 (справа № 520/18002/13-к, провадження № 51-7209ск19).
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Таким чином, враховуючи те, що потерпілий добровільно відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, що не порушує права третіх осіб, дане кримінальне правопорушення не пов'язане з домашнім насильством, та оскільки будь-які перешкоди до задоволення заяви потерпілого відсутні, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід закрити у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Окрім цього, в рамках вказаного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, однак в процесі розгляду справи потерпілий 02.12.2025 подав до суду заяву про залишення цивільного позову без розгляду. У зв'язку з чим, цивільний позов заявлений в кримінальному провадженні потерпілим суд залишає без розгляду з огляду на наступне.
Так, згідно із ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вимогами ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, і постановляє з цього приводу ухвалу, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення залишити без розгляду.
Арешт на майно обвинуваченого не накладався, процесуальні витрати та речові докази відсутні. Шкода кримінальним проступком не завдана.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 2 ст. 125 КК України, ст. 128, п.7 ч.1 ст.284, ч. 7 ст.284, ст.372, 477 КПК України, суд,
Заяву потерпілого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задоволити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023065520000046 від 14.06.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області.
Суддя: ОСОБА_1