Справа № 285/4032/25
провадження № 3/0285/1921/25
02 грудня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., при секретарі судового засідання Клечковській М. М.,
з участю:
особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 ,
її адвоката Семеньки В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки с. Тетірка Червоноармійського району Житомирської області,
яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 16.07.2025 о 23:09 год в с Варварівка Звягельського району керувала транспортним засобом Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан якого у встановленому законодавством порядку відмовилась.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що автомобілем не керувала, від проходження огляду не відмовлялась, хотіла лише перевірити правомірність дій працівників поліції. Так, у день, час та місці їхали з чоловіком в автомобілі Ford Fiesta. Саме останній був за кермом, однак коли побачили поліцейських, вона пересіла з пасажирського сидіння на сидіння водія, щоб захистити чоловіка, який був випившим.
Адвокат зазначив, що поліцейськими самовільно було внесено до протоколу пояснення ОСОБА_1 , їй не пропонувався огляд саме у лікарні, тому після оформлення матеріалів вона сама пройшла такий.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння.
Водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність як за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан такого сп'яніння.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України (далі - ПДР), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до п.п.3, 4 розділу І, п.12 розділу II Інструкції ознаками алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення підтверджується:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №393809 від 16.07.2025, який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів в силу положень ст.251 КУпАП;
актом огляду та направленням на огляд до закладу охорони здоров'я водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовилась від проходження такого огляду;
розписками про інформування ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, про роз'яснення прав, обов'язків та відсторонення від керування транспортним засобом;
даними постанови поліцейського серії ББА №5240916 від 16.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП (керувала транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування);
даними диску з відеозаписом з фіксацією на ньому відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
На відео зафіксовано, що коли поліцейські підходять до автомобіля, за кермом сидить саме ОСОБА_1 , яка розмовляючи з кимось по телефону (23:11 год), сказала, що вона їхала. О 23:16 год поліцейський запропонував їй пройти огляд на стан сп'яніння, від якого вона категорично відмовилась. Вже після оформлення матеріалів, ОСОБА_1 повторно підтвердила свою відмову пройти огляд на стан сп'яніння (23:38 год). Під час складання протоколу та постанови ОСОБА_1 ознайомилась з їх змістом без будь-яких зауважень. Протягом усього часу чоловік ОСОБА_1 , який знаходився на пасажирському сидінні поруч із водієм (а в подальшому поруч із транспортними засобами), вів себе із поліцейськими зухвало, виражався в їхню сторону нецензурними словами, втручався у розмову працівників із ОСОБА_1 .
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Посилання адвоката на самовільне внесення поліцейськими інших даних до протоколу, зокрема в графі пояснення «бокал пива», на підтвердження чого надав свою копію протоколу без такого запису, не знайшли свого підтвердження, позаяк сама ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що підписала протокол, втім у копії, яка була надана її адвокатом, її підписів не було. Суд припускає, що і підписи, і пояснення ОСОБА_1 ставила саме у тому протоколі, який долучався поліцейськими до справи.
Щодо наданого медичного висновку про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, проведений лікарем Звягельської багатопрофільної лікарні 17.07.2025 в 01:20 год за її «самозверненням», то слід зазначити, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності саме за фактом порушення п.2.5 ПДР України, тобто за відмову від проходження огляду, відтак її вина полягає у порушенні обов'язку пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку. Поряд з цим, слід звернути увагу на те, що зазначений пункт встановлює обов'язок водія, а не право, пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і жодних винятків для цього правила дорожнього руху не містять.
Тобто, відмова від огляду це самостійний склад, який не залежить від подальшої поведінки особи. Медичний висновок, виконаний не за процедурою, не може підміняти собою огляд у лікаря і така поведінка особи виглядає, як спроба створити штучний доказ, оскільки закон не передбачає проведення альтернативного «добровільного» огляду без участі поліції.
Порушень поліцейським принципів правомірної адміністративної поведінки під час складання адміністративного протоколу встановлено не було.
В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинила порушення на транспорті, та її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, її слід визнати винною у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до неї слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, - що буде необхідним для її виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин