Справа № 2-3045/08
4-с/296/64/25
Іменем України
25 листопада 2025 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі
головуючої судді Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця та зобов'язання зняти арешт нерухомого майна боржника,
29 жовтня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця та зобов'язання зняти арешт нерухомого майна боржника. Скарга сформована в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (ЄСІТС) «Електронний суд» 29 жовтня 2025 року та підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Давиденком В. В.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 02 грудня 2008 року (справа № 2-3045/08) ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КС «Альянс Україна» 4 971,91 гривень заборгованості за кредитним договором та договором поруки, 2800,60 гривень заборгованості по відсоткам, пені - 10 972,73 гривень та 217,46 гривень сплаченого державного мита, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду. Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 15 грудня 2011 року (справа № 2-3045/08) замінено стягувача у виконавчому провадженні з КС «Альянс Україна» на ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» (ЗНВІПФ «Прімоколект венчурний фонд - 1»).
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 дізнався, що на все його нерухоме майно накладено арешт, номер запису про обтяження: 25021802, підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: б/н, виданий 18 травня 2009 року, видавник: Корольовський ВДВС Житомирського МУЮ.
24 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МУМЮУ із заявою про скасування вищевказаного арешту. 15 жовтня 2025 року листом № 90459/20.12-25/4 Корольовський ВДВС відмовив у скасуванні арешту.
Скаржник вважає таку бездіяльність органу ДВС протиправною, оскільки 31 жовтня 2016 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий лист на виконання не надходив та на виконанні не перебуває, що підтверджується листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23 жовтня 2025 року. Оскільки виконавчий лист № 2-3045 від 05 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 не перебуває на примусовому виконанні та не може бути повторно пред'явлений до виконання у зв'язку із закінченням строку пред'явлення його до виконання, легітимна мета накладення арешту відпала.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просить визнати зобов'язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , який накладений постановою про відкриття виконавчого провадження від 18 травня 2009 року, номер запису обтяження - 25021802.
Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 31 жовтня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця прийнято до розгляду, призначено судове засідання.
07 листопада 2025 року до суду від представника Корольовського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли письмові заперечення (відзив) на скаргу. Обґрунтовуючи свою позицію, представник органу ДВС зазначає, що на примусовому виконанні Корольовського ВДВС у місті Житомирі перебувало виконавче провадження № 12844233 з виконання виконавчого листа № 2-3045, виданого Корольовським районним судом міста Житомира, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Альянс Україна» заборгованості у розмірі 18 992,10 гривень.18 травня 2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладанням арешту на майно боржника та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 25021802. 30 листопада 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, яка діяла на момент прийняття рішення). Повторно вищезазначений виконавчий документ на примусове виконання до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі не надходив та станом на 07 листопада 2025 на виконанні не перебуває. Станом на дату закінчення виконавчого провадження у державного виконавця не було підстав для скасування арешту майна боржника. Скаржник не надав суду доказів виконання рішення суду та відсутності боргу перед стягувачем КС «Альянс Україна». На підставі наведеного представник органу ДВС просить в задоволенні скарги відмовити.
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, представник скаржникаадвокат Давиденко В. В. подав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Представник Корольовського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився. У своїх письмових поясненнях від 07 листопада 2025 року просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Інші учасники справи - боржник ОСОБА_2 , стягувач ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У зв'язку неявкою учасників справи в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Установлено, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність органу ДВС щодо відмови в скасуванні арешту майна боржника. У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що спірний арешт нерухомого майна накладено державним виконавцем в ході примусового виконання виконавчого листа № 2-3045, який виданий Корольовським районним судом міста Житомира, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Альянс Україна» заборгованості в розмірі 18 992,10 гривень.
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 02 грудня 2008 року (справа № 2-3045/08) ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КС «Альянс Україна» 4 971,91 гривень заборгованості по кредитному договору та договору поруки, 2800,60 гривень заборгованості по відсоткам, пені - 10 972,73 гривень та 217,46 гривень сплаченого державного мита, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.
Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 15 грудня 2011 року (справа № 2-3045/08) замінено стягувача у виконавчому провадженні з КС «Альянс Україна» на ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» (ЗНВІПФ «Прімоколект венчурний фонд - 1»).
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24 вересня 2025 року підтверджено, що майно ОСОБА_1 обтяжене арештом, номер запису обтяження - 25021802. Установлено, що вказаний арешт накладено на все майно ОСОБА_1 в межах боргу 18 992,10 гривень та зареєстрований 19 травня 2009 року на підставі постанови Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 18 травня 2009 року.
24 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького МУМЮУ із заявою про скасування арешту.
З відповіді Корольовського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15 жовтня 2025 року встановлено, що 18 травня 2009 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 12844233 з примусового виконання рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 02 грудня 2008 року (справа № 2-3045/08) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Альянс Україна» заборгованості в розмірі 18 992,10 гривень. Вказаною постановою державного виконавця на майно боржника ОСОБА_1 накладено арешт.
25 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на дату ухвалення постанови).
Корольовський ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначає, що наразі відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 та роз'яснює право звернення до суду.
На заяву адвоката Давиденка В. А., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області листом від 23 жовтня 2025 року повідомляє таке.
Відповідно до відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні Корольовського ВДВС перебувало виконавче провадження № 12844233 з виконання виконавчого листа № 2-3045, виданого Корольовським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Альянс Україна» заборгованості у розмірі 18992,10 грн. 18 травня 2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №12844233 (з накладенням арешту на майно боржника). 30 листопада 2011 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону на момент прийняття рішення), у зв?язку з тим, що боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на території Богунського району м. Житомира та підвідомча Богунському відділу державної виконавчої служби. Інших даних про хід виконання виконавчого провадження № 12844233 не зберіглося, оскільки оригінал виконавчого провадження знищено, у зв?язку із закінченням терміну зберігання.
Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження та отриманої інформації з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України встановлено, що 27 січня 2012 року вищевказаний виконавчий документ надійшов на виконання за належністю з Корольовського відділу державної виконавчої служби. 31 січня 2012 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 31008165.
07 травня 2014 року державним виконавцем прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону на момент прийняття рішення), у зв?язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Інші дані про хід виконання вказаного виконавчого провадження № 31008165 не зберіглись, оскільки оригінал виконавчого провадження знищено, у зв?язку із закінченням терміну зберігання.
12 серпня 2014 року вищевказаний виконавчий документ повторно надійшов на виконання до Богунського відділу державної виконавчої служби. 14 серпня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчогопровадження № 44369594.
31 жовтня 2016 року державним виконавцем прийнята постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону на момент прийняття рішення), у зв?язку з тим, що законом встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, оскільки у боржника виявлено частину квартири АДРЕСА_2 , однак відповідно до пункту 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. Інших даних про хід виконання вказаного виконавчого провадження № 44369594 не збереглось, оскільки оригінал виконавчого провадження знищено, у зв?язку із закінченням терміну зберігання. Крім того, згідно з отриманою інформацією з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що вказаний виконавчий документ повторно до даного відділу не надходив та на виконанні не перебуває.
Вирішуючи скаргу, суд застосовує таке законодавство.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Вказане конституційне положення відображено і у ч. 1 ст. 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Умови і порядок примусового виконання судових рішень станом на дату накладення спірного арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі по тексту ухвали - Закон № 606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Отже, арешт є початковою стадією виконавчого провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у випадкунаправлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Згідно з положеннями ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.07.2021 у справі №2-356/12, від 03.11.2021 у справі №161/14034/20, від 22.12.2021 у справі №645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі №127/1541/14-ц, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2023 у справі №127/1547/14-ц, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.01.2023 у справі №2-3600/09 викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2020 в справі №641/7824/18 зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 був боржником у виконавчому провадженні № 12844233 з примусового виконання рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 02 грудня 2008 року (справа № 2-3045/08) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Альянс Україна» заборгованості в розмірі 18 992,10 гривень.
У вказаному виконавчому провадженні в 2009 році на майно ОСОБА_1 накладено арешт, номер запису обтяження № 25021802.
Виконавче провадження № 12844233 було закінчене в 2015 році в зв'язку з направленням виконавчого документа до Богунського відділу ДВС міста Житомира.
В подальшому виконавчий документ перебував на примусовому виконанні Богунського ВДВС міста Житомира, однак 31 жовтня 2016 року державним виконавцем прийнята постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Після 31 жовтня 2016 року виконавчий документ щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Альянс Україна» та/чи ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» заборгованості на примусовому виконанні в органах ДВС не перебував та не перебуває.
Наразі вищевказані виконавчі провадження знищені у зв'язку із закінченням строку їх архівного зберігання.
Наведене свідчить, що понад 9 років поспіль стягувач у виконавчому провадженні не ініціює примусового виконання рішення суду та не ставить майнових претензій до боржника ОСОБА_1 .
Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.
Правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, яке відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Відтак, оскільки виконавчі провадження, який стосувався спірний арешт, закінчені та не перебувають на примусовому виконанні, стягувач понад 9 років поспіль не вживає заходів щодо повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, то суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для збереження арешту, накладеного на майно божника.
Разом з тим, суд зазначає, що суб'єкт оскарження не має законодавчих повноважень здійснювати зняття арешту у знищеному виконавчому провадженні, яке завершене поверненням виконавчого листа стягувачеві, відтак суд не може зобов'язувати особу вчинити дії, які суперечать закону.
Корольовський відділ ДВС міста Житомира, закінчуючи виконавче провадження у зв'язку з підставнаправлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, не мав підстав для зняття арешту майна боржника.
Також і Богунський відділ ДВС міста Житомира, повертаючи виконавчий документ стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», не мав законодавчих підстав для зняття спірного арешту.
Законодавець у Законі України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 5 жовтня 2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно з поверненням виконавчого документа стягувачу (ч. 3 ст. 37 Закону).
Отже, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у ч. 3 ст. 37 Закону).
Законодавство про виконавче провадження передбачає зняття арешту майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні: 1) виконавцем; 2) начальником відділу державної виконавчої служби; 3) судом. Законом України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік випадків, коли державний виконавець має право зняти арешт майна боржника.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 60 Закону № 606-XIV; частина п'ята статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення шляхом зняття спірного арешту судом, а не державним виконавцем.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена в постанові від 24 травня 2025 року, cправа № 2/1522/11652/11.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майна боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Керуючись ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Заяву ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Зняти арешт майна боржника ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 18 травня 2009 року,номер запису обтяження - 25021802.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК