02.12.2025 Суддя Попова В. О.
Справа № 759/7121/25
Провадження № 2/644/3264/25
02 грудня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
у с та н о в и в:
Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , який зареєстровано 25 вересня 2019 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1613.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року, вищезазначена цивільна справа була передана на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду м.Харкова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025, цивільну справу № 759/7121/25, провадження 2/644/3264/25 передано в провадження судді Попової В.О.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, яке зазначено в позовній заяві. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення відправлення, які повернулись на адресу суду, судові повістки на судові засідання, призначені 27.10.2025 та 02.12.2025 позивач отримав особисто. Заяв, клопотань тощо від нього до Індустріального районного суду м.Харкова не надходило. Матеріали справи не містять клопотань (заяв) про розгляд справи у його відсутність в Індустріальному районному суді м.Харкова, документів, які підтверджують поважність причин неявки в судові засідання, позивач суду не надав.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованим місцем проживання/перебування та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернетhttps://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду м. Харкова.
У відповідності до приписів п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач повідомлений належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту три частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що: «учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою. Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Неявка позивача в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Суд зазначає про необхідність присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Крім того в ухвалі суду від 05 червня 2025 року про відкриття провадження по справі, у позивача ОСОБА_1 судом на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України витребувано оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.09.2019 з підстав, викладених в ухвалі. Строк надання витребуваного документу встановлено 10 днів з моменту отримання копії вказаної ухвали суду. Однак станом на 02.12.2025 вимоги ухвали не виконано, оригінал зазначеного свідоцтва суду не надано.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач повторно не з'явився до суду, доказів на підтвердження поважності суду надано не було, також не надано суду витребуваний оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.09.2019, чим позивач зловживає процесуальними правами, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
У відповідності до положень ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.223, п.3 ч.1 ст.257, ст.ст.258,260,261,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу складено 02.12.2025.
Суддя В.О. Попова