03.12.2025 Суддя Зайцева М. С.
Справа № 644/4313/25
Провадження № 2/644/3076/25
03 грудня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Зайцевої М.С.,
секретаря судових засідань - Селіхової А.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 26.05.2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
07.07.2025 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, а саме квартири АДРЕСА_2 , з проханням прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним.
Представник позивача в судовому засіданні покладалась на розсуд суду щодо прийняття зустрічного позову, разом з тим вказала, що 02.12.2025 року до суду подано позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності подружжя, предметом якого є квартири АДРЕСА_2 .
Представник відповідача просила прийняти зустрічний позов до розгляду з первісною позовною заявою.
Вислухавши думку учасників справи, перевіривши зустрічну позовну заяву та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Таким чином, ЦПК України наділяє позивача і відповідача рівними можливостями по захисту своїх прав протягом всього періоду розгляду справи. Зустрічний позов виступає як один із таких способів захисту відповідача проти позову.
Зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Зустрічний позов може бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного з співпозивачів).
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: а) взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, яка виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; б) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень, зокрема, якщо вимоги за позовами можуть зараховуватися, за вимогами, які мають грошову оцінку; якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Таким чином, правова природа зустрічного позову полягає в тому, що він робить неможливим розгляд первісного позову без зустрічного, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову.
Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, зустрічний позов має певну мету - захист від первісного позову, оскільки задоволення зустрічного позову виключає повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов - це звернення відповідача до суду з самостійною вимогою до позивача про захист порушеного чи оспорюваного права в процесі, який порушений позивачем.
Проаналізувавши вказані обставини суд приходить до висновку про те, зустрічний позов не має на меті захисту від первісного позову або спростування його частково чи повністю; задоволення зустрічного позову не виключає задоволення первісного позову і навпаки.
З урахуванням того, що заявлені відповідачем вимоги до позивача у справі не мають характеру зустрічних, суд вважає, що об'єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, у зв'язку з чим відмовляє у прийнятті зустрічної позовної заяви .
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, оскільки зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог ст.193 ЦПК України, у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, слід відмовити.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.
Відтак, сплачена ОСОБА_4 сума судового збору в розмірі 1 620 грн. за подання зустрічного позову підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 193, 194, 260, 261, 263, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - відмовити.
Повернути ОСОБА_4 сплачену згідно платіжної інструкції від 09.07.2025 року № 0159 суму судового збору в розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_4 право на звернення з позовом до суду на загальних підставах.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Головуючий: