Справа № 643/21250/25
Провадження № 1-кс/643/6795/25
03.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №12023221170000492 від 10.02.2023 та тимчасовий доступ до речей і документів, -
У провадження слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 01 грудня 2025 року надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, зобов'язання вчинити тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №120232211700000492 від 10.02.2023, в якій ОСОБА_4 просить суд:
1) визнати бездіяльність слідчого ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області по кримінальному провадженню №12023221170000492 від 10.02.2023 незаконною;
2) прийняти клопотання про проведення слідчих дій та задовольнити;
3) зобов'язати слідчого здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема: витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням розміру нарахування та залишків на рахунку за період з 12.10.2021 по 26.03.2022, розмір нарахованої але недоодержаної за дні життя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , пенсії за весь період заборгованості пенсійної виплати в разі наявності; розмір пенсії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за весь період виникнення заборгованості по виплаті пенсії по місяць смерті включно помісячно, дані та реквізити фінансової установи, в якій відкритий пенсійний рахунок на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
01 грудня 2025 року слідча суддя ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 .
Заява обґрунтована тим, що 02 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 під її головуванням ухвалив рішення у цивільній справі №643/20763/25 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_7 , про визнання недійним правочину, вчиненого під впливом тяжкої обставини. Задовольнив позовні вимоги позивача, визнав недійсним договір позики, укладений 27 грудня 2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №1506. Зазначено, що у своїй скарзі ОСОБА_4 оскаржує бездіяльність слідчого, просить зобов'язати вчинити певні дії та зобов'язати слідчого здійснити тимчасовий доступ до копій пенсійної справи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто померлої особи, яка була власником майна, обставини щодо якого виступали предметом дослідження в рамках цивільної справи №643/6294/24, провадження №2/643/450/25, за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_9 , третя особа - ОСОБА_7 , про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом тяжкої обставини. Зазначено, що крім того, ОСОБА_4 звернулася до Вищої ради правосуддя щодо вчинення суддею ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, яка на даний час не розглянута.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2025 року заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 була розподілена у провадження судді ОСОБА_1 .
Заяву про самовідвід слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 призначено до розгляду на 03 грудня 2025 року.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд заяви за її відсутності.
Суд, розглянувши заяву слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду вказаної вище скарги, доходить висновку про таке.
За правилами ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Запровадження законодавцем інституту відводу, унормованого в положеннях статей 75-83 КПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) кримінального провадження, задекларованих у статті 7 КПК України, якими є: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження, а також забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
З огляду на зазначене, було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано, зокрема у статтях 75, 76 КПК України.
Положеннями ст. 75 КПК України закріплено обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та підстави для його відводу. Так, за змістом ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, - є головною метою відводу, а метою самовідводу є запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Як це унормовано положеннями ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).
Європейський Суд з прав людини у п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Так, у провадженні судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 перебувала цивільна справа №643/6294/24, провадження №2/643/450/25, за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_7 , про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом тяжкої обставини.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухваленим 02 вересня 2025 року у вказаній цивільній справі, позовні вимоги задоволено, визнано недійсним договір позики, укладений 27 грудня 2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , за реєстровим №1506.
Разом з тим, у поданій скарзі ОСОБА_4 оскаржує бездіяльність слідчого, просить зобов'язати вчинити певні дії та надати тимчасовий доступ до копій пенсійної справи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто померлої особи, яка була власником майна, що становило предмет дослідження під час розгляду справи №643/6294/24.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з роз'ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 року Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
За практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинного визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення по справі «Фей проти Австрії» від 24.02.1993, пп.27, 28 і 30, Series А, no.255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.42, ECHR2000ХІІ).
Отже, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996, п.38).
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України), є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи із свого внутрішнього переконання.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Ураховуючи, що судовий розгляд повинен відбуватися за умов дотримання балансу інтересів сторін, рівності учасників судового процесу, довіри учасників провадження до складу суду, який розглядає справу та за результатами розгляду ухвалює відповідне рішення, з метою дотримання норм кримінального процесуального законодавства в системному взаємозв'язку із засадами судочинства, забезпечення об'єктивності та неупередженості розгляду справи, для усунення будь-яких суб'єктивних сумнівів учасників справи, з урахуванням підстав, передбачених ст. 75 КПК України, суд доходить висновку про задоволення заяви слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №12023221170000492 від 10.02.2023 та тимчасовий доступ до речей і документів.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд
Заяву слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №12023221170000492 від 10.02.2023 та тимчасовий доступ до речей і документів, - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №12023221170000492 від 10.02.2023 та тимчасовий доступ до речей і документів.
Матеріали справи №643/21250/25 за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №12023221170000492 від 10.02.2023 та тимчасовий доступ до речей і документів передати до канцелярії Салтівського районного суду міста Харкова для подальшого розподілу відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1