Справа № 626/2433/25
Провадження № 2/626/914/2025
Іменем України
01.12.2025 року м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берестині, в порядку загального позовного провадження, у відсутність сторін, цивільну справу за позовом «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40541,06 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 24.11.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Товариство) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 433740001 (далі - Договір), у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 13300,00 грн.
Відповідно до умов Розділу 2 Договору, Товариство зобов'язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила), що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Так, на виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Позивач відзначає, що кредитні кошти були перераховані ним саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил, Закону України «Про платіжні послуги» та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від Відповідача при заповненні ним Заявки.
Проте, в порушення умов Договору та Правил, Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
Щодо відступлення прав вимоги за Договором до Позивача:
В подальшому, 28.01.2025 відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі Позивач або Новий кредитор) за Договором Факторингу № МВ-ТП/19 (далі Договір Факторингу). Копія договору факторингу та витяг з реєстру прав вимоги додаються.
З метою збереження та не розголошення персональних даних інших осіб, з якими у Товариства існують правовідносини, до суду надається витяг з Реєстру прав вимог, в якому містяться відомості про право вимоги за Договором саме про особу Відповідача.
На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та у спосіб, узгоджений сторонами у Договорі, Товариство повідомило Позичальника про відступлення права вимоги шляхом відправлення електронного листа на електронну адресу, зазначену ним при укладанні Договору. Копія повідомлення додається до позовної заяви.
Пунктом 9.1.1.5 Договору сторони визначили, що Товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема, договору факторингу.
Пунктом 6.2. Правил визначено, що Позичальник повідомлений про можливе укладення кредитодавцем договору відступлення права вимоги за відповідним електронним договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого новий кредитор набуває статусу володільця персональних даних Позичальника.
Зазначене кореспондується та відповідає приписам статті 512 ЦК України, якою визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 4.1. Договору Факторингу наявне право вимоги переходить від Товариства до Позивача з моменту підписання Реєстру прав вимоги.
Відповідно до умов Договору факторингу, Фактор зобов'язався сплатити Клієнту суму фінансування відповідно до реєстру переданих прав грошової вимоги. На підтвердження виконання фінансових зобов'язань Фактором, надаємо разом з позовною заявою платіжну інструкцію, яка свідчить про оплату Фактором Клієнту суми фінансування за Договором факторингу. Повідомляємо, що оплата фінансування проводилася Фактором із застосуванням консолідованого підходу до розрахунків за весь реєстр прав вимог одночасно. Таким чином, надана платіжна інструкція відображає оплату фінансування за весь реєстр прав вимог згідно Договору факторингу.
Щодо порядку здійснення нарахувань за Договором:
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач під час підписання Договору ознайомився з усіма умовами, на яких здійснюється кредитування та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов'язаних з користуванням кредитом та самостійно обрав умови кредитування, викладені в Договорі, виявивши волю на вступ у договірні відносини шляхом його підписання та отримання кредитних коштів у тимчасове користування.
Розмір кредиту визначений у Розділі 2 Договору.
Розділом 5 Договору визначено порядок надання кредиту, а саме шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, що вказаний у Договорі.
Розділом 7 Договору встановлено, що Відповідач зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (у разі наявності). Визначено також порядок повернення кредиту та погашення нарахованих процентів та комісій.
Відповідно до Розділу 8 Договору, Відповідач за користування кредитними коштами зобов'язаний сплачувати Товариству проценти за його користування. Загальні витрати та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Відповідача і прораховується в порядку, описаному у Розділі 8.
Зокрема, за умови нездійснення Позичальником дострокового повернення кредиту або непродовження дисконтного періоду, проценти за Договором нараховуються за Базовою ставкою. Базова процентна ставка за Договором складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника, за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 9.1.1.1. Договору Товариство має право вимагати від Відповідача повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 9.1.1.7. Договору у разі затримання Відповідачем сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, новий кредитор має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Відповідача про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Відповідача. Повідомлення про дострокове розірвання договору додається до позовної заяви.
Так, зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу, Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 47856,06 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим Позивачу від Первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості Позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору). Проценти за Договором після розірвання Договору не нараховуються.
Проте Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить Позивачу. У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути частину заборгованості за Договором.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення Позивачем, становить - 40 541,06 грн, з них:
•заборгованість по кредиту - 13 300,00 грн;
•заборгованість по процентам за користування кредитом - 27241,06 грн.
Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак, Позивач не включає їх до розміру позовних вимог.
Щодо витрат на правничу допомогу адвоката:
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вартість послуг обумовлена сторонами та визначена Договором про надання правової допомоги. Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги, укладеному між Позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» (далі - Адвокатське об'єднання) клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором. Правова допомога, що надається Адвокатським об'єднанням клієнту оплачується в розмірі, погодженому в додатках до договору. За результатами надання правової допомоги складається акт приймання- передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В Акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість.
Відповідно до Додатку до Договору про надання правничої допомоги Товариство доручило Адвокатському об'єднанню надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, серед яких Договір № 433740001 від 24.11.2024, боржником за яким є ОСОБА_1 (додається).
У зв'язку з цим, розмір витрат про надання правової допомоги Позивачу складає -5000, 00 грн, що включає в себе:
-аналіз кредитної справи та формування юридичного висновку;
-підготовка та направлення повідомлення Відповідачу про оплату заборгованості (досудова вимога);
-збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у даній справі Адвокатським об'єднанням та підготовка позовної заяви та направлення копії доданих до неї документів до суду.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу Позивач надає до позовної заяви копію Договору про надання правової допомоги, Додаткову угоду до Договору, акт приймання-передачі наданих послуг Адвокатського об'єднання та платіжне- доручення про оплату Позивачем наданих послуг.
Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України):
-сплачений судовий збір у розмірі: 2422,40 грн;
-витрати на правову допомогу: 5000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.
Представник ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» просила справу слухати за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з відсутністю клопотання сторін про інше, відповідно до положень ст. ст. 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.11.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Товариство) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 433740001 (далі - Договір), у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 13300,00 грн.
Відповідно до умов Розділу 2 Договору, Товариство зобов'язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила), що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Так, на виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Позивач відзначає, що кредитні кошти були перераховані ним саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил, Закону України «Про платіжні послуги» та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої виключно від Відповідача при заповненні ним Заявки.
Проте, в порушення умов Договору та Правил, Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
Таким чином, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є новим кредитором та має право грошової вимоги та отримання від позичальника заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, передбаченого договором та не здійснює плату для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у Постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 1050 ЦК України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка зараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач порушив свої зобов'язання, встановлені умовами договору, стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим має заборгованість за договором про надання банківських послуг у визначеному позивачем розмірі Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення Позивачем, становить - 40 541,06 грн, з них:
•заборгованість по кредиту - 13 300,00 грн;
•заборгованість по процентам за користування кредитом - 27241,06 грн.
Враховуючи відсутність доказів, які б спростовували наявність у відповідача кредитної заборгованості та її розміру, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача складає 37294,00 грн.
Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За подання позовної заяви ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
За ст.137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.
Згідно п. 8 ч. 2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Суд, дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Враховуючи, що з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд доходить висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу у суді першої інстанції в розмірі 5000,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 81, 89, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 624, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) місцезнаходження: 14017, місто Чернігів, вул. Жабинського, будинок 13) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі: 40 541,06 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу: 5000,00 грн.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.
Суддя