Справа № 953/9660/23
н/п 1-в/953/317/25
"03" грудня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові подання В.о. начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія №12» ОСОБА_3 про уточнення вироку Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2023 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Вироком Київського районного суду від 30.11.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 190 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі вимог ст.ст. 71,72 КК України, з врахуванням того, що ОСОБА_4 не відбув покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова у вигляді 120 годин громадських робіт, що становить за ст. 72 КК України 15 днів позбавлення волі, суд, до призначеного покарання приєднує невідбуту частину покарання у вигляді 15 днів позбавлення волі, за сукупністю вироків, та остаточно призначає покарання у вигляді 1 року 15 днів позбавлення волі.
19.11.2025 року до суду надійшло клопотання В.о. начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія №12» ОСОБА_3 про уточнення вироку Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2023 року, а саме уточнення вступної частини вироку, зазначивши попередні судимості у вступній частину вироку та винести відповідну ухвалу.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши подання, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.
Згідно ст. 379 КПК України передбачено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Так, судом встановлено, що у вступній частині вироку суду від 30.11.2023 року зазначено : «Київський районний суд міста Харкова у складі суду: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_5 , за участі прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду міста Харкова в залі судового засідання кримінальні провадження за № 12023221130001623 від 14.07.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , раніше судимого з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України.»
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку відповідно до пункту 14 частини першої статті 537 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив вирок.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 374 КПК України, у вступній частині вироку зазначаються прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.
Як убачається із змісту вищевказаного вироку, при його ухваленні, з посиланням на норми кримінального процесуального закону, чітко та зрозуміло викладені мотиви та обґрунтування прийнятого суддею рішення, вирок є цілком зрозумілим, однозначним і таким, що виключає його подвійне тлумачення, а відтак правові підстави для його роз'яснення відсутні, а також ст.374 КПК України чітко не передбачено зазначення переліку судимостей особи у вступній частині вироку.
Таким чином, вступна частина вироку, на переконання суду, є зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення.
Дослідженням змісту вище зазначеного вироку встановлено відсутність підстав для застосування ст. 380 КПК України, оскільки в тексті вироку відсутні суперечності та неузгодженості, які б ускладнювали розуміння змісту цього вироку. Заявник повинен виходити з того, що є наявним судове рішення, яке породжує для нього певні права та обов'язки.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що зміст вироку є зрозумілим, чітким та додаткового роз'яснення не потребує, а тому в задоволенні клопотання про уточнення вступної частини - слід відмовити.
Керуючись ст.. 374,380,537,539 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви В.о. начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія №12» ОСОБА_3 про уточнення вступної частини вироку Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2023 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя