Справа № 953/8496/25
н/п 6/953/428/25
"03" грудня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
суддя Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,
встановив:
20 серпня 2025 року судом наказом Київського районного суду м. Харкова стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду у розмірі 32 451,50 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн. у рівних частках по 100,93 грн. з кожного.
14.11.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначила, що вона є ВПО та проживає в Одеській області. Її доньки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з малолітніми дітьми проживають за кордоном, доходів не отримують. Її стабільний дохід складається з пенсії у розмірі 4 000 грн та виплат ВПО. Не зважаючи на складні життєві обставини вона сумлінно виконує свої фінансові зобов'язання. Так, у минулому році нею погашена заборгованість з водопостачання за рішенням суду. Більше ніяких збережень не лишилось. Загальна сума заборгованості за опалення становить 27 539,70 грн. ОСОБА_4 водою не користується, бо в неї бойлер, ніколи вода не була централізованою.
До судового засідання боржники, стягувач, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились. Боржник ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, інші причину неявки не сповістили.
До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, причину неявки не сповістили.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстави передбачені ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, судом не встановлені.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, належне повідомлення учасників процесу, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає:
ОСОБА_1 є ВПО та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою №5129-7001473386 від 01.09.2022.
01.09.2025 ОСОБА_2 сплачена заборгованість у розмірі 1 000 грн.
23.09.2025 ОСОБА_1 сплачена заборгованість у розмірі 2 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 ст.435 ЦПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу викладених норм убачається, що нормами ЦПК України не встановлений вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, що визначено ч.5 ст.435 ЦПК України.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Отже, за змістом вказаних норм права відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, боржник ОСОБА_1 , ініціюючи питання про розстрочення виконання рішення суду, не надала доказів наявності виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, боржник ОСОБА_1 посилаючись на скрутне матеріальне становище, отримання доходів у виді пенсії у розмірі 4 000 грн та виплат ВПО, доказів не надає.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, відсутні.
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Керуючись ст. 260,261,435 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 03.12.2025.
Суддя Н.В. Єфіменко