справа № 166/1823/25
провадження № 3/166/893/25
іменем України
03 грудня 2025 року с-ще Ратне
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Свистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., захисника Халупка В.М., розглянувши cкеровані відділенням поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив :
ОСОБА_1 14 жовтня 2025 року о 19 год. 35 хв. на вул. Центральна, 88 у с. Броди Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом "ГАЗ 3110", д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чимвчинив порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Він же, 14 жовтня 2025 року о 21 год. 30 хв. на вул. Поліська у с. Жиричі Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом "ГАЗ 3110", д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чимвчинив порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Захисник заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Клопотання мотивує тим, що підстав для зупинки поліцейським Назарука А.А. не було, відтак проведення подальшого огляду на стан сп'яніння та його результати є незаконними; огляд на стан сп'яніння був проведений неуповноваженою особою, оскільки такий огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця уповноважений проводити представник Військової служби правопорядку; у роздруківці алкотестера не вказаний номер протоколу, до якого він додається; за міжнародними стандартами стан сп'яніння 0,45 проміле не є ознакою алкогольного сп'яніння. Крім цього, аби запобігти послабленню бойової спроможності військової частини, де ОСОБА_1 несе службу, просив у разі визнання його винуватим у скоєнні правопорушення не застосовувати щодо нього додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень підтверджується:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 483497 від 14.10.2025, серії ЕПР1 № 483408 від 14.10.2025;
-рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 2 (смт Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Головія О.Ю. від 14.10.2025, відповідно до якого в ході патрулювання 14 жовтня 2025 року о 20 год 07 хв у с. Броди зупинено автомобіль "ГАЗ", д.н.з., водій якого мав ознаки алкогольного сп'яніння;
-роздруківками тестів на алкоголь за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 6810" № 16 від 14.10.2025, № 786 від 14.10.2025, згідно з якими в організмі ОСОБА_1 виявлено 0,66 та 0,45 проміле алкоголю відповідно;
-актами оглядів на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими підставами для проведення огляду були запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, за результатами якого за допомогою газоаналізаторів "Drager Alcotest 6810" в організмі ОСОБА_1 виявлено 0,66 та 0,45 проміле алкоголю;
-направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.10.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження оглядів на стан сп'яніння у КНП "Ратнівська ЦРЛ";
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5937191 від 14.10.2025, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів;
-безперервними відеозаписами з нагрудних камер поліцейських із фіксацією фактів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та процедури оглядів ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння, за результатами яких констатовано факти перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння,
-розписками ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та рапортом інспектора поліції про зобов'язання передати керування транспортним засобом іншому водієві - ОСОБА_2 , який має посвідчення водія і може бути допущений до керування.
Доводи захисника про те, що у поліцейського були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, і така зупинка є незаконною, є безпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо перебування особи, яка керувала транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.9а ПДР України.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Безпідставними є також доводи захисника про необхідність проведення огляду ОСОБА_1 , як водія - військовослужбовця, представником Військової служби правопорядку. Так, згідно із ст.266-1 КпАП України огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин. Відповідно до ст.266-1 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Із матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем поза межами території будь-якої військової частини. Жодних документів на підтвердження виконання обов'язків військової служби під час керування автомобілем ОСОБА_1 не надав.
Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань. Натомість установлено, що автомобіль "ГАЗ 3110", д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 .
Відтак працівники поліції діяли на підставі п.1 ч.1 ст.255 КпАП України, де зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, зокрема у справах про притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП України.
Щодо доводів захисника про те, що за міжнародними стандартами стан сп'яніння 0,45 проміле не є ознакою алкогольного сп'яніння, суд зазначає, що відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух від 01 травня 1971 року, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові, у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп'яніння. Проте Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 ‰.
Відтак положення цієї Конвенції застосуванню не підлягають.
Допущене працівником поліції порушення, а саме незазначення у роздруківці алкотестера номера протоколу, до якого він додається, є формальним, загалом із урахуванням сукупності інших досліджених доказів не впливає на висновок суду про наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю, відповідно 0,45 та 0,66 проміле.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП суд постановою від 14.11.25 об'єднав справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності в одне провадження.
Суд на підставі досліджених доказів дійшов переконання про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні цих правопорушень, суд накладає на нього основне і додаткове стягнення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому, з огляду на обов'язковість додаткового стягнення суд не бере до уваги прохання захисника не застосовувати таке стягнення.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130 ч.1, 280, 283, 284 ч.1 п. 1 КпАП України,
ухвалив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів ГУК у Волин.обл/смт Ратне/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, номер рахунку (IBAN) UA788999980313020106000003566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст. 308 ч. 2 КУпАП в разі несплати штрафу особою, яка притягується до адмінвідповідальності, в добровільному порядку не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови стягнути у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу - 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. (отримувач коштів ГУК у Волин.обл/смт Ратне/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA898999980313111206000003566).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повної постанови 03 грудня 2025 року о 16 год 30 хв.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун