Справа № 159/8136/25
Провадження № 3/159/3323/25
03 грудня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: не вказав,
за ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, -
11.11.2025 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч.3 ст.126 КУпАП та ч. 1 ст.130 КУпАП.
02.11.2025 о 12:01:00 в с-ще Голоби Ковельського району Волинської області ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen BORA» д.н.з. НОМЕР_2 будучи тимчасово обмежений керувати транспортними засобами, чим порушив ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.
Він же, ОСОБА_1 02.11.2025 о 12:01:00 в с-ще Голоби Ковельського району Волинської області ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen BORA» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки проводився за допомогою газоаналізатора Алкофор 507 номер 0109, проба позитивна 2,41% проміле, з результатом огляду не згідний, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, Ковельському МТМО - відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 на розгляд справи до суду не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено відеозаписом та направленням судової повістки по місцю проживання (трек R067040197386). Будь-яких заяв, клопотань не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянув справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі наданих пояснень, поданих доказів та наявних матеріалів справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, а саме відеозапис, вважає, що у діях ОСОБА_1 є наявність події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина в скоєнні даних адміністративних правопорушень доведена доданими до протоколів доказів, а саме з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 02.11.2025 о 12:01:00 в с-ще Голоби Ковельського району Волинської області керував автомобілем «Volkswagen BORA» д.н.з. НОМЕР_2 та був зупинений, за порушення ПДР, зокрема, не був пристебнутий ременем безпеки. При спілкуванні поліцейського із водієм ОСОБА_1 , було встановлено, що він постановою ДВС №73328753 від 15.11.2023 обмежений у праві керування та у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя. Після чого ОСОБА_1 поліцейським, в порядку визначеному статтею 266 КУпАП, із застосуванням технічного засобу відеозапису було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Алкофор 507 номер 0109 на що він погодився. За результатом технічного приладу тест №00382 встановлено стан алкогольного сп'яніння результат тестування - позитивний 2,41% проміле. На запитання працівника поліції, чи згоден він з результатом огляду ОСОБА_1 не погодився, і йому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, Ковельському МТМО з метою підтвердження стану на стан алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису. Таким чином, суд приходе до висновку, що досліджені докази в сукупності підтвердили, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння відбувся у відповідності до ст.266 КУпАП.
Доказів, які б спростовували вказані обставини суду не надано.
Комплексно оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Всі зазначені докази не викликають сумнівів у їх достовірності та допустимості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП знайшла своє підтвердження в суді.
Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що транспортний засіб автомобіль «Volkswagen BORA» д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться у власності ОСОБА_1 ..
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки у суду відсутні наявні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 належить цей транспортний засіб.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити ОСОБА_1 суд виходить із того, що він будучи обмеженим у праві керування вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126КУпАП керував транспортним засобом, крім того порушив вимоги ч.1 ст.130 КУпАП, відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до положень ст.36 КУпАП об'єднаних в одне провадження, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Вказаний вид стягнення суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст..40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 28,33, 36, 40-1,126, 221, 268, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушення передбачених ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 гривень з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік без оплатного вилучення транспортного засобу. Реквізити для сплати штрафу на користь держави: (Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300«Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)»по території Волинської області:отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300; Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.),код отримувача (ЄДРПОУ):38009371).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП) ; Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяО. Г. Шишилін