Справа № 158/659/25
Провадження № 2-др/158/13/25
01 грудня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Поліщук С.В.,
при секретарі - Шрамко Н.В.,
з участю представника позивача - адвоката Тертичного Ю.В.,
представника відповідачів - адвоката Радюк З.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці заяву представника відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Радюк Зої Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмолай Лариса Василівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору дарування, визнання незаконним рішення про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,-
25 листопада 2025 року представник відповідачів по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Радюк З.О. звернулась із заявою до Ківерцівського районного суду Волинської області про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмолай Л.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору дарування, визнання незаконним рішення про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки.
В обґрунтування заяви вказує, що 19 листопада 2025 року Ківерцівським районним судом Волинської області ухвалено рішення у даній цивільній справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному об'ємі. В ході розгляду даної цивільної справи, адвокатом Радюк З.О. здійснювалось представництво інтересів відповідачів по справі Клименко О.Д. та ОСОБА_2 та під час судових дебатів у справі заявлено про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн, які відповідачі по справі понесли у зв'язку із розглядом даної цивільної справи.
Враховуючи вищевикладене, просить ухвалити додаткове рішення у даній цивільній справі, яким стягнути з позивача по справі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20000 грн 00 коп. по 10000 грн. 00 коп. кожному витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача по справі ОСОБА_3 - адвокат Тертичний Ю.В. 01 грудня 2025р. подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначає, що адвокатом Радюк З.О. у заяві не зазначено про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про понесені або очікувані витрати на професійну правничу допомогу, як того вимагає ст. 246 ЦПК України. Разом з тим вказує, що витрати на правничу допомогу адвоката мають бути документально підтверджені та доведені. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 20000 грн не відповідає обсягу виконаних робіт, не є співмірним з предметом позову та складністю справи. Відсутній детальний опис виконаних робіт та акт виконаних робіт. Враховуючи вищевикладене, вважає, що заява про відшкодування витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 1000 грн.
В судовому засіданні представник відповідачів по справі Клименко О.Д. та ОСОБА_2 - адвокат Радюк З.О. просила заяву про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі задовольнити.
Представник позивача по справі ОСОБА_3 - адвокат Тертичний Ю.В. в судовому засіданні просив в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі відмовити з посиланням на положення ч. 1 ст. 426 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
У Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19 зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що в ході розгляду даної цивільної справи, представником відповідачів по справі Клименко О.Д. та Боймук С.Є. - адвокатом Радюк З.О., 09 квітня 2025р. до суду подано заяву про відкладення підготовчого засідання у даній цивільній справі у зв'язку із ознайомленням із матеріалами справу та подальше представництво відповідачів по справі. На підтвердження повноважень представництва інтересів відповідачів надала суду договори про надання правової допомоги №16/25 від 09.04.2025р. та №17/25 від 11.04.2025р. та ордери на надання правничої допомоги серії АС №1135507 від 09.04.2025р. та серії АС №1135840 від 11.04.2025р. (а.с. 87-88, 106-107).
На підтвердження понесених судових витрат по справі адвокатом Радюк З.О. до суду подано: договори про надання правової допомоги №16/25 від 09.04.2025р. та №17/25 від 11.04.2025р. та ордери на надання правничої допомоги серії АС №1135507 від 09.04.2025р. та серії АС №1135840 від 11.04.2025р., розрахунки суми гонорару адвоката за надання професійної правової допомоги за договорами про надання правової допомоги №16/25 від 09.04.2025р. та №17/25 від 11.04.2025р. (додатки №1 від 24.11.2025р.); довідки від 24 листопада 2025р. про оплату гонорару адвокату в сумі 20000 грн 00 коп. (по 10000 грн 00 коп. від Боймук С.Є. та Клименко О.Д.) (а.с. 234-237).
Враховуючи положення цивільного процесуального законодавства суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що зазначені представником відповідачів по справі - адвокатом Радюк З.О. витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача по справі ОСОБА_3 в користь відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по 5000 грн. 00 коп. кожному.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -
Заяву представника відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Радюк Зої Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмолай Лариса Василівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору дарування, визнання незаконним рішення про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в рівних частках по 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. кожному.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ківерцівського районного суду
Волинської області С.В.Поліщук