Справа № 158/3588/24
Провадження № 1-кс/0158/1057/25
03 грудня 2025 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження №12024030590001191 від 23.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, в порядку ст. 174 КПК України, в межах кримінального провадження №12024030590001191 від 23.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.11.2024 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, з позбавленням права на користування, відчуження та розпорядження, яке вилучено 22.11.2024 року, а саме, підводу з лісодеревиною породи вільха у кількості 35 колод, без належних документів, до скасування у встановленому КПК України порядку.
Зазначає, що на даний час відпала потреба в арешті майна, підозра жодній особі не повідомлена, відтак просив клопотання задовольнити та скасувати арешт на автомобіль та повернути його володільцю.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Слідча СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, не заперечила щодо його задоволення.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності.
Перевіривши матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 абз. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024030590001191 від 23.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.11.2024 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, з позбавленням права на користування, відчуження та розпорядження, яке вилучено 22.11.2024 року, а саме, підводу з лісодеревиною породи вільха у кількості 35 колод, без належних документів, до скасування у встановленому КПК України порядку.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку, - вимогами охорони фундаментальних прав особи.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органом досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, та і після його закінчення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку, - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Виходячи із співмірності обмеження права власності із завданнями кримінального провадження та беручи до уваги те, що під час розгляду клопотання встановлено відсутність потреби в органу досудового розслідування в утриманні гужового возу, оскільки усі дії із вказаним майном проведено, слідчий суддя дійшов висновку, що немає підстав для подальшого збереження арешту майна на вказане майно, а тому клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.11.2024 року на гужову підводу, яка являється речовим доказом у кримінальному провадженні №12024030590001191, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - скасувати.
Повернути ОСОБА_3 гужову підводу (віз).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1