Справа № 733/54/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/809/25
Категорія - про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком. Доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження:
засудженого ОСОБА_6
його захисника адвоката ОСОБА_7
представника органу з питань пробації ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції з Ічнянським районним судом Чернігівської області, судове провадження в порядку виконання вироку суду за апеляційною скаргою прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання начальника Прилуцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Южне Ічнянського району Чернігівської області, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, не одруженому, проживаючому по АДРЕСА_1 , призначеного вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 155 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, за умови виконання покладених на нього обов'язків.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд врахував наявність позитивних характеристик, як з місця проживання, так і колишнього місця навчання, його сімейний та матеріальний стан, молодий вік, характер вчинених адміністративних правопорушень, за які він був притягнутий до відповідальності, та вважав, що ці правопорушення не можуть свідчити про небажання засудженого ставати на шлях виправлення, дійшов висновку про те, що направлення засудженого для відбування призначеного покарання буде передчасним.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду, викладені в судовому рішенні, містять істотні суперечності, постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 для відбування покарання, призначеного вироком.
Вказує на те, що під час перебування на обліку у відділенні пробації ОСОБА_6 з'являвся на реєстрацію та з ним були проведені профілактичні бесіди: 12.07.2024, 09.08.2024, 13.09.2024, 11.10.2024, 08.11.2024, 13.12.2024, 10.01.2025, 14.02.2025, 14.03.2025, 11.04.2025, 09.05.2025, 13.06.2025, 11.07.2025 та 12.09.2025.
Крім того, до районного сектору надійшла постанова суду від 07.10.2024 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП за те, що він 06 серпня 2024 року в с. Южне по вул. Шевченка висловлювався нецензурною лайкою на адресу громадян. Також, 04.07.2024 постановою суду він знову був притягнутий до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення. 07 серпня 2024 року ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП за розпиття алкогольних напоїв на футбольному полі в с. Южне Прилуцького району.
На думку прокурора, ці обставини вказують на те, що своїми діями засуджений ОСОБА_6 підтверджує своє небажання стати на шлях виправлення, легковажно відноситься до відбування звільнення з випробуванням, не виконує обов'язки, які встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію» та покладені на нього судом, а саме не виконав обов'язок суду згідно ст. 76 КК України - систематично вчиняє адміністративні правопорушення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, вказував на те, що систематичне вчинення адміністративних правопорушень вказує на небажання ОСОБА_6 ставати на шлях виправлення і він має бути направлений у місця позбавлення волі для відбування призначеного строку покарання, представника органу з питань пробації, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, засудженого та його захисника, які заперечували проти доводів прокурора, вказуючи, що ОСОБА_6 розкаюється у вчиненні адміністративних правопорушень та більше не буде їх вчиняти, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали особової справи № 23/2024, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_6 був засуджений за ч. 1 ст. 155 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, за умови виконання обов'язків, визначених ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
За правилами ч. 3 ст. 164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України несприятливий наслідок - направлення засудженого для відбування покарання настає в двох випадках. Перший - коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених одного чи кількох обов'язків. Другий - якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, види яких, передбачені ст. 24 КУпАП.
13 травня 2024 року вирок суду набрав законної сили та був направлений на виконання Прилуцькому районному сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області.
20 травня 2024 року ОСОБА_6 був поставлений на облік та 27 травня 2024 року ознайомлений зі своїми правами та обов'язками, йому були роз'яснені порядок та умови відбування покарання з випробуванням, а також наслідки порушення цих умов.
Відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_6 був зобов'язаний з'являтись до Прилуцького РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області другу п'ятницю кожного місяця.
Відповідно до листка реєстрації ОСОБА_6 сумлінно виконував покладений на нього обов'язок, з'являвся на реєстрацію у визначений день без пропусків.
Більш того, засуджений прибував також на всі виклики спеціаліста органу пробації, які не були заплановані, але були присвячені урочистим святам, з приводу чого ОСОБА_6 брав участь у проведенні інформаційних бесід.
На день постановлення на облік засуджений ОСОБА_6 був студентом першого курсу Сокиринського професійного аграрного ліцею та навчався за спеціальністю «Тракторист-машиніст с/г виробництва категорій А1, А2, В1. Водій автотранспортних засобі категорії С. Слюсар з ремонту с/г машин та устаткування ІІІ розряду».
При цьому, за місцем навчання засуджений характеризується виключно позитивно, як особа, яка виявляє інтерес до навчання та майбутньої професії, на зауваження педагогічних працівників реагує адекватно, доручення виконує в повному обсязі. Правил здорового способу життя і безпечної поведінки дотримується.
У той же час, матеріали особової справи не містять жодного запиту про те, як засуджений характеризується за місцем проживання, чи не перебуває він на обліку у лікарів нарколога або психіатра, чи не звертався за медичною допомогою з іншого приводу, в той час як запити про те чи притягувався ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності та чи не перетинав він державний кордон України спеціалістом органу пробації направлялись регулярно.
Колегія суддів погоджується з тим, що протягом відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення трьох адміністративних правопорушень, а саме: 04 липня 2024 року за ст. 173 КУпАП, а саме за висловлювання нецензурною лайкою в центрі села, з призначенням стягнення у виді штрафу (постанова про накладення стягнення відсутня у матеріалах справи);
07 серпня 2024 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП, за розпивання алкогольних напоїв на футбольному полі, з призначенням стягнення у виді штрафу (постанова про накладення стягнення відсутні у матеріалах справи);
07 жовтня 2024 року за ст. 173 КУпАП, за висловлювання нецензурною лайкою в бік ОСОБА_11 06 серпня 2024 року по вул. Шевченко в с. Южне, з призначенням стягнення у вигляді попередження.
08 листопада 2024 року засуджений ОСОБА_6 підтвердив факт вчинення ним адміністративних правопорушень 04 липня 2024 року та 07 серпня 2024 року, за що йому було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, а також проведено індивідуально-профілактичну бесіду на тему «Історія виникнення алкоголю та його вплив на організм людини».
14 лютого 2025 року засуджений ОСОБА_6 підтвердив факт вчинення ним адміністративного правопорушення 06 серпня 2024 року, за що на нього судом було накладено стягнення у вигляді попередження. В цей же день йому було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання та проведено індивідуально-профілактичну бесіду на тему «Як подолати гнів та агресію».
Тобто, адміністративні правопорушення, за які він був притягнутий до адміністративної відповідальності, ОСОБА_12 були вчинені в короткий проміжок часу, протягом одного місяця 2024 року (липень - серпень).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з вересня 2024 року та у 2025 році ОСОБА_6 не притягувався до адміністративної відповідальності, що підтверджується інформаційними повідомленнями, які наявні у матеріалах провадження.
За таких обставин, аналізуючи зміст індивідуально-профілактичних бесід проведених із засудженим протягом усього часу відбування ним покарання з випробуванням, колегія суддів приходить до переконання про те, що ОСОБА_6 стає на шлях виправлення, приймає до уваги отриману ним під час профілактичних бесід інформацію та намагається дотримуватися правослухняної поведінки.
При цьому, колегія суддів враховує і той факт, що до засудження ОСОБА_6 жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, аж до моменту поки до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області не почали надходити запити з органу пробації щодо надання інформації про притягнення засудженого до адміністративної відповідальності.
У той же час, на підтвердження того, що ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності у матеріалах особової справи наявна лише одна постанова суду, а під час відібрання пояснень спеціаліст органу пробації не намагалась встановити причину вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, причини зміни його позитивної поведінки до засудження та після постановлення на облік органом пробації.
У судовому засіданні ОСОБА_6 розкаявся у вчиненні адміністративних правопорушень, вказував на те, що у подальшому не допускатиме протиправної поведінки та не вчинятиме ні злочинів, ні порушень.
З урахуванням встановленої інформації, проаналізувавши поведінку засудженого протягом усього строку відбування ним покарання, на незначний проміжок часу, за який ОСОБА_6 вчинив три адміністративні правопорушення, з огляду на його каяття у вчиненому під час судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 усвідомив протиправність своєї поведінки, намагається стати на шлях виправлення, при тому, що вже тривалий час він не допускає жодних порушень ні умов відбування покарання з випробуванням, ні покладених на нього судом обов'язків.
Жодних інших матеріалів, окрім тих, про які вже вказано вище, які б негативно характеризували особу засудженого, матеріали особової справи не містять. Навпаки, аналіз та систематизування інформації, яка міститься в особовій справі, вказують на те, що ОСОБА_6 має бажання стати на шлях виправлення та довести, що він може виправитись без позбавлення його волі, в той час, як проведена спеціалістом органу пробації робота із засудженим має вплив на його поведінку.
З огляду на те, що наявні у матеріалах справи документи свідчать лише про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, з врахуванням того, що він жодного разу не пропустив днів явки на реєстрацію, при цьому прибував до органу пробації за першим викликом уповноваженої особи органу пробації, за відсутності інших даних, які б свідчили про його небажання стати на шлях виправлення, а також вкрай негативних характеризуючих даних, даних про вчинення інших правопорушень, які б об'єктивно вказували на те, що він має намір продовжити свою злочинну діяльність, колегія суддів вважає, що питання про скасування іспитового строку та направлення засудженого в місця позбавлення волі для відбування призначеного вироком суду покарання, є передчасним.
Тим більше, з урахуванням наявних в особовій справі матеріалів, не можна встановити який індивідуальний план був складений уповноваженою особою органу пробації щодо засудженого, які програми представник органу пробації вважав за потрібне застосувати з метою сприяння виправленню засудженого. Не можливо встановити чи виконав визначений йому індивідуальний план ОСОБА_6 , якщо не виконав, то які заходи вживались уповноваженою особою для того, щоб визначений план був дієвим та сприяв його виправленню.
Такий підхід є принципово неправильним та суперечить самій пробаційній програмі, яка і була створена для того, щоб за допомогою уповноважених осіб засуджені ставали на шлях виправлення. Не тільки нагляд за засудженими входить до обов'язків інспектора і це є принципова позиція правової держави.
Отже, подання начальника Прилуцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування випробування та направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування призначеного вироком покарання, є передчасним, не відповідає встановленим фактичним обставинам справи, суперечить даним про особу засудженого та його поведінці під час випробування.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2025 року про відмову у скасуванні звільнення від покарання з випробуванням щодо засудженого ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15