Справа № 736/2025/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/854/25
Категорія - ч. 2 ст. 125 КК України. Доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження
захисника - адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025275360000121 від 28 липня 2025 року, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2025 року,
щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Савинки Корюківського району Чернігівської області, громадянки України, з загальною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, яка має на утриманні малолітнього сина 2024 року народження, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Цим вироком ОСОБА_8 засуджена за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Судом, ОСОБА_8 визнана винуватою у тому, що 27 липня 2025 року, близько 21 години, перебуваючи поряд із подвір'ям домоволодіння АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого та бажаючи їх настання, стоячи навпроти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою похилого віку, нанесла йому один удар кулаком правої руки по обличчю в область лоба, від якого той упав на землю на спину.
Продовжуючи свої умисні та протиправні дії, направлені на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, схилившись над ним, ОСОБА_8 , завдала потерпілому не менше чотирьох ударів кулаками обох рук по обличчю, чим заподіяла тілесне ушкодження у вигляді забійної рани в ділянці лоба, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №60 від 31 липня 2025 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеність своєї вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить вирок суду змінити, призначивши за ч. 2 ст. 125 КК України покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Звертає увагу на те, що вона повністю визнала свою вину, розкаялася. активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення, потерпілий не має до неї жодних претензій. Крім того, судом не враховано, що раніше вона не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується, на утриманні має малолітнього сина 2024 року народження, на даний час не працює та перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, не одружена та виховує дитину одна, у неї відсутня можливість залишити сина для того, щоб відбувати покарання у виді громадських робіт, тому просить змінити їй покарання на штраф.
Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу про пом'якшення покарання, вказуючи, що його підзахисна має заощадження, проте не має можливості залишити дитину, фізично не може виконати призначене судом покарання, прокурора, яка погодилася з аргументами сторони захисту і не заперечувала проти пом'якшення покарання шляхом заміни його на штраф, жінки, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обвинуваченої задовольнити.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у спричиненні потерпілому ОСОБА_9 легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зібраним та перевіреним у судовому засіданні доказам.
Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, за письмовою згодою учасників кримінального провадження, відбувався за правилами статей 381-382 КПК України у спрощеному провадженні.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Отже, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити з їх класифікації, що передбачена норами ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета,спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо кримінальне правопорушення вчинене групою осіб характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої заслуговують на увагу.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Обвинувачена ОСОБА_8 раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а за місцем реєстрації компрометуючі на неї відомості відсутні, відповідно характеризується позитивно як особистість, яка не має кримінального минулого та негативних соціальних звичок та схильностей.
Твердження апелянтки про те, що потерпілий не має до неї претензій, заслуговує на увагу, як таке, що обвинувачена примирилась з потерпілим і той не має претензій матеріального та морального характеру.
Згідно наданої копії свідоцтва про народження обвинувачена має сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому виповнився тільки один рік, а в умовах воєнного стану, коли садочки не працюють, вона не має фізичної можливості, щоб відбути громадські роботи, оскільки немає на кого залишити дитину.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити засудженій покарання, з урахуванням характеру кримінального проступку, його обставин, позиції потерпілого, інтересів малолітньої дитини, призначити мінімальне покарання у вигляді штрафу, як просить в апеляційній скарзі обвинувачена, підтримує її прохання захисник та не заперечує прокурор.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання, змінити.
ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125 КК України призначити покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
У решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13