Справа № 638/20505/25
Провадження № 1-кп/638/2185/25
Іменем України
03 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 62024170020007915 від 27.09.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодянка Нов-Волинського району Житомирської області, громадянина України, який раніше не судимий, є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, на час вчинення правопорушення перебував на посаді гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з вимогами ст.ст. 20, 23 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», відповідно до наказу командира (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_2 №172 від 18.06.2024 прийнятий на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
3 18.06.2024 ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов?язків.
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацію в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, термін дії якого продовжений безперервно до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов?язки та бути готовим до виконання завдань, пов?язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов?язків, та про зроблені йому зауваження зобов?язана доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, перебуваючи на посаді гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , без відповідного дозволу командування та поважних на те причин 13.07.2024 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та у подальшому, під час незаконної відсутності у військовій частині НОМЕР_1 обов?язків військової служби не виконував, тим самим став на злочинний шлях, та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та за відсутності поважних причин, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , обов?язки з військової служби не виконував, провівши час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний намір, солдат ОСОБА_4 діючи у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з прямим умислом, а саме - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, не одержавши дозволу відповідних командирів і начальників, за відсутності поважних причин, 13.07.2024 року самовільно залишив розташування військової частини в АДРЕСА_2 , та у період часу з 13.07.2024 по 24.09.2025 знаходився за місцем свого мешкання.
Таким чином, у період часу з 13.07.2024 року по 24.09.2025 року ОСОБА_4 перебував поза місцем несення служби та тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , обов?язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, а також про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, а вільний від службових обов?язків час проводив на власний розсуд.
Таким чином старший солдат ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
24 вересня 2025 року ОСОБА_4 добровільно з'явився до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві та повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення.
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 звернувся до суду клопотанням про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити та звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрити з мотивів, наведених у клопотанні.
ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав та просив задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, доходить таких висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
За приписами ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч.2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний раніше до відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Крім того, командир військової частини НОМЕР_4 надав письмову згоду на продовження проходження підозрюваним ОСОБА_4 військової служби із наступним призначенням його на вакантну посаду у цій частині.
Також підозрюваний ОСОБА_4 подав заяву, в якій просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та надав письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності.
Також судом з'ясовано, що підозрюваний розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, а підозрюваний звільненню від кримінальної відповідальності.
Згідно з положенням ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку і звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020007915 від 27.09.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена в частині звільнення від кримінальної відповідальності до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1