Справа №587/3683/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О.А.
Номер провадження 33/816/343/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 172-20 КУпАП
Іменем України
14 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Кислої Ю. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 587/3683/24 за апеляційною скаргою захисника СТУДЗІНСЬКОГО М. А. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.11.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Студзінського М. А.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник СТУДЗІНСЬКИЙ М. А. просить скасувати постанову судді та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, оскільки була грубо порушена процедура огляду на стан сп'яніння, в матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_2 від проведення огляду уповноваженою особою із використанням спеціальних технічних засобів, що є підставою для подальшого проведення в закладі охорони здоров'я, а винуватість його підзахисного грунтується на неналежних та недопустимих доказах.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 07.11.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 11.10.2024 о 19:00 солдат ОСОБА_2 на території підрозділу восьмої прикордонної застави другої прикордонної комендатури у тимчасовому місці дислокації під час перевірки особового складу, в умовах особливого періоду - воєнного стану, був виявлений з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги ст. 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Вислухавши доводи захисника Студзінського М. А., який підтримав свою апеляційну скаргу та просив скасувати постанову судді, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення СхРУ № 120165 від 12.10.2024, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що солдат ОСОБА_2 в умовах особливого періоду (воєнного стану) під час перевірки особового складу був виявлений на території тимчасового місця дислокації підрозділу в стані алкогольного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, а саме:
- рапортом заступника начальника комендатури ОСОБА_3 , згідно якого солдат ОСОБА_2 перебував на території тимчасового місця дислокації підрозділу з явними ознаками алкгольного сп'яніння;
- висновком КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 1824 від 11.10.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого ОСОБА_2 перебував на час обстеження у стані алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Процедура огляду військовослужбовців/військовозобов'язаних, зокрема на стан сп'яніння, закріплена у ст. 266-1 КУпАП, «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 32.
Згідно визначеної процедури огляд військовозобов'язаних на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ або командиром (начальником) в/ч (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд проводиться: 1) уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку (у разі незгоди військовозобов'язаного, резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця ЗСУ на проведення огляду на стан сп'яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами) огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Висновок може бути оскаржений військовослужбовцем в установленому законодавством порядку. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно приписів п. 14 «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Уповноваженій особі та військовослужбовцю видається на руки саме висновок, який складається у трьох екземплярах, тому твердження сторони захисту про необхідність додавання до протоколу про адміністративне правопорушення акту огляду не ґрунтується на законі.
Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП та «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» дає підстави для висновку, що при виявленні підозри перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння та направлення останнього для проходження огляду до медичного закладу, що є підставою для його проведення після відмови від проходження огляду у в/ч, уповноважена на складання протоколу посадова особа, діяла в межах своїх повноважень, передбачених законом.
Окрім цього, при складанні протоколу ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях вказав, що визнає свою вину в повному обсязі, будь-яких заперечень щодо порушення процедури огляду не зазначав. При цьому доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Апеляційний суд в межах даної справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку кваліфікації, компетенції й фаховій відповідності працівникам закладу охорони здоров'я вимогам професійних стандартів, оскільки відповідність таким вимогам зас-відчують певні документи (диплом державного зразка про медичну освіту; сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом, закладом післядип-ломної освіти III-IV рівнів акредитації; посвідчення про присвоєння (підтверд¬ження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю тощо), а рішення про надання права на професійну діяльність в Україні таким особам ухвалює МОЗ.
Право військовослужбовця ОСОБА_2 на оскарження висновку за результатами медичного огляду встановлене вказаним вище Порядком, чим ОСОБА_2 не скористався і висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з підстав його неповноти або неправильності не оскаржив, як і не оскаржував дії працівників закладу охорони здоров'я в цілому.
Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування відносно ОСОБА_2 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди на підписання наявних у справі процесуальних документів, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (інших процесуальних документів), суддя повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 перебував на території підрозділу у тимчасовому місці дислокації в умовах особливого періоду (воєнного стану) в стані алкогольного сп'яніння, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів у справі був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.11.2024 відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника СТУДЗІНСЬКОГО М. А. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов