Справа №587/181/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.
Номер провадження 33/816/943/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 172-20 КУпАП
Іменем України
02 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми клопотання захисника МОІСЕЄНКА В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 05.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення № 587/181/25,
установив:
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 05.02.2025 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і до нього було застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком один рік. Стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору.
02.07.2025 до Сумського районного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга захисника Моісеєнка В. В. разом із клопотанням останнього про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 05.02.2025, яке він обґрунтував тим, що довідався про оскаржувану постанову 25.06.2025, тому направивши засобами поштового зв'язку 30.06.2025 апеляційну скаргу, подає її в строк, встановлений законом.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 та його захисник Моісеєнко В. В. в судове засідання не з'явились, захисник Матішинець В. В., що також діє в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд клопотання про поновлення процесуального строку у відсутність сторін провадження, оскільки це не суперечить вимогам ст. 268, і 294 КУпАП і судовій практиці ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі - Конвенція), «…не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець…» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «…заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання…» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain); «…обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції…» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «…саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні…» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданого клопотання про поновлення процесуального строку, апеляційний суд вважає, що вказане вище клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню з таких підстав.
Зокрема, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були, чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з наданих матеріалів справи, ОСОБА_1 та його захисник Моісеєнко В. В. 05.02.2025 не брали участі в розгляді справи. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, про дату судового засідання обізнаний не був, копії постанови судді не отримував.
25.06.2025 копія оскаржуваної постанови судді була отримана захисником Моісеєнком В. В. на електронну пошту на запит останнього Сумському районному суду Сумської області.
У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).
Апеляційна скарга на постанову судді захисником Моїсеєнком В. В. подана засобами поштового зв'язку 30.06.2025 у межах десятиденного строку з моменту, коли він ознайомився з оскаржуваною постановою судді, тому строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити захиснику МОІСЕЄНКУ В. В. строк апеляційного оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 05.02.2025.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов