Справа № 127/9526/25
Провадження № 22-ц/801/2563/2025
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.
Доповідач:Сало Т. Б.
03 грудня 2025 рокуСправа № 127/9526/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Берегового О.Ю., Копаничук С.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року про зупинення провадження, постановлену суддею Бойко В.М., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
03 квітня 2025 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подано заяву про зупинення провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України до припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
21 жовтня 2025 року у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Слободяник І.А. заявив клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та на даний час його залучено до виконання бойових завдань. Інтереси відповідача він представляє виключно у рамках вирішення питання про зупинення провадження по справі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження по справі задоволено та зупинено провадження у даній цивільній справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Зобов'язано ОСОБА_2 повідомити суд про усунення причин, які стали підставою для зупинення провадження у даній справі.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області.
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що безпідставне зупинення розгляду справи свідчить про відмову їй у доступі до правосуддя, адже відсутні жодні непереборювані обставини, які б перешкоджали подальшому розгляду справи. Відповідач уклав договір з адвокатом Слободяником І.А., який від його імені ходив на всі судові засідання, тобто був забезпечений представником. Ухвала суду винесена лише на підставі листа військової частини НОМЕР_1 №3564 від 11 липня 2025 року, тобто більше як через три місяці, а відтак доказів того, що станом на 21 жовтня 2025 року відповідач залучений до виконання бойових завдань у суду не було. На момент винесення оскаржуваної ухвали відповідач не лише не виконував бойових завдань, а і перебував у м. Вінниці. Ухвалу винесено без наявності копії наказу по особовому складу та без наявності копій бойових розпоряджень, що відповідач направлений для здійснення бойових завдань. Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач не виконує бойові завдання в зоні бойових дій.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
За змістом ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні суду першої інстанції знаходиться вказана цивільна справа про поділ майна подружжя.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 30 квітня 2025 року о 11 год. 30 хв. (а.с.25).
03 квітня 2025 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подану заяву про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначив, що з 08 березня 2023 року по теперішній час він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Враховуючи його перебування у лавах Збройних Сил України та його безпосередню участь у веденні бойових дій, він не має можливості підготувати відзив на позов, можливо, зустрічний позов, а також сформувати позицію щодо поділу майна у даній справі. Для справедливого та неупередженого розгляду поданого цивільного позову, визначення переліку усього майна, що підлягає поділу, можливості призначення та проведення експертиз, необхідна його особиста присутність у судовому засіданні, а також присутність предмету позову - автомобіля, який в даний час використовується у зоні бойових дій, а тому провадження у справі має бути зупинено.
До вказаного клопотання додано (в копіях):
- посвідчення офіцера ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , відповідно до якого останній перебуває на військовій службі в Збройних Силах України;
- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 березня 2025 року №64, відповідно до якого «особовий склад військової частини в повному обсязі…..залучений до виконання бойових завдань, ведення воєнних (бойових) дій у складі штатних підрозділів та знов сформованих, в тому числі позаштатних, та до здійснення завдань із всебічного забезпечення підрозділів військової частини, та підрозділів, які передані в оперативне підпорядкування безпосередньо в районах ведення бойових дій під час забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії»;
- довідку військової частини НОМЕР_1 від 01 квітня 2025 року №675 (форма 5), відповідно до якої майор ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом з 08 березня 2023 року по теперішній час у даній військовій частині (а.с.31-38).
24 червня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника подала заперечення щодо заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі (а.с.55-60).
Також подала клопотання про витребування доказів (а.с.61-63).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково.
Витребувано з В/Ч НОМЕР_1 інформацію де зараз перебуває та чи перебуває в даний час в зоні бойових дій військовослужбовець ОСОБА_2 (а.с.87).
Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 №3564 від 11 липня 2025 року, військовослужбовець даної військової частини ОСОБА_2 з 08 березня 2023 року по теперішній час залучений до виконання завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф, а саме виконання бойових (спеціальних) завдань складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (а.с.107).
Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач дійсно призваний на військову службу під час проведення загальної мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби, залучений до виконання завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф, а саме виконання бойових (спеціальних) завдань складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, зупинив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
У п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зазначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі з цієї підстави зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Указом Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє на даний час.
На момент звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом, а саме 26 березня 2025 року, ОСОБА_2 вже перебував на військовій службі по мобілізації (з 08 березня 2023 року).
Оскільки в Україні запроваджено воєнний стан і на разі дію його не припинено, а ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції діяв відповідно до норм процесуального закону, який зобов'язує зупинити провадження у справі з наведених вище підстав, на законних підставах прийняв рішення про зупинення провадження у справі.
Стаття 251 ЦПК України, на відмінну від ст. 252 ЦПК України, визначає обов'язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі встановлення вказаних у ній обставин.
ЦПК України не ставить обов'язок суду щодо реалізації процесуальної норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у залежність від предмету спору, характеру правовідносин сторін, з яких він виник.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з приводу ненадання відповідачем документів на підтвердження факту залучення його до виконання бойових наказів в зоні бойових дій.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того жвійськовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
До вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22.
Тому факт залучення чи незалучення відповідача до виконання бойових завдань не впливає на вирішення цього питання.
Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові вказала, що ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
У даній справі ОСОБА_2 , зважаючи на категорію справи, не бажає, щоб її розгляд проводився без його участі, і саме він був ініціатором зупинення провадження у справі.
Посилання скаржника на ряд постанов Верховного Суду, а саме від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 та від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки вказані правові позиції є неактуальними внаслідок відступлення від них у згаданій вище постанові Великої Палати Верховного Суду.
Наявність у сторони представника не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки положення статті 251 ЦПК України не містять будь-яких виключень.
На відміну від статті 252 ЦПК України, якою передбачено право суду зупинити провадження у справі, і у частині третій якої зазначено, що суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.Ю. Береговий
С.Г. Копаничук