Справа №: 389/3118/25
провадження №: 2/398/3550/25
Іменем України
"03" грудня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Москалик В. В.,
з участю секретаря судового засідання Ситник І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами № С-001071688-19-980 від 04.10.20219 та Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 в загальному розмірі 197 958,02 грн. В обґрунтування позову посилається, що 04.10.2019 АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про відкриття кредитної лінії № С-001071688-19-980. Також 04.10.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z02.22601.005779980. 19.12.2023 АТ "Ідея Банк" та ТОВ «Оптіма Факторинг» уклали договір факторингу № 19/12-2023, за умовами якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ "Оптіма Факторинг", а ТОВ "Оптіма Факторинг" приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується надати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників. 22.12.2023 ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 22/12-2023, за умовами якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги згідно з реєстром боржників, зокрема за кредитними договорами № С-001-071688-19-980 від 04.10.20219 та Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право за кредитними договорами № С-001-071688-19-980 від 04.10.20219 та № Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 до ОСОБА_1 . Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за вказаними кредитними договорами, станом на 19.12.2023 виникла заборгованість в загальному розмірі 197 958,02 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзив не подавав.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
04.10.2019 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-001-071688-19-980, на виконання умов якої банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн, строком до 04.10.2024, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00 % річних. Банк свої зобов'язання за договором кредиту виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн.
04.10.2019 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування № Z02.22601.005779980, на виконання умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 83 299,00 грн, строком до 04.10.2024, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 0,99 % річних. Банк свої зобов'язання за договором кредиту виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 83 299,00 грн.
19.12.2023 АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» уклали договір факторингу № 19/12-2023, за умовами п. 2.1 якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг»приймає права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток № 2), що підписується сторонами в день укладення цього договору, та в реєстрі боржників в електронному вигляді (додаток № 1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додатоку № 3) клієнтом фактору.
22.12.2023 ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до п. 2.1, 2.2 якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг» та визначені в реєстрі боржників (додаток № 2), що підписується сторонами в день укладення цього договору, та в реєстрі боржників в електронному вигляді (додаток № 1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додатоку № 3) клієнтом фактору.
Згідно з реєстром боржників № 3 від 22.12.2023 ТОВ «ФК «Профіт Капітал», зокрема, набув права вимоги за кредитними договорами № С-001-071688-19-980 від 04.10.20219 та Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 до ОСОБА_1 .
За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшли права вимоги за кредитними договорами № С-001-071688-19-980 від 04.10.20219 та 3 Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 до ОСОБА_1 .
Своїх зобов'язань за договорами відповідач не виконує, в зв'язку з чим станом на 19.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 197 958,02 грн, а саме: за угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-001-071688-19-980 від 04.10.20219 заборгованість за основним боргом - 6 977,49 грн, за нарахованими та несплаченими відсотками - 11 534,28 грн, за договором кредиту та страхування № Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 заборгованість за основним боргом - 80 761,42 грн, за нарахованими та несплаченими відсотками - 5 295,27 грн, заборгованість за комісіями - 93 389,56 грн.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Доказів того, що відповідач виконав належним чином зобов'язання за кредитними договорами № С-001-071688-19-980 від 04.10.20219 та № Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 своєчасно надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов договорів, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунк стосовно суми боргу за тілом кредиту та заборгованості за відсотками.
За таких обставин суд вважає, що вимоги представника позивача до відповідача в частині стягнення кредитної заборгованості за основним борговм та несплаченими відсотками обґрунтовані, оскільки відповідач не виконав умов укладеного з ним кредитного договору, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення сум комісії, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до чч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Пунктом 1.5 договору № Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 встановлено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДУБОФО), за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 додатку № 1 як "інші послуги банку".
Отже, згідно з умовами договору встановлено комісію за обслуговування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням вимог ст.ст. 549 - 552, 1046, 1048, 1050 ЦК України, можна зробити висновок, що наслідками укладення кредитного договору є: зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором № Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 у розмірі 93 389,56 грн є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн позивач надав договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 02-24, укладений із адвокатським об'єднанням «Правничий курс», додаткову угоду № 1/1 до договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 02-24, акт № 1 прийому - передачі наданої правничої допомоги адвокатського об'єднання «Правничий курс» від 24.07.2025, платіжну інструкцію від 24.07.2025 № 1496 на суму 189 000,00 грн. З акта вбачається, що за кредитними договорами № С-001-071688-19-980 від 04.10.20219 та № Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 проведено усні консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проєкт позовної заяви для направлення до суду, розмір винагороди становить в загальному розмірі 14 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071 м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) заборгованість:
- за угодою про відкриття кредитної лінії № С-001-071688-19-980 від 04.10.2019 в сумі 18 511,77 грн (вісімнадцять тисяч п'ятсот одинадцять гривень 77 коп.), яка складається з: 6 977,49 грн - за основним боргом, 11 534,28 грн - за відсотками;
- за кредитним договором № Z02.22601.005779980 від 04.10.2019 в сумі 86 056,69 грн (вісімдесят шість тисяч п'ятдесят шість гривень 69 коп.), яка складається з: 80 761,42 грн - за основним боргом, 5 295,27 грн - за відсотками.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071 м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 599,50 грн (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 50 коп.) та витрати на правничу допомогу в сумі 7 395,30 грн (сім тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 30 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 03.12.2025.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК