Справа №750/6902/25
Провадження №2/751/2404/25
02 грудня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,
секретаря судового засідання Островської А.С.,
учасники справи:
позивач ТОВ «Споживчий центр»,
представник позивача Пархоменко Марія Анатоліївна,
відповідач ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Підмогильна Я.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11.07.2023-100000048 від
11 липня 2023 року у розмірі 9 457 гривень 11 копійок та судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 11 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 11.07.2023-100000048, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 12 000 гривень, строком на 70 днів. Фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів, фіксована незмінна процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідачем електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору, а отже акцептовано умови Договору.
ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належно не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви до суду, утворилась заборгованість у розмірі 9 457 гривень 10 копійок, що складається із заборгованості по тілу кредиту - 6 784 гривні 24 копійки та процентів - 2 672 гривні 76 копійок.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова
Логвіної Т.В. від 02 червня 2025 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16 липня 2025 року представник відповідача адвокат Підмогильна Я.Я. подала відзив на позовну заяву, в задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень, зазначає, що Відповідач дійсно підтверджує, що ним укладався кредитний договір згідно з яким він отримав грошові кошти у розмірі 12 000 гривень. 24 серпня
2023 року було здійснено погашення кредитного зобов'язання у розмірі
13 567 гривень 79 копійок, отже відповідач вважає, що кредитні кошти були повернуті, таким чином свої зобов'язання він виконав.
Крім того, позивач знав, що відповідач є військовослужбовцем та на підтвердження цього надавались всі необхідні документи, зокрема Довідка (форма 5) № 896 від 28 лютого 2025 року, військовий квиток та посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 . Однак, прохання відповідача не нараховувати відсотки позивач проігнорував та нарахував відсотки всупереч наявним у відповідача пільгам передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с. 39-42).
Разом з відзивом представник відповідача подала клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 51-52).
03 вересня 2025 року на підставі розпорядження керівника апарату суду Деснянського районного суду міста Чернігова № 85 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку зі звільненням судді
ОСОБА_2 з посади.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року головуючим суддею визначено Маринченко О.А.
Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова від
04 вересня 2025 року справа передана за підсудністю до Новозаводського районного суду міста Чернігова.
Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін. У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Підмогильної Я.Я. про зупинення провадження у справі відмовлено.
04 жовтня 2025 року представник відповідача адвокат Підмогильна Я.Я. через систему «Електронний суд» подала письмові пояснення аналогічні змісту відзиву.
10 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, позовні вимоги просить задовольнити. Відповідач зазначає у відзиві, що є військовослужбовцем, у зв'язку з чим має право на відповідну пільгу, а також те, що ним здійснювалось часткове погашення заборгованості. Позивач погоджується із вказаними фактами, однак при цьому зазначає, що дії відповідача щодо часткової сплати боргу 13 567 гривень 79 копійок є підтвердженням визнання наявності боргу. Відповідач із заявою про зменшення розміру заборгованості не звертався, необхідного переліку документів не надав. Правових підстав для застосування пільги до відповідача, позивач не мав. У Заявці кредитного договору (кредитної лінії) встановлено графік платежів, а також порядок їх зарахування для погашення заборгованості на Кредитним договором. Відповідач добровільно проводив часткове погашення заборгованості у межах графіку за Договором, чим визнав борг, враховуючи нараховані проценти. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, у тому числі у порядку, передбаченому
ст. 625 ЦК України, відповідачу не здійснювалось. Таким чином, зобов'язання за кредитним договором є частково виконаним відповідачем, а саме в частині сплати частини тіла кредиту, частини процентів та комісії за Кредитним договором. Комісія пов'язана із наданням послуги, а саме перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов'язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
11 липня 2023 року ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та подав заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 11 липня 2023 року за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
11 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (кредитної лінії) (оферта) № 11.07.2023-100000048, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 12 000 гривень строком на 70 днів.
Згідно з п. 3.1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісії.
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту - перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-2337.
Згідно з п. 7 Заявки процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до пунктів 9 Заявки Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (далі - «Комісія») - 15% від суми кредиту та дорівнює 1 800 гривень. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Заявка кредитного договору № 11.07.2023-100000048 (кредитної лінії), Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, Паспорт споживчого кредиту, додаток до анкети позичальника підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Р555 (а.с. 12-21).
Позичальником ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України (а.с. 8 на звороті).
Згідно з квитанцією LIQPAY 11 липня 2023 року здійснено операцію ID: НОМЕР_1 на суму 12 000 гривень на номер платіжного інструменту 516874*37, призначення платежу - видача за договором кредиту № 11.07.2023-100000048 (а.с. 9).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 11.07.2023-100000048 від 11 липня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 складає 9 457 гривень 10 копійок, з яких: основний борг - 6 784 гривні 24 копійки, проценти - 2 672 гривні 86 копійок (а.с. 9 на звороті).
Згідно з карткою субконто Контрагенти, Договори за 11 липня 2023 року - 07 жовтня 2025 року за договором № 11.07.2023-100000048 вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалось погашення кредитної заборгованості 24 серпня 2023 року на загальну суму 13 567 гривень 79 копійок, з яких: на рахунок 373 - проценти зараховано 6 552 гривні 03 копійки, на рахунок 3771 тіло кредиту - 5 215 гривень 76 копійок, та на рахунок 376 - комісія 1 800 гривень (а.с. 95-98).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з положеннями частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно з положеннями статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Частиною другою ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Укладаючи кредитний договір, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку та строк кредитування. Також, сторони погодили графік погашення заборгованості.
Факт отримання кредитних коштів, відповідачем не заперечується.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за договором про надання кредиту № 11.07.2023-100000048 від 11 липня 2023 року, суд зазначає таке.
Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Зазначена пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18 березня 2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року
№ 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року
№ 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Як вбачається з наданих представником відповідача документів,
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 31 жовтня 2016 року та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 07 жовтня
2016 року по теперішній час (а.с. 44-45), відповідно до Довідки № 4851 від 03 жовтня 2025 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 в період з 11 листопад 2016 року по 27 січня 2017 року, з 17 березня 2017 року по 19 травня 2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі районах проведення антитерористичної операції м. Часів Яр Донецької області (а.с. 84).
Згідно з посвідченням № НОМЕР_4 від 01 червня 2017 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с. 46).
Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, кредитна установа ТОВ «Споживчий центр» під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14 травня 2021 року в справі № 502/1438/18.
За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)». Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 642/548/21.
Враховуючи, що ОСОБА_1 здійснено погашення кредитної заборгованості 24 серпня 2023 року на загальну суму 13 567 гривень 79 копійок, зважаючи на те, що відповідач як військовослужбовець згідно з
п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів в особливий період, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 11.07.2023-100000048 від 11 липня 2023 року в сумі 9 457 гривень 11 копійок задоволенню не підлягають.
V. Розподіл судових витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.
За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимоги, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 гривень 40 копійок (а.с. 2).
Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем не стягуються.
Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833)
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації:
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Суддя Р.М. Топіха