Справа № 352/2281/25
Провадження № 2/352/1276/25
03 грудня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
29.09.2025 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.09.2021 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом банку приєдналася до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок в зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка"
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановлений кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, а ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Таким чином, через неналежне виконання умов договору станом на 27.09.2025 року має заборгованість - 60 015.58 грн., яка складається з наступного: - 45 638.87 грн. - заборгованість за кредитом; - 14 376.71 грн. - заборгованість по відсоткам, яку і просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, зазначив, що не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення, розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої є 17.10.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом на подання відзиву не скористалася.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 03.10.2025 року позовну заяву було залишено без руху.
06.10.2025 року представник позивача усунула недоліки, вказані в ухвалі судді.
Ухвалою від 06.10.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 04.09.2021 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», за якою сторони засвідчили, що така разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування складають договір про надання банківських послуг. Як вбачається з Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить даних про відсоткову ставку (а.с.9).
До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка Зелена», у якому зазначено: інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема: тип кредиту: поновлювальна кредитна лінія, сума/ліміт кредиту до 200 000 грн; строк кредитування 240 міс; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку; пільгова процентна ставка 0,000001 % на місяць; базова процентна ставка 3,4 % в місяць; тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом: 51571,06 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 49,34%; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 6,8. (а.с.10-11).
У відповідності до довідки за картами громадянка ОСОБА_1 (IПН НОМЕР_1 ) відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: - № НОМЕР_3 , строком дії до серпня місяця 2028 року (а.с.25).
Згідно з довідкою за лімітами, яка надана позивачем до позовної заяви, клієнту ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10074071842) від 04.09.2021 року за період з 04.09.2021 року по 27.09.2025 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 45700 грн (а.с.24).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 04.09.2021, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 25.09.2025 року у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором на суму 60015,58 грн., яка складається з наступного: 45638,87 грн. - заборгованість за кредитом; 14376,71 грн. - заборгованість за відсотками, де процентна ставка (поточна) 40,8 (а.с. 6-8).
Згідно з випискою за період з 05.09.2021 по 01.09.2025, сума витрат за період становить 200181,12 грн, сума зарахувань за період 141389,89 грн. Поряд, з цим з такої виписки вбачається, що відповідач користується карткою, поповнює телефон, проводить поповнення картки, а також відбувається списання відсотків за використання кредитного ліміту (а.с.12-23).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на час укладення договору процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Так, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача www.a-bank.com.ua можуть змінюватися самим АТ «Акцент-Банк», тобто кредитор може додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в Акцент-Банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в Акцент-Банку, наданий банком витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в Акцент-Банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані АТ «Акцент-Банк» Умови та Правила надання банківських послуг в Акцент-Банку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в документі про умови кредитування, який безпосередньо підписаний позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 провадження № 14-131цс19).
В той же час у анкеті-заяві розмір процентної ставки не зазначений, а в паспорті споживчого кредиту, що міститься в матеріалах справи, зазначені умови для кредитної картки - «Зелена». Однак, матеріали справи не містять інформації, яку саме картку отримала відповідач.
Таким чином, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про можливі умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Суд також зазначає, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20).
З цих же пістав, суд не приймає до уваги надані позивачем тарифи по картці "Зелена". Крім того, останні не містять підпису відповідача чи інших даних про її ознайомлення з цим документом.
Отже, судом встановлено, що у анкеті-заяві, на підставі якої відповідач отримала грошові кошти, не зазначено ні розмір процентів за користування коштами, ні те, яку платіжну картку з якими умовами кредитування бажає отримати відповідач. Тобто, між сторонами не узгоджений розмір процентів у якості плати за користування грошовими коштами, що у свою чергу свідчить про неможливість застосування вказаного банком у розрахунку розміру процентів за користування коштами 40,8 %.
Нарахування позивачем відповідачу відсотків, що відображено у виписці та в рахунок чого здійснено списання коштів внесених відповідачем на погашення заборгованості не ґрунтується на вимогах закону та здійснено без домовленості сторін.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
В той же час, з наданого Акціонерним товариством «Акцент-Банк» розрахунку вбачається, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено з урахуванням відсотків, а тому цей розрахунок не є належним доказом розміру заборгованості ОСОБА_1 .
Зокрема, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 45 638,87 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом.
ОСОБА_1 неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені нею кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, що відповідачкою не підписані, та паспортом споживчого кредиту, в якому не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту, тобто кошти не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв'язку з чим заборгованість зростала.
Розрахунок заборгованості у справі свідчить про те, що на тіло кредиту було нараховано відсотки за користування кредитом в загальному розмірі 21 123,46 грн, при цьому загальна заборгованість за кредитом, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, становить 60015, 58 грн.
Відтак, на переконання суду, з доказів, які знаходяться в матеріалах справи доведеною є заборгованість за тілом кредиту в розмірі 38 892,12 грн (60015,58-21123,46).
В частині стягнення заборгованості по процентам позовні вимоги є недоведеними, а відтак в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Отже, позов слід задовольнити частково.
VІІ. Судові витрати.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 1569,80 гривень судового збору на користь позивача.
На підставі ст.ст. 526, 626, 628, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за договором б/н від 04.09.2021 року в розмірі 38 892 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн 12 коп.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 569 (одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 80 коп.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, буд. № 11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080;
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Рішення складене в повному обсязі 03.12.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.