про обрання запобіжного заходу
Справа № 354/451/22
Провадження № 1-кп/348/52/25
27 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника, адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження №12022091110000014 від 07.02.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області на розгляді перебуває кримінальне провадження №12022091110000014 від 07.02.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
В судовому засіданні 27.11.2025 року прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про обрання йому на 60 днів строку тримання під вартою.
Зазначив, що наміру переховуватися від суду чи незаконно впливати на потерпілого і свідків у даному провадженні, на що посилається прокурор, у нього немає.
Також пояснив, що на даний час він працює на роботі, хоча офіційно не працевлаштований, проживає разом із старшим братом і молодшою сестрою та її трьома неповнолітніми дітьми. Крім того, у нього є дочка, що проживає в с.Ворохта, Надвірнянського району.
Стверджує, що в подальшому буде прибувати в судові засідання за кожним викликом.
Просив суд не обирати йому жодного запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вказала, що підтримує позицію свого підзахисного і заперечує відносно вказаного клопотання прокурора. Звертає увагу, що прокурором в повній мірі не доведено наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 наведених ним у клопотанні ризиків.
Зокрема, на даний час потерпілий уже допитаний судом, на свідків впливати він не збирається, суть обвинувачення розуміє, також на її думку у поведінці обвинуваченого вбачається схильність до виправлення, він працює, проживає з братом та сестрою, тобто має міцні соціальні зв'язки.
Щодо неявок ОСОБА_4 в судові засідання зазначила, що останньому не було відомо про дату і час їх проведення, тому він не мав можливості прибути до суду у визначений час.
Вказала, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є крайнім заходом, а тому за даних обставин просила відмовити в його застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_4 .
Вивчивши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на даний час застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід був відсутній.
Разом з тим, суд констатує наступне:
Ухвалою суду від 19.07.2022 року судове провадження у даному кримінальному провадженні було зупинено, у зв'язку із призовом обвинуваченого ОСОБА_4 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до його звільнення з військової служби.
Згідно ухвали від 27.03.2024 року постановлено відновити вказане судове провадження.
Однак, після призначення кримінального провадження до судового розгляду останній в судові засідання неодноразово не з'являвся, повідомлявся про проведення судових засідань заздалегідь та належним чином, в зв'язку з чим до нього застосовувались заходи примусового приводу через працівників поліції, зокрема ухвалою від 12.07.2024 року.
В подальшому ухвалами суд від 19.02.2025 року та від 02.09.2025 року, з підстав, наведених у них до ОСОБА_4 повторно було застосовано примусовий привід в судове засідання працівниками поліції, однак він не був виконий в зв'язку з відсутністю останнього за місцем проживання, і постійним переховуванням від працівників поліції.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою суду від 29.10.2025 року обвинувачений ОСОБА_4 був оголошений в розшук по даному кримінальному провадженні.
27.11.2025 року працівниками Відділення поліції № 1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області було затримано розшукуваного обвинуваченого ОСОБА_4 та доставлено до суду для участі в судових засіданнях щодо розгляду кримінального провадження відносно нього, а провадження щодо нього ухвалою суду було відновлено.
Як зазначено вище, в судовому засіданні прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який є тяжким, вважає за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів, про що подав відповідне клопотання.
Крім того вказує, що в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово без поважних причин не з'являвся в судові засідання, у зв'язку з чим до нього застосовувались заходи примусового приводу працівниками поліції, а також він був оголошений у розшук, через його відсутність по місцю свого проживання і відповідно неможливість виконати ухвалу про примусовий привід.
Таким чином, на думку прокурора, в діях ОСОБА_4 встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. А беручи до уваги ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 самостійно в судові засідання багаторазово не прибував, не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, обрання йому менш тяжкого запобіжного заходу є недоцільним.
Таким чином, на думку прокурора, до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як застосування інших запобіжних заходів, не дадуть змоги забезпечити його належної процесуальної поведінки.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, вислухавши з цього приводу думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є підставним і відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
При цьому, суд бере до уваги наступне:
Як було зазначено вище, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово самостійно в судові засідання не прибував без поважних причин, а тому щодо нього, згідно ухвал суду було застосовано примусові приводи працівниками поліції, а в подальшому оголошено в розшук.
Таким чином, суд вважає, що наведені вище ризики, про які наголошує прокурор, на даний час існують, що дає підстави прийти до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого найтяжчого запобіжного заходу - у виді тримання під вартою, оскільки застосування іншого запобіжного заходу не дасть змоги забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Також суд звертає увагу, що підставами вважати, що ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від суду є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно до КК України, безальтернативно передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, усвідомлює незворотність покарання за нього, що може у будь-який час спонукати обвинуваченого покинути місце свого перебування (проживання), та переховуватись від суду, уникаючи покарання за скоєний ним злочин.
Підставою вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впивати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, є також те, що про них йому відомо і він знає їхнє місце проживання.
Підставою вважати, що останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є те, що він може продовжувати не з'являтися на виклики.
З урахуванням викладеного, суд акцентує, що інший більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 його процесуальних обов'язків по кримінальному провадженні, а тому його (більш м'якого запобіжного заходу) застосування, на переконання суду, не буде ефективним.
Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його особу (згідно ст.89 КК України не судимий), вагомість наявних доказів вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків (немає постійного місця роботи, не одружений, на утриманні немає нікого), що вказує на відсутність стійких соціальних зв'язків, а також враховуючи, що у нього наявна можливість переховуватися від суду, існує ризик впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд прийшов до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено необхідність обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Також суд констатує, що стороною захисту не надано суду належних та достатніх доказів про відсутність наведених вище ризиків, на які посилається прокурор у даному клопотанні, що можуть бути підставою для обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Крім того, керуючись вимогами ст.ст.182, 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA158201720355259002000002265; МФО: 820172; Код отримувача: 26289647; Банк отримувача: ДКС України, м.Київ.
На думку суду, даний розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого і підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 суд не вбачає.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, зокрема: прибувати до суду за викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - с.Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, без дозволу суду; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну, зобов'язавши Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби прийняти відповідний паспорт на зберігання.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Також суд роз'яснює, що порушення вищевикладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішуватиме питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Якщо обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов'язання, застава повертається обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 205, 331, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022091110000014 від 07.02.2022 року про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задоволити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) днів - до 15 год. 00 хв. - 25 січня 2026 року, помістивши його в Державну установу «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ, вул.Є.Коновальця, 70 А).
Визначити заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA158201720355259002000002265; МФО: 820172; Код отримувача: 26289647; Банк отримувача: ДКС України, м.Київ.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за викликом;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - с.Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, без дозволу суду;
- здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну, зобов'язавши Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби прийняти відповідний паспорт на зберігання.
Порушення вищевикладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішуватиме питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Якщо обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов'язання, застава повертається обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору і надіслати начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На дану ухвалу суду, у відповідності до п.2 ч.1 ст.395, п.11 ч.2 ст.395 КПК України, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1