справа № 732/1998/25 провадження № 1-кп/732/174/25
03.12.2025 місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику для участі у ньому учасників кримінального провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2025 за №12025275560000077, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,
24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України №478/2025 від 14 липня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 15 липня 2025 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який діє до цього часу, та з Указом Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався, зокрема 15 липня 2025 року згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який діє до цього часу.
ОСОБА_3 , відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаною особою, 13 листопада 2025 року о 19 годині 21 хвилину, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , будучи належним чином попередженим начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 про правові наслідки, які можуть бути застосовані згідно зі ст. 337 Кримінального кодексу України, у разі недотримання правил військового обліку та відмови від проходження військово-лікарської комісії, відмовився від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби, що підтверджується актом фіксації відмови особи від проходження ВЛК від 13 листопада 2025 року.
Таким чином, умисними протиправними діями ОСОБА_3 , будучи особою, яка згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним, та обізнаним, що проходження військово-лікарської комісії є обов'язком військовозобов'язаного, та є складовою частиною військового обліку відповідно до глави VI Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та
ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 30 грудня 2022 року № 1487, обізнаним про дію воєнного стану, запровадженого на території України, всупереч чинному законодавству, вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, ст.ст. 1, 33, 34, 35 і 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 1 і 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у період 60-ти днів із дня набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, станом на 28.11.2025 без поважних причин військово-лікарську комісію не пройшов, у результаті чого умисно ухилився від військового обліку, будучи належним чином попередженим начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025275560000077 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Судом за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час дізнання підозрюваний ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , подав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз'яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та від нього отримана відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року за клопотанням прокурора, відповідно до вимог ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.
Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, дійшов висновку, що обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення (проступку), встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються сукупністю доказів зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом судом обвинувального акту в спрощеному порядку.
Письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 складена в присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки за обставин, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 337 КК України як ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України обставин, що пом'якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Згідно із ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого - його вік, сімейний стан, стан здоров'я; те, що обвинувачений раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався; згідно довідки КНП «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради № 270 від 24.11.2025 та довідки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради № 2338 від 25.11.2025 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; у характеристиці старости Старосільського старостинського округу №2 Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_7 вказано, що ОСОБА_8 проживає разом із матір'ю, за час проживання за місцем реєстрації останній проявив себе виключно з позитивної сторони, скарг на поведінку ОСОБА_3 до старостату не надходило; відсутність обставин, які пом'якшують та обставин, які обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, можливо призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 337 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 гривень, і є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися, і підстав для їх обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 373, 374, 375, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що 5100,00 (п'ять тисяч сто) гривень.
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1