Справа № 347/1847/25
Провадження № 2/347/996/25
03 грудня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
Головуючої -судді: Крилюк М.І.,
Секретаря: Лазорик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів»» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 5 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та ТОВ «Фінансова компанія “Центр фінансових рішень»» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «ФК “ЦФР»», код ЄДРПОУ 35725063) було укладено кредитний договір № 3054983210.
Паспорт кредиту, умови надання фінансових кредитів ТОВ «ФК “ЦФР»», а також інші документи, розміщені на офіційному вебсайті кредитодавця та доступні позичальнику до моменту укладення договору, є невід'ємними частинами кредитного договору та визначають обсяг і зміст прав та обов'язків сторін.
На підставі договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 ТОВ «ФК “ЦФР»» відступило АТ «ТАСКОМБАНК» права грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі за договором, укладеним із Відповідачем. Надалі, 26 червня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів»» (далі - Позивач, ТОВ «ФК “ЄАПБ»») було укладено договір факторингу № HI/11/20-Ф, за яким Позивач сплатив банку суму фінансування, а банк відступив йому відповідні права вимоги.
Витяг із Реєстру прав вимоги підтверджує, що Позивач набув право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 840,52 грн, зокрема: 8 287,08 грн - основний борг; 0,68 грн - заборгованість за відсотками; 7 552,76 грн - заборгованість за комісією; 0 грн - штрафи чи пеня.
Акт приймання-передачі реєстру прав вимоги підтверджує перехід до Позивача прав кредитора. З цього моменту ТОВ «ФК “ЄАПБ»» стало новим кредитором за договором, укладеним Відповідачем.
Відповідно до умов кредитного договору, Відповідач була зобов'язана повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки та виконувати інші договірні обов'язки у встановлені строки. Проте Відповідач порушила взяті на себе зобов'язання, припинила здійснювати обов'язкові платежі та не погасила заборгованість ані перед первісним кредитором, ані перед Позивачем. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, згідно зі ст. 525 ЦК України, є недопустимою. Позивач додатково зазначає, що після переходу права вимоги 26.06.2024 ним не нараховувалися штрафні санкції, що свідчить про добросовісність Позивача в реалізації своїх прав.
Таким чином, розмір заборгованості за кредитним договором № 3054983210 від 05.10.2020 становить 15 840,52 грн, що включає основний борг, проценти та комісію.
У зв'язку з тим, що Відповідач у добровільному порядку не погасила борг, Позивач звернувся до суду для примусового стягнення належних сум та захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Представник Позивача подав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що повністю підтримує позовні вимоги та просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву із клопотанням про розгляд справи без її участі. Вимоги позову визнала частково, просить при вирішенні справи по суті врахувати збіг важких матеріально-побутових умов в підтвердження чого долучила акт обстеження матеріально-побутових умов Рожнівської сільської ради та довідку з амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Рожнів.
Суд дослідивши письмові докази, подані Позивачем, враховуючи надані відповідачкою письмові докази та оцінивши їх у сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних обставин:
Судом встановлено, що 05.10.2020 між Відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія “Центр фінансових рішень» було укладено кредитний договір № 3054983210 (а.с. 4). Паспорт кредиту та Умови надання фінансових кредитів, розміщені на офіційному вебсайті кредитодавця, були доступні Відповідачу до моменту укладення договору та є його невід'ємними частинами (а.с. 5).
Відповідно до договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 первісний кредитор відступив права вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с. 10-11). 26.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК “ЄАПБ»» укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф, за яким Позивач набув права вимоги за цим кредитним договором (а.с. 12-14). Факт переходу підтверджується витягом із Реєстру прав вимоги (а.с. 17) та Актом приймання-передачі (а.с. 15).
Відповідач не виконала своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 9). Відповідно до статей 1050, 1054, 1082 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свої обов'язки перед новим кредитором з моменту отримання повідомлення про відступлення права вимоги. Матеріали справи не містять доказів здійснення будь-яких платежів Відповідачем після виникнення прострочення. Позивач підтвердив, що після переходу права вимоги ним не нараховувалися штрафні санкції.
Відповідно до додатку №1 до Договору № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 року Реєстру Правл Вимог ТОВ ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідачки в сумі 15 840,52 грн, у тому числі: 8 287,08 грн - основний борг; 0,68 грн - проценти; 7 552,76 грн - комісія; 0 грн - пеня/штрафи.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Щодо переходу до позивача права вимоги за вказаними кредитними договорами судом враховано , що згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В матеріалах справи містяться: договір факторингу № 171221 від 17.12.2021 первісний кредитор відступив права вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с. 10-11). 26.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК “ЄАПБ»» укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф, за яким Позивач набув права вимоги за цим кредитним договором (а.с. 12-14). Факт переходу підтверджується витягом із Реєстру прав вимоги (а.с. 17) та Актом приймання-передачі (а.с. 15).
Судом встановлено, що відповідач незважаючи на повідомлення направлені на її адресу, не виконує свої зобов'язання за умовами кредитного договору. Після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
За позовними вимогами та згідно представлених позивачем розрахунків, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» в загальному розмірі 15 840,52 грн, у тому числі: 8 287,08 грн - основний борг; 0,68 грн - проценти; 7 552,76 грн - комісія; 0 грн - пеня/штрафи.
Разом із тим суд бере до уваги той факт, що кредит відповідачці ОСОБА_1 згідно договору №3054983210 від 05.10.2020 року надавався строком на 36 днів. Проте, згідно договору факторингу, наявного в матеріалах справи, право позивача нараховувати проценти відповідачеві, - не передбачене. Таким чином, проценти за вказаним кредитним договором слід рахувати до укладення договору факторингу , який був укладений 17.12.2021 року.
Загальна сума за укладеним відповідачкою в справі кредитним договором складає 8287,08 грн - заборгованості по тілу кредиту та , 068 грн - заборгованості по процентах , що підлягає до задоволення в цій частині вимог та стягнення із ОСОБА_1 в користь позивача в справі.
Щодо вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 7552,76 грн заборгованості по комісії, то суд вважає її такою, що не підлягає до задоволення з огляду на те, що укладеним кредитним договором не передбачено умов нарахування та стягнення з відповідачки комісії, її розмір позивачем не обґрунтовано та не наведеного на підставі чого проводився її розрахунок.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування»(справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).
Окрім того враховуючи вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Аналогічне передбачено Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Таким чином, оскільки нормами чинного законодавство прямо передбачено, що нарахування штрафних санкцій на період дії воєнного стану не допускається, то і вказана сума у позові, яку позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 в цій частині вимог не підлягає до задоволення.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні даної позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3028 грн. Оскільки судом позав задоволено частково на суму 8287,76 грн , що становить 52,32 % від заявлених вимог , то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам а саме в розмірі 1584,25 грн
На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАКОМБАНК») суму заборгованості за Кредитним договором № 3054983210 від 05 жовтня 2020 року у розмірі 8 287,76 грн (вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 76 копійок), з яких: 8 287,08 грн - заборгованість за тілом кредиту; 0,68 грн - заборгованість за відсотками, а також 1584,25 грн - у відшкодування сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк