Справа № 346/3332/25
Провадження № 2/346/1974/25
02 грудня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 липня 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 15.10.2024р. з ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1460-2626. За його умовами кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 8000,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 21 день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, знижена % ставка 1% в день, стандартна % ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Взяті на себе зобов'язання кредитодавець виконав в повному обсязі, оскільки видав відповідачу кредитні кошти шляхом їх переказу на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті. ОСОБА_1 шляхом прийняття кредитних коштів підтвердив виникнення в нього фінансових зобов'язань перед позивачем. Проте, свої обов'язки за даним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 05.05.2025р. становить 25155,60 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 15465,60 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 1200,00 грн. - заборгованість за комісією та 490,00 грн. - заборгованість за штрафом. Таким чином, посилаючись на те, що з боку відповідача має місце свідоме порушення зобов'язань, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просили задовольнити їхні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за укладеним договором № 1460-2626 в розмірі 25155,60 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою від 18.08.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який долученим до позову клопотанням просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити (а.с. 50).
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу його проживання та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, давши оцінку представленим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі директора Резуєва Є.В., з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1460-2626 (далі договір).
Підписання договору відповідачем було здійснено електронним підписом, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора А 9165, який був надісланий на номер мобільного телефону.
За умовами договору, передбаченими п.2.1-2.2 слідує, що кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах визначених договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором.
Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» п. 3.1.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору, загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 8000,00 грн. Дата надання/видачі кредиту 15.10.2023р.
Пунктом 4.8 договору передбачено: Базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Згідно визначення термінів наведених в п.1.1 базовий період сплати відсотків (базовий період) - проміжки часу впродовж строку дії договору, не пізніше останнього дня яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору.
Пунктом 4.9 договору передбачено, сплату процентів за користування кредитом та комісію за видачу кредиту позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду шляхом безготівкового переказу суми, що дорівнює обов'язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду у розмірі обов'язкового платежу, до такого обов'язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов'язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов'язкового платежу. У випадку оплати обов'язкового платежу у повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов'язкових платежів.
Відповідно до п. 4.10 договору: нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою: стандартна процента ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою ставкою; 075% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
Згідно п. 4.11 договору, комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.
Пунктом 4.13 договору передбачено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 14.10.2025р.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 3769,70 процентів (п. 4.14). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) становить 34700,00 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.15).
Довідкою про перерахування суми кредиту №1460-2626 від 15.10.2024р. та листом АТ КБ «Приват Банк» підтверджується перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 шляхом переведення їх на вказаний позичальником рахунок через систему платежів LigPay в сумі 8000,00 грн. згідно умов укладеного договору. Вказані обставини свідчать про належне виконання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» своїх зобов'язань.
Розділом 5 договору визначено порядок повернення кредиту. Так, п 5.1 передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 1460-2626 від 15.10.2024р. станом на 07.05.2025р. загальна суму заборгованості ОСОБА_1 становить 25155,60грн., з яких: 8000,00 грн. - сума основного боргу, 15465,60 грн., - сума заборгованості за відсотками, 1200,00 грн. - комісія та 490,00 грн. - штраф.
Таким чином, позивачем було доведено, що умови укладеного з ОСОБА_1 договору щодо своєчасно та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії, позичальником виконані не були, що призвело до виникнення в нього заборгованості.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням та за нарахованими йому відсотками за період користування кредитними коштами, а також комісією за видачу кредиту, нарахування якої також передбачено умовами договору, а тому позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в цій частині є обґрунтованими та доведеними в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 490,00 грн., то в цій частині суд бере до уваги наступне.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка - є одним з найбільш поширених способів забезпечення виконання зобов'язань. При цьому право вибору грошової або майнової неустойки належить сторонам зобов'язання, вони мають визначити предмет неустойки в момент укладення правовчину про неї.
Відповідно до п.8.3 договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5000% від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов, описаних нижче, але не більше суми у розмірі 490 гривень. Штраф застосовується за кожен факт невиконання або неналежного виконання позичальником передбаченого цим договором грошового зобов'язання у останній день базового періоду.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049 ЦК України суд дійшов висновку, що на укладений між сторонами договір від 15 жовтня 2024р. року поширюється дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача розміру штрафу в сумі 490,00 грн., а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407) суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1460-2626 від 15.10.2024р. в розмірі 24665 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.12.2025р.
Суддя: Третьякова І. В.