Справа №523/21913/25
Провадження №1-кс/523/6912/25
31 жовтня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , поданої в інтересах Міністерства юстиції України на постанову органів досудового розслідування про закриття кримінального провадження,-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві від 20.12.2023р. про закриття кримінального провадження №62022150020000579 від 06.12.2022 року.
Зі змісту вказаної скарги вбачається, що Другим СВ (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022150020000579 від 06.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Підставою внесення відомостей до ЄРДР стала заява заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції щодо встановлених порушень Державою Україна п.1 ст.6 та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), які містяться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіночкін та інші проти України» від 13.01.2022 за заявою №39814/20 та 5 іншими, зокрема за заявою ОСОБА_4 №20307/21 (далі-Заявник), а саме - тривалості кримінального, яка була несумісною із вимогою «розумного строку», та відсутності ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку із цим. В подальшому, на виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини з Державного бюджету України на особовий рахунок Заявника перераховано 73579,56грн. (еквівалент 2400євро), що підтверджується платіжним дорученням №6976 від 01.06.2022. Виплачені гроші за рішенням ЄСПЛ є збитками Державного бюджету, які на думку вищевказаної посадової особи були завдані в результаті дій невстановлених осіб органів державної влади та які відповідно мають ознаки кримінальних правопорушень, про що 06 грудня 2022 року було внесено відомості до ЄРДР за №62022150020000579 за ознаками, передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення..
20.12.2023р. за результатами досудового розслідування слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК.
В обґрунтування вимог скарги заявник вказував, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, досудове розслідування проведено неповно та неефективно, у зв'язку із чим, просить скасувати постанову слідчого від 20.12.2023р. про закриття кримінального провадження.
В судове засідання скаржник, слідчий, прокурор не з'явилися, були належним чином повідомлені, причини неявки не відомі, разом з тим, до початку судового засідання з боку слідчого надані матеріали кримінального провадження №62022150020000579 і заяву щодо проведення судового засідання без його участі та з боку представника Міністерства Юстиції України - заяву про проведення засідання без участі представника.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши скаргу та матеріали додані в її обґрунтування, перевіривши наявність приводів і підстав, законність отриманих даних, які викладені в скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження №62022150020000579, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
При цьому, ч.2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час проведення перевірки обставин, на які посилається Міністерство юстиції України, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві відповідно до вимог ч.2 ст.9 КПК всебічно, повно і неупереджено досліджені всі обставини, які мають істотне значення для даного кримінального провадження, зроблений аналіз тих обставин, на які посилається заявник, проведено достатній та вичерпний обсяг слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення.
Рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, з наданням належної оцінки показань та сукупності зібраних по справі доказів, які є вичерпаними і допустимими, тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, слідчим був наданий аналіз тих обставин, на які посилається заявник, надано їм належну правову оцінку.
Далі, слід прийти до висновку про те, що органом досудового розслідування здійснено всебічне та повне дослідження всіх обставин кримінального провадження та не здобуто фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях (бездіяльності) службових осіб ознак службової недбалості та вказували на наявність підстав для повідомлення про підозру конкретній особі, що в свою чергу виключає склад, передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.367 КК злочином є службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Об'єктивна сторона передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) діяння (дія або бездіяльність), яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам; 3) причинний зв'язок між вчиненим діянням (діями чи бездіяльністю) та наслідками.
Кваліфікуючою ознакою даного злочину є спричинення істотної шкоди.
Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, неповного складу злочину не може бути, а, відтак, неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсутність цього злочину.
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий вказав, що на виконання рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Савіночкін проти України» з Державного бюджету України на рахунок ОСОБА_4 перераховано 73579,56грн. (еквівалент 2400євро), що підтверджується платіжним дорученням №6976 від 01.06.2022.
Також в постанові слідчого зазначено, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481 грн.
Отже станом на 01.06.2022 року (дата перерахування ОСОБА_4 відшкодування на виконання рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Савіночкін та інші проти України») мінімальний розмір істотної шкоди, передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення, складав 124050грн., тобто сума виплачена заявнику не є достатньою для визначення її як істотної шкоди.
Таким чином, органом досудового розслідування при перевірці матеріалів провадження встановлено, що розмір завданої шкоди у сумі 73579,56грн. є меншим за розмір шкоди, за наявності якої настає кримінальна відповідальність за ч.1 ст.367 КК, тобто відсутній обов'язковий елемент об'єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення.
Далі, щодо неповноти та однобічності проведеного досудового розслідування, слід зазначити наступне.
Згідно з вимогами ч.1 ст.40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до вимог ч.5 ст.40 КПК слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
При цьому, слід зауважити, що слідчий, дізнавач та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій.
Таким чином, зазначені в скарзі доводи заявника не свідчать про неповноту та неправильність висновків слідчого за результатами проведеного досудового розслідування та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
Отже, доводи скарги про неповноту досудового розслідування не знайшли свого підтвердження, оскільки, як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, під час проведення досудового розслідування були проведені всі необхідні процесуальні та слідчі дії, тому істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування постанови органів досудового розслідування, слідчим суддею не встановлено.
За наведених обставин, проаналізувавши та оцінивши доводи викладені у постанові слідчого, враховувавши, що органами досудового розслідування проведено обсяг дій, під час яких здобуто достатньо доказів для прийняття процесуального рішення щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, слід прийти до висновку, що вказана постанова є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята на підставі допустимих та належних доказів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України, -
Скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 від 20.12.2023р. про закриття кримінального провадження №62022150020000579 від 06.12.2022 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1