Дата документу 02.12.2025 Справа № 317/1817/25
Єдиний унікальний № 317/1817/25 Головуючий в 1-й інстанції - Ткаченко М.О.
Провадження №22-ц/807/1561/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
02 грудня 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Полякова О.З.,
Трофимової Д.А.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , акціонерне товариство «УКРСИББАНК», товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС», товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН», Запорізький відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна,
за апеляційною скаргою Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), інтереси якого представляє ОСОБА_4 , на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2025 року,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , АТ «УКРСИББАНК», ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС», ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН», Запорізький відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.11.2006 між АКТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УКРСИББАНК», та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11074057000 в іноземній валюті в сумі 60000,00 доларів США зі строком повернення не пізніше 08.11.2027 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором про надання споживчого кредиту було укладено Договір поруки № 11074057000/П від 09 листопада 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 ..
Також, 09.11.2006 ОСОБА_1 та Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» уклали Договір іпотеки №110740570003, відповідно до умов договору Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житлове приміщення, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №317/4490/16-ц від 08.02.2017 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббаню» суму боргу за Договором про надання споживчого крелиту № 11074057000 від 09 листопада 2006 року в розмірі 42 661 долар 24 центи США.
На підстави виконавчого листа у справі № 317/4490/16- Запорізьким відділом виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області ПМУМЮ (м. Одеса) 31.05.2018 було відкрито виконавче провадження №56498664 з примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1 203 587,80 грн.
Постановою про арешт майна боржника від 09.07.2018 року головним державним виконавцем ЗРВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Іщенко О.П. був накладений арешт на все майно боржника.
Постановою про арешт майна боржника від 06.12.2018 року головним державним виконавцем ЗРВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Хіміч Т.А. був накладений арешт на корпоративні та майнові права, що належать на праві приватної власності в ТОВ «РЕКЛАМНЕ БЮРО «ЕВЕРЕСТР», ЄДРПОУ 30719812.
10.12.2021 державним виконавцем Мантулою В.М. була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», із зазначення того, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 10.12.2024 року.
17.11.2023 між AT «УКРСИББАНК», який є повним правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС»(ЄДРПОУ 43092786) укладено договір факторингу № 17/11/2023 за договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09 листопада 2006 року.
17.11.2023 між ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС»(ЄДРПОУ 43092786) та ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» (ЄДРПОУ 42425653) укладено договір факторингу №Ф-17/11/23/1.
17.11.2023 між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН»(ЄДРПОУ 42425653) та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги (цесії) за договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09.11.2006 року.
04.03.2025 ОСОБА_2 склала нотаріальну заяву про анулювання боргу, яка завірена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кузнєцовою К.В., реєстровий номер 68.
Таким чином, станом на 04.03.2025 у ОСОБА_1 відсутні будь-які кредитні зобов'язання за кредитним договором № 11074057000 від 09.11.2006 року.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та РПВНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМС від 19.12.2023 арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника №56498665, виданий 09.07.2018 Запорізьким РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області, що включає в себе житловий будинок реєстровий №12986828 за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 6302, 09.11.2006 .
05.03.2025 після отримання нотаріального підтвердження від ОСОБА_2 про анулювання боргу ОСОБА_1 звернувся до Запорізького ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області із заявою про зняття арешту з майна у зв'язку із відсутністю заборгованості перед кредитором із наданням всіх підтверджуючих документів переходу прав вимоги до останнього фактора - ОСОБА_2
21.03.2025 отримав лист від ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області ПМУМЮ (м. Одеса) 17086/2 від 18.03.2025 , яким йому було відмовлено у знятті арешту та зазначено, що заява про анулювання боргу не є підставою для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна. Також в законному порядку сторону виконавчого провадження не замінено. Тому наразі відсутні підстави для зняття арешту з майна та запропоновано звернутись до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Позивач не погоджується із вказаним листом та зазначає, що заміна сторони стягувача не може бути вирішена після закриття виконавчого провадження.
Зазначає, що на день звернення до суду відсутня заборгованість ОСОБА_1 перед фактором - ОСОБА_5 , проте арешт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 на підставі виконавчого листа №317/4490/16-ц на підставі постанови про арешт майна боржника ВП №е 56498665 від 09.07.2018 не знято, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
Також позивач зазначає, що вимушений звернутись до суду із вимогою про зняття арешту на корпоративні та майнові права, що належать на праві приватної власності в ТОВ «РЕКЛАМНЕ БЮРО «ЕВЕРЕСТ», ЄДРПОУ 30719812, який був накладений Постановою про арешт майна боржника від 06.12.2018 року Головним державним виконавцем ЗРВДВС ГТУЮ у Запорізькій області.
Посилаючись на вказані обставини просив суд:
зняти арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 26940822, накладений 09.07.2018 державним реєстратором Іщенко О.П., Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізька обл, на підставі Постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 56498665, виданий 09.07.2018, видавник Запорізький РВ ДВС ГТУЮ у Запорізької області, Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41951142 від 09.07.2018, ОСОБА_6 , Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізька обл. Відомості про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер майна: 12986828: житловий будинок, адреса: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, 6302, 09.11.2006, посвідченого Карташовою Т.М, приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області;
зняти арешт на корпоративні та майнові права, що належать на праві приватної власності в ТОВ «РЕКЛАМНЕ БЮРО «ЕВЕРЕСТ», ЄДРПОУ 30719812, накладений у ВП №56498664 Постановою про арешт майна боржника від 06.12.2018 року Головним державним виконавцем ЗРВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Хіміч Т.А..
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Знято арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 26940822, накладений 09.07.2018 державним реєстратором Іщенко О.П., Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізька обл, на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 56498665, виданий 09.07.2018, видавник Запорізький РВ ДВС ГТУЮ у Запорізької області, Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41951142 від 09.07.2018, ОСОБА_6 , Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізька обл., відомості про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер майна: 12986828: житловий будинок, адреса: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, 6302, 09.11.2006, посвідченого Карташовою Т.М, приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області.
Знято арешт на корпоративні та майнові права, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНЕ БЮРО «ЕВЕРЕСТ», ЄДРПОУ 30719812, накладений у виконавчому провадженні №56498664 постановою про арешт майна боржника від 06.12.2018 року Головним державним виконавцем Запорізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Хіміч Т.А.
Не погоджуючись з рішенням суду, Запорізький відділ Державної виконавчої служби у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), інтереси якого представляє Круліковська В.М. подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не було враховано норми Закону України «Про виконавче провадження» в частині накладення арешту на майно на загальну суму заборгованості, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Наразі залишок нестягнутого виконавчого збору становить 120250, 52 грн. Зняття арешту з майна боржника у зв'язку з відсутністю боргу перед стягувачем є неправомірним, оскільки виконавчий збір боржником не сплачено, що суперечить інтересам держави та заподіює шкоду державному бюджету.
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_7 , подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Звертає увагу, що виконавче провадження було відкрито 31.05.2018. На той час була чинною редакція ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, яка прямо встановлювала, що виконавчий збір стягується в розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу. Застосування нової редакції Закону, що набрала чинності 28.08.2018 року та передбачає стягнення збору від суми, що підлягає стягненню, є неправомірним. Зміни, внесені Законом № 2475-VIII, погіршили становище боржника. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують відповідальність. Оскільки виконавче провадження відкрито до 28.08.2018, застосуванню підлягає попередня, більш сприятлива для боржника редакція Закону.
В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи сторони і їх представники не з'явилися, просили розглядати справу за їх відсутності, про що подали суду відповідні письмові клопотання.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на даний час відсутні відкриті виконавчі провадження, повторно для примусового виконання виконавчий документ не пред'являвся стягувачами, строк його пред'явлення сплив, боргові зобов'язання за виконавчим документом у боржника відсутні, що підтверджено нотаріальною заявою відповідача, право вимоги якої підтверджено договорами факторінгу та відступлення права вимоги (цесії), а також заявою про визнання позовних вимог, позивач позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що 09.11.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11074057000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 60000 доларів США, яка на день укладання договору дорівнювала еквіваленту 303000 гривень за курсом НБУ, із цільовим призначенням: придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 08.11.2027 року згідно із умовами Кредитного договору та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 10,30% річних (а.с.24-37).
Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту було укладено Договір поруки № 11074057000/П від 09 листопада 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (а.с.38).
Також, 09.11.2006 ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» уклали Договір іпотеки №110740570003, відповідно до умов якого Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житлове приміщення, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39-41).
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 08.02.2017 у цивільній справі №317/4490/16-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за Договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09.11.2006 в розмірі 42661,24 доларів США, з яких: 33308,16 доларів США - кредитна заборгованість, 9353,08 доларів США - заборгованість по процентам, та пеню за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит в сумі 71406,33 грн, з яких:3015,18 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 68391,15 грн - пеня за прострочення сплати процентів (а.с.16-17).
Постановою головного державного виконавця Запорізького РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 31.05.2018 відкрито виконавче провадження №56498665 з виконання виконавчого листа №317/4490/16-ц, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області 02.03.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 42661,24 доларів США та судовий збір 17443,27 грн (а.с.20).
Постановою головного державного виконавця Запорізького РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 09.07.2018 у виконавчому провадженні №56498665 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.21).
Постановою головного державного виконавця Запорізького РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 09.07.2018 у виконавчому провадженні №56498665 накладено арешт на корпоративні та майнові права, що належать на праві приватної власності в ТОВ «РЕКЛАМНЕ БЮРО «ЕВЕРЕСТ», ЄДРПОУ 30719812, що належать боржнику ОСОБА_1 (а.с.22).
Постановою державного виконавця Запорізького ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10.12.2021 у виконавчому провадженні №56498665 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із відсутністю у боржника іншого майна чи коштів, на які можливо звернути стягнення. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 10.12.2024 (а.с.23).
Згідно із інформацією з Реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження №56498665 від 31.05.2018 є завершеним (а.с.19/зворот).
Згідно із Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 08.04.2025 ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №56498665 (а.с.19).
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) об'єкта нерухомого майна від 08.04.2025 №421684410, вбачається, що наявна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: все нерухоме майно, постанова про арешт майна боржника № 56498665, видана 09.07.2018 Запорізьким РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області. Відомості у державному реєстрі іпотек відсутні. (а.с.18).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08.04.2025 №96644271 інформація за суб'єктом фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутня (а.с.15).
17.11.2023 між AT «УКРСИББАНК», який є повним правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» укладено договір факторингу №17/11/2023 за договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09.11.2006 року. Відповідно до п. 2.1-2.2 Договору Клієнт (АТ «УКРСИББАНК») відступає Фактору Права Вимоги в poзмірі заборгованості Боржника перед клієнтом, що передбачені умовами Первинних Договорів. Відповідно до п. 3.1 такого договору станом на день підписання даного Договору загальна заборгованість за Первинними договорами становить: основна сума боргу 33308,16 доларів США, що еквівалентна 1 207 407,48 грн за курсом НБУ станом на день укладання договору; 36 105,56 доларів США, що складає еквівалент 1 308 812,11 грн за курсом НБУ на день укладання договору (а.с.42-48).
15.11.2023 між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, предметом якого є права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11074057000 та договорами забезпечення до нього та подальша заміна кредитора у зобов'язанні на користь замовника, внаслідок чого до замовника переходять у повному обсязі права кредитора за кредитним договором та договорами забезпечення (а.с.55)
17.11.2023 між ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» та ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» укладено договір факторингу №Ф-17/11/23/1, за умовами якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов'язується прийняти Права Вимоги в poзмірі заборгованості Боржника перед клієнтом, що передбачені умовами Первинних Договорів. Відповідно до п. 3.1 такого договору станом на день підписання даного Договору загальна заборгованість за Первинними договорами становить: основна сума боргу 33308,16 доларів США, що еквівалентна 1 207 407,48 грн за курсом НБУ станом на день укладання договору; 36 105,56 доларів США, що складає еквівалент 1 308 812,11 грн за курсом НБУ на день укладання договору (а.с.49-54).
17.11.2023 між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги (цесії) за Договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09 листопада 2006 року (а.с.57-59).
04.03.2025 ОСОБА_2 склала нотаріальну заяву про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09 листопада 2006 року, що станом на 04.03.2025 становить 2875800,66 грн, яка завірена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кузнєцовою К.В., реєстровий номер 68 (а.с.60).
Листом Запорізького ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №17086/2 від 18.03.2025 повідомлено ОСОБА_1 , що нотаріальна заява про анулювання боргу, завірена нотаріусом, не є підставою для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна, а також сторону виконавчого провадження не замінено у встановленому законом порядку (а.с.75)
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
ОСОБА_1 , подаючи заяву про зняття арешту, посилався на те, що він погасив борг перед ОСОБА_2 , яка придбала право вимоги за зобов'язанням, на виконання якого видавався виконавчий документ, у добровільному порядку поза межами виконавчих проваджень.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 склала нотаріальну заяву про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09 листопада 2006 року.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано вважав доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.
Посилання в апеляційній скарзі на несплату боржником виконавчого збору, не заслуговують на увагу, виходячи з такого.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року (на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56498665), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
З аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ (у редакції, що діяла до 28 серпня 2018 року) слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Проте, Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, внесені зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ.
З урахуванням наведених змін, за змістом статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Тобто з урахуванням редакцій Закону № 1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28 серпня 2018 року - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, положення статті 27 Закону № 1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VІІІ у редакції, яка була чинна після 28 серпня 2018 року (Закон № 2475-VIII), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.
Отже,зважаючи на те, що виконавче провадження ВП №56498665 відкрито 31 травня 2018 року, в даному випадку виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, та не пов'язується з початком примусового виконання. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону № 1404-VІІІ або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 погасив борг за виконавчим листом добровільно, а не в межах виконавчого провадження, та виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що Законом № 1404-VIII не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв'язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.
У матеріалах справи відсутні відомості про те, що з метою стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив постанову, відкривав виконавче провадження і задля виконання саме цього виконавчого документа накладав арешт на майно боржника.
З урахуванням того, що внесені Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ погіршили становище боржника - ОСОБА_1 , а також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги щодо необхідності відмови у позові у зв'язку з несплатою виконавчого збору.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 в справі №420/769/19, від 28.12.2021 в справі №400/4863/20.
Також доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не може бути відповідачем, оскільки не є стягувачем, є безпідставними, виходячи з такого.
Тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
Заміна особи в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Із матеріалів справи відомо, що до ОСОБА_2 на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 17.11.2023 року (т.1 а.с. 57-58) перейшло право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09 листопада 2006 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Тобто за обставин цієї справи ОСОБА_2 є правонаступником первісного кредитора за Договором про надання споживчого кредиту №11074057000 від 09 листопада 2006 року, відповідно, правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 і ПАТ «Уксиббанк», зокрема які також виникли на підставі судового рішення, продовжують існувати з попереднім змістом. Відбулася лише заміна сторони кредитора в існуючому зобов'язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, оскільки не є учасником виконавчого провадження, суперечать інституту правонаступництва.
Доводи апеляційної скарги про те, що строк виконавчого листа не сплив є обґрунтованими, проте не впливають на правильність висновків суду, оскільки заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за виконавчим листом відсутня та стягувач не має майнових претензій до боржника.
Отже, суд першої інстанції правильно врахував, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Отже, колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними.
Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для його скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Запорізького відділу Державної виконавчої служби у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), інтереси яких представляє Круліковська Вікторія Миколаївна, залишити без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2025 рокув цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Дата складання повної постанови 03 грудня 2025 року.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: О.З. Поляков
Д.А. Трофимова