№ справи687/625/25
№2/687/417/2025
02 грудня 2025 року Чемеровецький районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Борсука В.О.,
з участю секретаря - Пагор Б.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2025 року позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог вказало, що 18.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 1896137. Так, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит в розмірі 15000,00 грн строком на 30 днів, з базовою процентною ставкою 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 251,85%. 30.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1896137, де боржником є ОСОБА_1 .. В подальшому, 10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1896137, де боржником є ОСОБА_1 .. Сума заборгованості по кредиту за договором № 1896137 від 18.03.2021 року становить 36557,71 грн.
Крім того, 09.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 3104102. Так, ТОВ «Мілоан надало відповідачу кредит в розмірі 10000,00 грн строком на 10 днів із датою повернення 19.03.2021 року, з стандартною (базовою) процентною ставкою 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3104102, де боржником є ОСОБА_1 .. В подальшому, 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3104102, де боржником є ОСОБА_1 .. Сума заборгованості по кредиту за договором № 3104102 від 09.03.2021 року становить 14669,71 грн.
В порушення умов кредитних договорів, відповідач зобов'язання за вказаними договорами не виконав, а тому загальний розмір заборгованості по вказаних вище кредитах за договорами № 1896137 від 18.03.2021 року та № 3104102 від 09.03.2021 року становить 51227,42 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр», а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява, згідно з якою просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, однак до суду надійшла заява представника, згідно з якою просить відмовити у задоволенні позовних вимог, розгляд справи проводити у її та відповідача відсутності.
До того ж в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 31.07.2025 року, поданий представником відповідача, згідно з яким позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки відповідачем заборгованість за кредитними договорами сплачено, а вимоги в частині нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку дії кредитних договорів є необґрунтованими. При цьому зазначає, що відповідач при сплаті коштів для погашення кредиту за договором № 3104102 від 09.03.2021 року не знав та не міг знати, що кредитодавець врахує їх як комісію за пролонгацію та проценти. Також просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки 16000,00 грн занадто завищений розмір та не відповідає критеріям розумності та справедливості.
08.08.2025 року представником позивача до суду подано відповідь на відзив, згідно з якою просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки сторони погодили між собою умови договорів, підписанням яких відповідач погодився на зазначені умови, а тому заборгованість нараховано відповідно до умов укладених договорів.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши докази по справі, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.03.2021 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики № 1896137 в розмірі 15000,00 грн строком на 30 днів, з базовою процентною ставкою 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 251,85 (п. 2 договору).
Відповідно до п. 3 вказаного договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно з п. 4.2 вказаного договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на відповідному сайті (далі - Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.
Так, згідно з п. 7.1, 7.5, 7.8, 7.10, 7.12 Правил позичальник має право продовжити строк користування позикою, зокрема, необмежену кількість разів. За продовження строку користування позикою позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації. Позичальник погоджується, що при обранні виду пролонгації в особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених товариством для оформлення пролонгації та продовження строку (терміну) дії договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенні грошових коштів на ім'я товариства та без будь-якого документального оформлення. У випадку внесення позичальником суми грошових коштів, яка є недостатньою для повного погашення заборгованості, але є достатньою для оформлення пролонгації, ця сума направляється товариством (на його розсуд) на таке продовження строку користування позикою задля запобігання понадстрокового користування позикою. Якщо позичальник, під час внесення платежу не бажає оформлювати пролонгацію, позичальник зобов'язаний повідомити про це товариство протягом 24 годин з моменту внесення платежу шляхом надсилання на поштову скриньку товариства повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за договором, з обов'язковим зазначенням номеру договору та сплаченої суми.
Відповідно до п. 6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку не повернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Вказаний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), про що свідчить п. 11 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін».
Видача кредитних коштів за договором № 1896137 від 18.03.2021 року в сумі 15000,00 грн для відповідача на картку № НОМЕР_1 , яка вказана відповідачем у п. 11 договору, підтверджена довідкою № КД-000015828/ТНПП від 05.03.2025 року, виданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , витребуваною судом з АТ КБ «Приват Банк».
30.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1896137, де боржником є ОСОБА_1 ..
Так, відповідно до реєстру боржників № 1 від 30.12.2021 року до договору факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 36050,55 грн.
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1896137, де боржником є ОСОБА_1 ..
Так, відповідно до реєстру боржників від 10.03.2023 року до договору факторингу № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 36557,71 грн.
Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» відповідач зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість за договором станом на 25.06.2025 року у розмірі 36557,71 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21050,55 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 69,04 грн - нараховані 3% річних; 438,12 грн - інфляційні збитки.
Також, 09.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 3104102. Так, ТОВ «Мілоан надав відповідачу кредит в розмірі 10000,00 грн строком на 10 днів із датою повернення 19.03.2021 року. Комісія за надання кредиту: 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користуванням кредитом: 2000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користуваня кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору (п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 1.7 договору).
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування (п. 2.4.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору, продовження строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах. Так, для продовження строку кредитування на пільгових умовах позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору.
Також позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням усіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6. договору.
Вказаний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - W98901, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Мілоан».
Видача кредитних коштів за договором № 3104102 від 09.03.2021 року в сумі 10000,00 грн на картку № НОМЕР_3 для ОСОБА_1 , призначення: кошти згідно договору № 3104102, підтверджена довідкою Liqpay, а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , витребуваною судом з АТ КБ «Приват Банк».
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит № 3104102 від 09.03.2021 року, наданим ТОВ «Мілоан», заборгованість відповідача за вказаним договором складає 10013,76 грн, з яких: 3211,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6802,76 грн - сума заборгованості за процентами.
26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3104102, де боржником є ОСОБА_1 ..
Так, відповідно до реєстру боржників від 26.01.2022 року до договору № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10013,76 грн.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3104102, де боржником є ОСОБА_1 ..
Так, відповідно до реєстру боржників від 10.01.2023 року до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14669,71 грн.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Коллект Центр», відповідач зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість за договором станом на 25.06.2025 року у розмірі 14669,71 грн, з яких: 3211,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11458,71 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
А тому, загальна сума заборгованості по кредитах за вказаними вище договорами становить 51227,42 грн, яка складається з наступного: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18211,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32509,26 грн; нараховані 3% річних - 69,04 грн; інфляційні збитки - 438,12 грн.
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договорами). Умови договорів не оспорюються, умови договорів сторонами виконувалися, що свідчить про дійсність договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконував належним чином умови кредитних договорів, тому права позивача підлягають захисту.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а відтак підлягає частковому задоволенню.
Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеними з відповідачем кредитними договорами суд дійшов висновку про таке.
Щодо договору позики № 1896137 від 18.03.2021 року.
Так, з аналізу умов даного договору позики вбачається, що сторони погодили між собою строк дії договору 30 днів (до 17.04.2021 року) з можливістю пролонгації. Відповідно до п. 4.2 вказаного договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на відповідному сайті (далі - Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.
За таких обставин, укладаючи даний кредитний договір сторони передбачили порядок продовження строку позики, умови і строк нарахування процентів за користування позикою, а також порядок нарахування процентів за понадстрокове користування нею.
11.04.2021 року відповідачем було здійснено платіж у розмірі 2484,00 грн, який було віднесено товариством на оплату процентів. Так, відповідач частково сплатив проценти за користування кредитом, проте дана сума була недостатньою для повного погашення заборгованості, а тому товариством було направлено вказану суму на продовження строку користування позикою. В подальшому відповідачем було здійснено платежі у розмірах: 103,50 грн - 11.05.2021 року, 3105,00 грн - 12.05.2021 року, 1552,50 грн - 11.06.2021 року, 517,50 - 25.06.2021 року, 724,50 - 30.06.2021 року, чим продовжено строк кредитування на таких же умовах до 07.07.2021 року. Оскільки станом на 07.07.2021 року відповідач не сплатив заборгованість в повному обсязі та не оформив пролонгацію, товариство здійснювало нарахування процентів за понадстрокове користування позикою з 12.07.2021 року по 06.10.2021 року, що становить 87 днів.
Доказів того, що позичальник під час внесення платежів не бажав оформлювати пролонгацію та повідомляв про це товариство протягом 24 годин з моменту внесення платежів, як це передбачено п. 7.12 Правил, матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене, доводи сторони відповідача, вказані у відзиві на позовну заяву, щодо нарахування відсотків поза межами строку кредитування не заслуговують на увагу та спростовуються умовами договору щодо можливості пролонгації строку кредитування та можливості нарахування процентів за понадстрокове користування позикою, які погоджені сторонами.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за даним кредитним договором, наданим ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», заборгованість відповідача за вказаним договором складає 36050,55 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 21050,55 грн - сума заборгованості за процентами.
30.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 36050,55 грн, що також підтверджується реєстром боржників № 1 від 30.12.2021 року до даного договору факторингу.
Тобто, фактор - ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало 3% відсотки річних за користування грошовими коштами в період з 30.12.2021 року по 23.02.2022 року та інфляційні збитки в період з січня 2022 року по лютий 2022 року, проте вказаним вище договором факторингу не було передбачено право фактора на нарахування останнім відповідальності за статтею 625 ЦК України. До ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.
Відтак, ТОВ «Вердикт Капітал» не мало права і фактичних підстав для подальшого нарахування 3% відсотків річних за користування грошовими коштами та інфляційні збитки, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних у розмірі 69,04 грн та інфляційних збитків у розмірі 438,12 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З врахуванням цих обставин до нового кредитора ТОВ «Коллект Центр» за договором про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, укладеним між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», незалежно від змісту реєстру боржників перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 36050,55 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 21050,55 грн - сума заборгованості за процентами.
Отже, заборгованість за договором позики № 1896137 від 18.03.2021 року саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.
Окрім того, суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, в якій зазначено, що керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Так, ТОВ «Коллект Центр» у позовній заяві просить стягнути з відповідача проценти за договором № 1896137 від 18.03.2021 року у розмірі 21050,55 грн, що майже у півтора раза перевищує розмір не повернутого кредиту (15000,00 грн).
А тому, враховуючи те, що відповідач частково сплатив заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 18966,45 грн, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» процентів слід зменшити до 15000,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором № 1896137 від 18.03.2021 року в розмірі 30000,00 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 15000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо договору про споживчий кредит № 3104102 від 09.03.2021 року.
Так, з аналізу умов даного договору про споживчий кредит вбачається, що сторони погодими між собою строк дії договору 10 днів (до 19.03.2021 року) з можливістю пролонгації. Відповідно до п. 2.3.1 договору, продовження строку кредитування може відбуватися на пільгових (передбачено п. 2.3.1.1 договору) або стандартних (базових) (передбачено п. 2.3.1.2 договору) умовах.
Тобто, укладаючи даний кредитний договір сторони передбачили порядок продовження строку кредиту, умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. За відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми процентів за користування кредитом до 19.03.2021 року, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування, як передбачено п.п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору.
19.03.2021 року відповідач частково сплатив тіло кредиту, проценти та комісію за пролонгацію. Відтак, ТОВ «Мілоан» було продовжено строк кредитування на 15 днів. У період з 20.03.2021 року по 03.04.2021 року було здійснено пролонгацію та нараховані проценти відповідно до п.1.5.2 та п. 2.3.1.1 кредитного договору. В подальшому строк кредитування неодноразово продовжувався як на пільгових, так і на стандартних (базових) умовах (відповідно до п. 2.3.1.2 договору, оскільки на відповідну дату закінчення строку кредиту була наявна заборгованість по кредиту).
З огляду на зазначене, доводи сторони відповідача, вказані у відзиві на позовну заяву, щодо нарахування відсотків поза межами строку кредитування та щодо тверджень, що відповідач при сплаті коштів для погашення кредиту за даним договором не знав та не міг знати, що кредитодавець врахує їх як комісію за пролонгацію та проценти, не заслуговують на увагу та спростовуються умовами договору щодо можливості пролонгації строку кредитування, які погоджені сторонами.
До того ж як вбачається із розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 3104102 від 09.03.2021 року, наданим ТОВ «Мілоан», заборгованість відповідача за вказаним договором складає 10013,76 грн, з яких: 3211,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6802,76 грн - сума заборгованості за процентами.
Так, 26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10013,76 грн, що також підтверджується реєстром боржників від 26.01.2022 року до даного договору факторингу.
Тобто, фактор - ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відсотки за даним договором про споживчий кредит в період з 26.01.2022 року по 23.02.2022 року, що вказаним вище договором факторингу передбачено не було. До ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників. Водночас строк кредитування за кредитним договором закінчився, що виключає можливість нараховувати проценти за ним.
Відтак, ТОВ «Вердикт Капітал» не мало права і фактичних підстав для подальшого нарахування процентів за користування кредитом, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих процентів за період з 26.01.2022 року по 23.02.2022 року в сумі 4655,95 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З врахуванням цих обставин до нового кредитора ТОВ «Коллект Центр» за договором про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, укладеним між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», незалежно від змісту реєстру боржників перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10013,76 грн, з яких: 3211,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6802,76 грн - сума заборгованості за процентами.
Отже, заборгованість за договором про споживчий кредит № 3104102 від 09.03.2021 року саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.
Окрім того, суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, в якій зазначено, що керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Так, ТОВ «Коллект Центр» у позовній заяві просить стягнути з відповідача проценти за договором про споживчий кредит № 3104102 від 09.03.2021 року у розмірі 11458,71 грн, що більш ніж у три рази перевищує розмір не повернутого кредиту (3211,00 грн).
А тому, враховуючи те, що відповідач частково сплатив заборгованість за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» процентів слід зменшити до 3211,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором про споживчий кредит № 3104102 від 09.03.2021 року в розмірі 6422,00 грн, з яких: 3211,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 3211,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, а також того, що відповідач не погасив узяті ним кредити, не сплатив відсотки, а тому відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства заборгованість по кредитах за вказаними вище договорами становить 36422,00 грн, яка складається з наступного: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18211,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 18211,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр».
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 51227,42 грн, а задоволено на суму 36422,00 грн, тобто на 71,10% (36422,00х100:51227,42). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1722,33 грн (2422,40х71,10:100).
При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 16000,00 грн суд виходить з такого. Судом встановлено, що 02.09.2024 року укладено договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-7. Предметом вказаного договору є зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з витягом з акта № 9 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 16000,00 грн.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (71,10%) суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 11376,00 грн (16000х71,10:100).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 31.07.2025 року, поданий представником відповідача, відповідно до якого просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки розмір 16000,00 грн є надто завищений та не відповідає критеріям розумності та справедливості.
А тому, зважаючи на принципи співмірності та справедливості, враховуючи зміст позовних вимог та докази, подані стороною позивача на підтвердження обґрунтованості судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд приходить до висновку, що витрати понесені на представництво інтересів позивача у суді підлягають зменшенню до 5000,00 грн, оскільки позивач заперечує їх розмір та вважає їх надто завищеними, а також такими, що не відповідають критеріям розумності та справедливості.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 1054, 639, 629, 530, 527, 526, 207 ЦК України, ст.ст. 13, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами № 1896137 від 18.03.2021 року, № 3104102 від 09.03.2021 року в розмірі 36422,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 1722,33 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
В решті частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926, e-mail: info@collect-center.com.ua.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 .
Суддя Борсук В.О.