Рішення від 02.12.2025 по справі 687/810/25

№ справи687/810/25

№2/687/518/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У 18.08.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову посилається на те, що 15.01.2024 року відповідач уклав з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» договір № 12736-01/2024.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5100,00 грн, які остання зобов'язувалася повернути, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки визначені договором.

28.05.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28052024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до відповідача за кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у сумі 11475,00 грн.

Окрім того, 15.01.2024 року відповідач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» договір про надання фінансового кредиту №21778-01/2024.

25.07.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «Аванс кредит» і Боржниками.

Так, відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 24650 грн, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Окрім того, 01.12.2019 року відповідач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» кредитний договір №10001277238.

11.05.2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11052021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» і Боржниками.

Так, відповідно до Реєстру боржників від 11.05.2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 9320,79 грн, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

25.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

14.10.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів за договорами позики та підписання нею кредитних договорів.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 15.01.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №12736-01/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 5100,00 грн, на строк кредитування 100 днів, тип процентної ставки - фіксована. Дата погашення кредиту - 23.04.2024 року.

Вказаний договір було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

П.п. 4.4.2. Договору передбачено, що клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.

Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредит шляхом перерахування на платіжну картку відповідача грошових коштів у розмірі 5100 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 за 15.01.2024 року витребуваною судом з АТ КБ «Приват Банк».

28.05.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28052024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до відповідача за кредитним договором.

Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, унаслідок чого у неї виникла заборгованість станом на 28.05.2024 року у сумі 11475,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5100,00 грн, заборгованості за відсотками - 6375,00 грн.

Суд зазначає, що даний кредитний договір укладений 15.01.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Разом з тим, зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Пунктом 1-2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 15.01.2024 по 23.04.2024 року, що становить 100 днів. Сума отриманого кредиту - 5100 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках та тілу кредиту за кредитним договором становить 10200 грн (5100 грн *1%* 100 (з 15.01.2024 по 23.04.2024) = 5100).

Окрім того, 15.01.2024 року ОСОБА_1 уклала з товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» договір про надання фінансового кредиту №21778-01/2024, в розмірі 6800,00 грн на строк 120 днів із датою повернення 13.05.2024 року, з процентною ставкою 2,50 % в день.

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), про що свідчить п.8 договору, реквізити та підпис сторін.

25.07.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «Аванс кредит» і Боржниками.

Так, відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 24650 грн, з яких: 6800 - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17850 грн - сума заборгованості за процентами.

Факт зарахування коштів у розмірі 6800 грн, на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , підтверджується витребуваною судом випискою з АТ КБ «Приват Банк» по рахунку за 15.01.2024 року.

Суд також зазначає, що даний кредитний договір укладений 15.01.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 15.01.2024 по 13.05.2024 року, що становить 120 днів. Сума отриманого кредиту - 6800 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках та тілу кредиту за кредитним договором становить 14960 грн (6800 грн *1%* 120 (з 15.01.2024 по 13.05.2024) = 8160).

Окрім того, судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості відповідачем було сплачено заборгованість по відсотках кредитом в розмірі 2550 грн (14960-2550 =12410 грн).

Окрім того, в матеріалах справи міститься договір про споживчий кредит №10001277238 від 01.12.2019 року, сторонами в якому зазначено товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 .. За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 3300 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно із п. 9.4 цей договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за ним.

Окрім того, 06.05.2021 року укладено додаткову угоду до договору №10001277238 сторонами в якому зазначено товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , відповідно до якої сторони змінили проценти та строк дії договору.

11.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11052021, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» і Боржниками.

Так, відповідно до Реєстру боржників від 11.05.2021 року до договору факторингу № 11052021 від 11.05.2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 9320,79 грн, з яких: 3299,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6021,29 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що пункт 10 (реквізити сторін) договору № 10001277238 про споживчий кредит від 01.12.2019 року та додаткова угода до договору від 06.05.2021 року не містять відомостей щодо підписання відповідачем договору з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 19.08.2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки у кредитному договорі №10001277238 від 01.12.2019 року та доданих до нього матеріалів, не зазначено банківську картку на яку було зараховано кошти надані ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» позичальнику, окрім того не додано виписку по картковому рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 ..

22.08.2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої вказано, що про укладенні договору позики №10001277238 кошти надавались позичальнику на банківську картку за № НОМЕР_3 .

Відповідно до листі-відповідей АТ «Раффайзен Банк» від 04.09.2025 року та від 06.10.2025 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 рахунків не знайдено.

Стаття 514 ЦК України визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за договором №10001277238 від 01.12.2019 року задоволенню не підлягає.

Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів за кредитними договорами № 12736-01/2024 та №21778-01/2024 не виконує.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаними кредитами, суду не надано.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами №12736-01/2024 та №21778-01/2024 в розмірі 22610 грн.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 45445,79 грн, а задоволено на суму 22610 грн, тобто на 49,75% (22610 х100: 45445,79). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1506,43 грн (3028х49,75:100).

Керуючись ст.ст. 10, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитними договорами, а саме:

за договором № 12736-01/2024 в сумі 10200 грн;

за договором № 21778-01/2024 в сумі 12410 грн;

що разом становить 22610 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1506,43 гривень.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN

№ НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.

Попередній документ
132283078
Наступний документ
132283080
Інформація про рішення:
№ рішення: 132283079
№ справи: 687/810/25
Дата рішення: 02.12.2025
Дата публікації: 05.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чемеровецький районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.12.2025)
Дата надходження: 18.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором