Справа № 522/15592/25
Провадження № 2/522/7277/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,
До Приморського районного суду м. Одеси 10.07.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, а саме збільшити стягнення аліментів з 5 000 грн. до 20 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 02.03.2016 року перебували у шлюбі. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/3264/19 від 03.10.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2019 року по справі № 522/3597/19 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років в твердій грошовій формі - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5000 гривень, з урахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 04.03.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів є збільшення потреб дитини за віком, відповідач додаткових коштів на утримання дитини не надає. Доходів позивачки щомісячно не вистачає на повноцінне утримання дитини, а тому вважає, що розмір аліментів підлягає збільшенню до 20 000 грн.
Матеріали позову суддя отримала 11.07.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1565974 від 11.07.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 16.07.2007 року за адресою: АДРЕСА_1 .
До суду 25.07.2025 року надійшла відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області за № 5188/13846 від 23.07.2025 року щодо місця реєстрації боржника, якою зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 17.06.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 25.07.2025 року провадження у справі відкрите, розгляд справи ухвалено проводити в загальному позовному порядку з проведенням підготовчого засідання на 08.09.2025 року.
11.08.2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гетьман А.А. надала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. (а.с. 44-68)
В обґрунтування відзиву зазначено, що матеріали справи не містять доказів збільшення потреб дитини, які відповідно до вимог сімейного законодавства впливають на зміну розміру аліментів. Позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги зростанням доходу відповідача, надаючи копії контрактів та вимагаючи збільшення аліментів з 5 000 грн до 20 000 грн на місяць. Разом з тим, позивачка навмисно не зазначає про фактичне виконання відповідачем батьківських обов'язків у значно більшому обсязі, ніж визначено попереднім рішенням суду. Відповідач цілком усвідомлює свій обов'язок щодо утримання своєї доньки та не ухиляється від своїх батьківських обов'язків. Більше того, з моменту ухвалення судового рішення, яким було встановлено розмір аліментів у 5 000 грн щомісяця, Відповідач добровільно та постійно надає фінансову допомогу на утримання доньки в середньому в розмірі 14 000 гривень щомісяця, а також додатково сплачує щомісячно 250 євро (еквівалент приблизно 11 000 грн) на оплату житла їхньої спільної доньки за кордоном, куди дитина разом з Позивачкою виїхали у зв'язку з війною в Україні. Таким чином, фактичні щомісячні витрати відповідача на дитину вже становлять близько 25 000 грн. Саме цей факт викликає обурення відповідача, оскільки добровільна допомога була сприйнята не як турбота про дитину, а як привід для подання безпідставного позову про збільшення аліментів. Попри добровільну оплату, позивачка просить суд примусово стягувати з відповідача фіксовану суму в розмірі 20 000 грн щомісяця, посилаючись лише на те, що відповідач отримує вищий дохід, ніж раніше. Заявляючи вимогу про збільшення розміру аліментів до 20 000 грн., Позивачка зобов'язана не лише довести зміни у витратах на утримання дитини (які повинні становити 40 000 гривень щомісяця), а й довести, що встановлений раніше судом розмір аліментів в 5 000 гривень є недостатнім для забезпечення дитині належного рівня життя та умов для розвитку, які гарантовані державою. Тобто аліментна виплата має відповідати реальним, обґрунтованим витратам на дитину, а не довільним цифрам позивача. А як вбачається з матеріалів справи позивачка не надала доказів ані зміни потреб дитини, ані що встановлений попереднім рішенням суду розмір аліментів в 5000 гривень є недостатнім для гармонійного розвитку дитини. Натомість, відповідач не лише не ухиляється від виконання обов'язків, а й сумлінно та добровільно надає щомісячну допомогу в розмірі, що майже втричі перевищує встановлену судом суму.
У підготовчому засіданні 08.09.2025 року була присутня представник ОСОБА_2 - адвокат Гетьман А.А., просила прийняти відзив на позов, проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не заперечувала.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сімоненко Р.О. зазначила, що не отримував відзив на позовну заяву, просив надати йому час для ознайомлення.
Протокольною ухвалою суду прийнято відзив на позовну заяву від 11.08.2025 року, задоволено клопотання представника позивачки, розгляд справи відкладено на 08.10.2025 року та надано час на ознайомлення з відзивом.
У підготовчому засіданні 08.09.2025 року була присутня представник ОСОБА_2 - адвокат Гетьман А.А., позов не визнала в повному обсязі, не заперечувала проти закриття підготовчого засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, зазначивши, що усі докази надано.
ОСОБА_1 та адвокат Сімоненко Р.О. у підготовче засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Будь-яких заяв щодо причин неявки суду не було надано.
Ухвалою суду від 08.10.2025 року підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті на 20.11.2025 року.
У судове засідання 20.11.2025 року з'явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Сімоненко Р.О. та представник ОСОБА_2 - адвокат Гетьман А.А.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сімоненко Р.О. заявлені позовні вимоги підтримала, просив задовольнити з заявлених у позові підстав.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Гетьман А.А. позов не визнала у повному обсязі з наведених у відзиві підстав, просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі, оскільки відповідач перераховує позивачці щомісячно приблизно 13 000-14 000 грн. та 250 євро.
Суд оголосив про перехід до стадії проголошення рішення, орієнтований час проголошення - 24.11.2025 року.
Суд, вислухавши учасників справи, із урахуванням наданих сторонами пояснень, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міської управління юстиції було складено відповідний актовий запис № 197, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час шлюбу у сторін народилась дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 14.11.2017 року, актовий запис № 7474 (а.с. 6)
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2019 року по справі № 522/3264/19 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02.03.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міської управління юстиції було складено відповідний актовий запис № 197, розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». (а.с. 8-9)
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2019 року по справі № 522/3579/19 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років в твердій грошовій формі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 5 000 гривень, з урахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 04.03.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1500 гривень, щомісячно, починаючи з 04.03.2019 року та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Суд зауважує, що дані рішення сторонами не оскаржувались та набрали законної сили.
ОСОБА_1 10.07.2025 року звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про збільшення розміру аліментів, у якому зазначає, що відповідач має таку спроможність, оскільки фактично надсилав окрім встановлених аліментів щомісячно 13 000-14 000 грн.
Зазначені обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У даному випадку фактично предметом позовних вимог є збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факт проживання дитини разом з матір'ю сторонами не оспорюється.
Підставами даного позову зазначено фактичну неможливість позивачки забезпечити на 5 000 грн. належний рівень утримання дитини з урахуванням її віку, її потреб, які також об'єктивно зросли, що призвело до подорожчання рівня забезпечення життя дитини, тобто потреби (соціальні) на утримання і належне виховання об'єктивно зростають, що обумовлено необхідним належним рівнем матеріального забезпечення, тобто встановлений раніше розмір аліментів став об'єктивно недостатнім для належного забезпечення дитини відповідного віку.
Саме з цих підстав суд розглядає даний позов.
Суд вбачає, що малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом з матір'ю.
Відповідач цілком усвідомлює свій обов'язок щодо утримання своєї доньки та не ухиляється від своїх батьківських обов'язків. Більше того, з моменту ухвалення судового рішення, яким було встановлено розмір аліментів у 5 000 грн. щомісяця, добровільно та постійно надає фінансову допомогу на утримання доньки в середньому в розмірі 14 000 гривень щомісяця, а також додатково сплачує щомісячно 250 євро (еквівалент приблизно 11 000 грн.) на оплату житла їхньої спільної доньки за кордоном, куди дитина разом з Позивачкою виїхали у зв'язку з війною в Україні.
Зазначене підтверджується доданими до відзиву квитанціями (а.с. 51-64).
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Верховна Рада України 19.11.2024 року прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення. Для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, саме у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів або з інших підстав один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Рішення суду повинно бути справедливим , враховуючи інтереси дитини.
Суд враховує, що вік дитини збільшується, її потреби також об'єктивно зростають, подорожчав рівень забезпечення життя самої дитини, тобто потреби (соціальні) на її утримання та належне виховання об'єктивно зростають, що обумовлено необхідним належним рівнем матеріального забезпечення.
При цьому суд також враховує, що дитина не винна, що її батьки розлучились, що у батька чи матері тепер можливо є інші пріоритети, дитина має усталений спосіб та рівень життя. При цьому обов'язок по забезпеченню дітей лежить у рівних частинах на обох батьках, а не лише на одному з них.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Враховуючи призначення та мету аліментів на утримання дітей, виходячи із системного аналізу вищенаведених положень Конвенції про права дитини, Конституції України, СК України, ЦПК України, Закону України «Про охорону дитинства», надаючи відповідь на основне правове питання у розглядуваній справі, суд дійшов висновку, що збільшення необхідних потреб дитини в силу її віку є належною підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання та потребує збільшення розміру аліментів.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов з підстав наявності інших підстав (ст. 192 СК України) є обґрунтованим, а тому вважає можливим збільшити розмір аліментів до 14 000 грн. з урахуванням такої добровільної щомісячної оплати відповідачем.
Відповідач не надав доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти у розмірі 14 000 грн. щомісячно, що забезпечує гідний рівень життя дитини, умови для його духовного та фізичного розвитку.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 179, 180, 182, 191, 192 СК України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 13, 15, 43, 49, 76-81, 89, 95, 141, 210, 211, 223, 259, 263, 265, 266, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень з урахуванням індексації щомісячно, починаючи з 10.07.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 03.12.2025 року.
Суддя Домусчі Л.В.