Рішення від 19.11.2025 по справі 518/1489/25

Справа № 518/1489/25

Провадження № 2/522/9900/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Ширяївського районного суду Одеської області 29.08.2025 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за угодою № 200099671 щодо кредитування у розмірі 30 532,80 грн., суми інфляційних витрат - 6 676,44 грн., суми 3% річних - 2 745,44 грн., судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.09.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», далі Банк, та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), укладено угоду № 200099671 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 30050,00 грн., з встановленим строком користування з 04.09.2014 р. по 04.09.2019 р., а Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору. Таким чином, Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Станом на 13.08.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 30 532,80 грн., з яких: 9 860,72 грн. - заборгованість за кредитом; 20 672,08 грн. - заборгованість за відсотками.

Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 укладеним між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», та ТОВ «Діджи Фінанс» було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 замінено на правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (далі - ТОВ «ФК «Плеяда»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» (далі ТОВ «ФК «Фагор»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО); Національного банку України (далі - НБУ), про застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор».

Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об'єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три процента річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом

Так, заборгованість відповідача за кредитним договором № 200099671 від 04.09.2014 року складає 30 532,80 грн.; сума збитків з урахуванням 3% річних 2 745,44 грн.; сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 6 676,44 грн. Разом заборгованість становить 39 954,68 грн..

Позивач просить поновити строк позовної давності для подання позову; стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором № № 200099671 від 04.09.2014 року в загальному розмірі 39 954,68 грн. та судовий збір й витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 17.09.2025 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

15.10.2025 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Справу суддя отримала 16.10.2025 року.

Ухвалою суду від 17.10.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 19.11.2025 року.

Про розгляд справи 19.11.2025 року сторони були повідомлені.

Відповідачка ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надала.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з постійними, триваючими екстреними відключеннями електропостачання в Приморському районному суді м. Одеси, періодичним включенням світла, датою складення цього судового рішення датою складення цього судового рішення є 01.12.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов'язання з повернення кредиту.

Позивачем у позові зазначалося, що строк позовної давності було пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку з тим, що в ТОВ «Діджи Фінанс» були відсутні оригінали вищезазначених документів. Зокрема, виконавче провадження № 66483131 та виконавче провадження № 66491947 було закінчено 29.12.2022 року та 17.01.2023 року відповідно.

Тобто, без оригіналів договору кредитування та інших документів позивач не зміг би належним чином довести обставини на які посилається.

На момент звернення з позовом до суду, а саме 29.08.2025 року загальний трирічний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України сплив 04.09.2022 року. В позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності, в обґрунтування пропущення такого строку вказує на наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Суд вважає, що причина пропущення позовної давності є поважною, тому необхідно поновити позивачу строк для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200099671 від 04.09.2014 року.

Судом встановлено, що 04.09.2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200099671 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 30 050,00 грн., з встановленим строком користування 5 років з 04.09.2014 року по 04.09.2019 року, а Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідачка також проінформовано про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту.

Згідно виписки по особовим рахункам з 23.05.2016 по 27.07.2020 ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та здійснювала певні платежі, що підтверджує факт наявності правовідносин між кредитором та боржником.

20.07.2020 року укладено договір відступлення прав вимоги № 7_БМ між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», право вимоги до осіб, які були боржниками ПАТ «Банк Михайлівський», перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 за договором № 200099671 від 04.09.2014 року. Зазначене підтверджується копією договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 року, витягом з реєстру боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором, станом на 20.07.2020 року, складає 30 532,80 грн., з яких: 9 860,72 грн. - заборгованість за кредитом; 20 672,08 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було здійснено нарахування 3 % річних та інфляційні втрати у період з березня 2019 по лютий 2022 та 3 % річних у період з 25.02.2019 до 31.12.2019, з 01.01.2020 до 31.12.2020 та з 01.01.2021 до 23.02.2022 року.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, то з нього на користь позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 200099671 від 04.09.2014 року в загальному розмірі 39 954,68 грн., яка складається з: суми заборгованості 30 532,80 грн.; суми інфляційних втрат 6 676,44 грн.; суми 3% річних 2 745,44 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 жодних заперечень щодо розрахунку позивача не зазначила, власного розрахунку суду не надала.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов'язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Разом з тим, відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями ст.ст. 133, 137 ЦПК України, учасник справи має право на відшкодування лише професійної правової допомоги, наданої адвокатом.

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: копію договору № 26 про надання правової допомоги від 15.02.2024, копію додаткової угоди до договору № 26 про надання правової допомоги від 15.02.2024 року, копію акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14.08.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської».

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний суд зазначав, що у підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 та від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а.

Відповідачка не надала суду заяву про зменшення суми витрат на правничу допомогу.

Суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 254, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200099671 від 04.09.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за угодою № 200099671 щодо кредитування від 04.09.2014 року у розмірі 30 532 (тридцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 80 копійок, з яких:

- 9 860,72 грн. - заборгованість за кредитом;

- 20 672,08 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) інфляційні витрати за період з березня 2019 року по лютий 2022 року у розмірі 6 676 (шість тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) 3 % річних за період з 25.02.2019 року до 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року та з 01.01.2021 року до 23.02.2022 року у розмірі 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 01.12.2025 року.

Суддя: Домусчі Л.В.

Попередній документ
132282949
Наступний документ
132282951
Інформація про рішення:
№ рішення: 132282950
№ справи: 518/1489/25
Дата рішення: 19.11.2025
Дата публікації: 05.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 15.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
19.11.2025 09:35 Приморський районний суд м.Одеси