Справа № 522/25339/25-Е
Провадження №2-а/522/602/25
03 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
21.11.2025 до Приморського районного суду м. Одеси з надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка сформована адвокатом Бікяшевим Дмитром Романовичем в системі «Електронний суд» 20.11.2025, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить:
1. Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 3 від 13.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 3 від 13.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 59 500 грн.
3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
4. Стягнути з Відповідача судові витрати на користь Позивача.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано судді Ковтун Ю.І. та вказану справу було отримано суддею 25.11.2025.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції повинен враховувати положення статті 171 КАС України.
Так, відповідно до цієї норми суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позовна заява із вимогою про оскарження постанови від 13.05.2025 була сформована представником позивачки - адвокатом Бікяшевим Д.Р., в системі «Електронний суд» 20.11.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 286 КАС України (протягом десяти днів з дня ухвалення постанови).
Щодо строку звернення до суду представником позивачки у позовній заяві зазначено, що позивач наголошує, що пропуск строку оскарження постанови не був зумовлений його недбалістю чи умисним зволіканням. Це відбулося внаслідок збігу обставин та об'єктивних перешкод, зокрема: 1. Формальні помилки при поданні позовної заяви: На початковому етапі звернення до суду мали місце певні процесуальні чи технічні недоліки у подачі документів, що призвело до затримки у прийнятті позовної заяви до розгляду (залишення без руху, необхідність усунення недоліків, повернення). 2. Відсутність спеціальної правової компетенції: Як особа, яка не має спеціальної юридичної освіти та постійної правової підтримки, позивач не володів достатнім рівнем правової компетенції щодо вживання всіх необхідних та безпомилкових заходів для своєчасного та коректного оскарження. Це підвищує ризик виникнення тих формальних помилок, які зрештою й спричинили пропуск строку. Позивач вважає, що пропуск строку відбувся з поважних причин, які слід розглядати в контексті забезпечення ефективного доступу до правосуддя. Застосування принципу надмірного формалізму в даній ситуації призведе до непропорційного обмеження права позивача на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними за змістом указаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У той же час, з урахуванням приписів статті 44 КАС України позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судовий захист, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання позовної заяви, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено наступне.
26.05.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Справі присвоєно єдиний унікальний номер № 522/11531/25-Е.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 10.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків поданої заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали. Проте, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 14.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернуто позивачу.
24.07.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка сформована адвокатом Гайдаєм Олегом Васильовичем, в системі «Електронний суд» 23.07.2025, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Справі присвоєно єдиний унікальний номер № 522/16869/25-Е.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2025 року підстави пропуску строку звернення до суду, вказані представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Гайдаєм О.В. визнано неповажними. Позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви усунуті не були та ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення було повернуто позивачці.
20.10.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка сформована адвокатом Гайдаєм Олегом Васильовичем, в системі «Електронний суд» 20.10.2025, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Справі присвоєно єдиний унікальний номер № 522/23290/25-Е.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви усунуті не були та ухвалою суду від 02 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення було повернуто позивачу.
В той же час, 21.11.2025 в межах строку наданого для усунення недоліків визначених ухвалою суду у справі № 522/23290/25-Е, ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Бікяшева Д.Р., повторно звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначені представником позивачки - адвокатом Бікяшевим Д.Р. (формальні помилки при поданні позовної заяви (певні процесуальні чи технічні недоліки у подачі документів) та відсутність спеціальної правової компетенції)) є неповажними, представником позивачки не наведено конкретних обставин, що стосуються саме позивачки, які були об'єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення позивачки чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Щодо посилання на відсутність у позивачки спеціальної правової компетенції, суд враховує, що інтереси позивачки, у раніше поданих позовах, які були повернуті позивачці, представляв адвокат Гайдай О.В.
При цьому суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду поважними.
Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.
Згідно з п. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, вказані представником позивачки, є неповажними.
Відтак, суд пропонує позивачці зазначити інші підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 248, 294 КАС України,
Підстави пропуску строку звернення до суду, вказані представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Бікяшевим Дмитром Романовичем визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія КОВТУН