Справа № 686/29611/25
Провадження № 1-кс/686/11483/25
02 грудня 2025 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Хмельницького клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_8 , погоджене із прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,-
у кримінальному провадженні №62025240010000969,
01.12.2025 старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, погодженим із прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення, приховування та спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання, оскільки підозрюваний на сьогодні звільнений з лав ЗСУ, співпрацює з органами досудового розслідування, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а тому стверджують про відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків. Окрім того, уважають пред'явлену ОСОБА_5 підозру необґрунтованою та вказують на недоведеність неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Звертають увагу на співпрацю підозрюваного з органами досудового розслідування, який з'являється за викликами та не перешкоджав проведенню обшуку, а отже процесуальна поведінка підозрюваного є належною.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню із наступних підстав.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 року за №62025240010000969 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , володів інформацією про фактичну наявність підпорядкованого йому особового складу, а також особового складу по підрозділах, місця їх дислокації, відомості про призначення та переведення військовослужбовців по посадах, знав про штатну чисельність та володів інформацією про задіяний до виконання завдань особовий склад в підрозділах військової частини НОМЕР_1 та інші відомості, які міг використати у власних інтересах, з метою участі у злочинній схемі по ухиленні від обов'язків несення військової служби та заволодінню грошовими коштами.
Разом з тим, ОСОБА_5 розумів, що штатна чисельність особового складу військової частини НОМЕР_1 є значною, має структурні підрозділи, які дислокуються та виконують завдання на різних ділянках, що територіально віддалених одна від одної, а тому військовослужбовці військової частини не мають фізичної можливості знати один одного та володіти інформацією про місця перебування інших військовослужбовців під час несення військової служби. Вказані обставини надають можливість приховати відсутність військовослужбовця у військовій частині НОМЕР_1 та створити умови фіктивного проходження ним військової служби.
ОСОБА_5 , також, розумів, що використовуючи надану йому владу та службові повноваження, може створити умови за яких до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 буде включено військовослужбовців, які отримуватимуть грошове забезпечення, проте в дійсності вони службу проходити не будуть. Військовослужбовці, що фіктивно проходять військову службу після зарахування на особисті карткові рахунки грошового забезпечення матимуть можливість заволодіти вказаними грошовими коштами. За свої дії, як службової особи, що полягають у впливі на підлеглих діяти в його злочинних інтересах, складанні, погодженні ряду фіктивних документів в тому числі рапортів, наказів, що в подальшому стануть підставою для нарахування грошового забезпечення, дії спрямовані на приховання справжнього місця перебування військовослужбовців ОСОБА_5 для власного збагачення та його невстановлені на теперішній час спільники зможуть отримувати грошові кошти, в тому числі кошти нараховані на картковий рахунок військовослужбовця який проходитиме військову службу фіктивно.
Одночасно, ОСОБА_5 усвідомлював, що для заволодіння грошовими коштами, які нараховуватимуться військовослужбовцям за фіктивне проходження ними служби військової частини НОМЕР_1 , він має залучити спільника з числа особового складу військової частини, який уповноважений на ведення обліку особового складу.
З цією метою ОСОБА_5 вирішив залучити до вчинення даного кримінального правопорушення свого колегу та вищого за посадою - головного сержанта військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , який в силу своїх функціональних обов'язків володів відомостями про особовий склад, їх здібності та може сприяти у відборі військовослужбовців, яких би він міг залучити до вчинення даного кримінального правопорушення, водночас в силу своєї посади може віддати наказ щодо облікування особового складу у військовій частині НОМЕР_1 .
Для реалізації злочинного плану ОСОБА_5 та ОСОБА_10 мали залучити вже діючих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 або підшукати особу, яка буде формально зарахована до списків особового складу та жодних дій пов'язаних із проходженням військової служби виконувати не буде.
При цьому, ОСОБА_5 , в силу своїх службових повноважень достеменно розумів, що процес нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 включає в себе стадії, у т.ч. облікування військовослужбовця на військовій службі.
Таким чином, у ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , у жовтні 2024 року (точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), виник умисел на вчинення діянь, пов'язаних із залучення особового складу - окремих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 до робіт, не пов'язаних з безпосереднім виконанням службових обов'язків та заволодінням грошовими коштами, які призначені для нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 .
Для заволодіння грошовими коштами державного бюджету передбаченими для виплати грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та додаткової грошової винагороди передбаченою постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, залучили інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які в дійсності військову службу не проходили, а займались власними справами, не пов'язаними з обов'язком несення військової служби.
29.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення зокрема підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_15 від 19.07.2025; протоколом про хід та результати НСРД - спостереження за публічно доступним місцем від 23.10.2025; протоколами про хід та результати НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 17.09.2025; протоколами обшуку від 28.11.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Оцінивши матеріали клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування пред'явлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться у поданих слідчому судді матеріалах, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 426-1, ч. 4 ст.28 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Санкція ч. 4 ст. 409 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, тобто даний злочин є тяжким.
Слідство знаходиться на початковій стадії, свідки у кримінальному провадженні, які є спів службовцями підозрюваного, не допитані, а деякі ще встановлюються, а тому існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні.
При цьому слідчою суддею враховується встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
Отже ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від свідків.
За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків: незаконного впливу на свідків, переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
З огляду на те, що механізм вчинення кримінальних правопорушень на сьогодні не встановлено, існує ризики перешкоджаню кримінальному провадженню з метою спотворення обставин кримінального правопорушення та знищення, схову або спотворення речей і документів, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Аналізуючи особу підозрюваного, слідча суддя ураховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працює, з вересня 2025 звільнений з військової служби, є учасником бойових дій, утримує трьох неповнолітніх дітей: синів Рената, 2013 р.н., ОСОБА_16 , 2021 р.н. та ОСОБА_17 , 2008 р.н.
ОСОБА_5 має матір пенсійного віку - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Нагороджений у 2023 році грамотою командира в/ч НОМЕР_2 за мужність та відвагу під час виконання військового обов'язку. Позитивно характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристикою голови садового товариства «Авіатор», наданою 02.12.2025.
Однак відсутність попередніх судимостей та наявність постійного місця проживання, стійкі соціальні зв'язки та позитивна характеристика ОСОБА_5 на переконання слідчого судді, не є тими обставинами, які б давали можливість відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину.
Такоє при вирішенні клопотання слідчою суддею враховується особлива суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному діяння, вчиненого в умовах ведення повномасштабної війни в Україні, що напряму впливало на забезпечення можливості обороноздатності країни внаслідок ухилення осіб від виконання обов'язків несення військової служби та унеможливлює, на переконання слідчого судді, в такому випадку застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.
Враховуючи наведені ризики, усі визначені ст.178 КПК України обставини, приходжу до висновку, що забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків зможе запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, із покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою, а також відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий запобіжний захід буде достатнім для виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Строк домашнього арешту слід визначити у межах строків досудового розслідування, а саме по 28 січня 2026 року.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 196 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України строком по 28 січня 2026 року запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду, із покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними, а також іншими особами, процесуальний статус яких органом досудового розслідування наразі не визначено у кримінальному провадженні, в тому числі: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_15 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала діє по 28 січня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя