Справа № 509/4651/25
02 грудня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/4651/25за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 1514200 про надання споживчого кредиту від 24.03.2024 року в загальному розмірі 93 249,90 гривень, а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Свої вимоги мотивували тим, що 24.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (далі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») та ОСОБА_1 укладено Договір № 1514200 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 10000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Строк кредиту складає 364 дні, з 24.03.2024 року по 23.03.2025 рік.
24.12.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило повідомлення, шляхом відправлення в особистий кабінет ОСОБА_1 .
Отже, до ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1514200 про надання споживчого кредиту від 24.03.2024 року в розмірі 75999,9 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 9999,99 грн., заборгованість за процентами - 60999,91 грн., штрафні санкції -5000,00грн.
Крім того, позивачем було нараховано проценти за 89 календарних днів (з 25.12.2024 року по 23.03.2025 року) в межах строку договору, які складають 22250,00грн.
Неналежне виконання відповідачем договору призвело до його заборгованості перед фінансовою установою.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором № 1514200 про надання споживчого кредиту від 24.03.2024 року в розмірі 93 249,90 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 9 999,99 грн., проценти за користуванням кредитом - 60 999,91 грн., проценти нараховані позивачем за 89 календарних днів - 22 250,00 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.11.2025 року від представника відповідача Хрипко М.Ю. через підсистему "Електронний суд" системи ЄСІТС до суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких представник просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки відповідач по справі є військовослужбовцем та має пільги, передбачені Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців» (в частині звільнення від сплати нарахованих відсотків, пені та штрафів) та з урахуванням сплачених відповідачем коштів за час дії кредитного договору, просить віднести сплачені кошти в рахунок погашення тіла кредиту.
Представник позивача 06.11.2025 року через підсистему "Електронний суд" системи ЄСІТС надіслав відповідь на відзив, в якому заперечує щодо аргументів представника відповідача, оскільки відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців», ні первісному кредиторові при укладенні кредитного договору, ні позивачу по справі, не надавалися документи, які надають право на звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків.
01.12.2025 року від представника відповідача Хрипко М.Ю. через підсистему "Електронний суд" системи ЄСІТС до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому представник зазначає, що в чинним законодавством не передбачено будь-яких обмежень для застосування положень частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відео конференції не виявилось можливим з технічних причин. Щодо розгляду справи за його відсутності заперечень не надсилав.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 24.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1514200 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 10000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Строк кредиту складає 364 дні, з 24.03.2024 року по 23.03.2025 року.
Відповідно до п.1.5.1 Договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного п п.1.4 цього Договору.
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають і: кредитного договору.
У відповідності до п.п. 1.1. Кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві.
Відповідно до п.п.9.6. Кредитного договору. Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (п.п. 9.8. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Відповідно до реквізитів Договору № 1514200 від 24.03.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х744».
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису, суд приходить до висновку, що укладення договору № 4390055 про надання коштів на умовах споживчого кредиту узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач за умовами договору свої зобов'язання виконав, в повному обсязі, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в розмірі 10000,00грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , від 24.03.2024 08:09:12 на суму 10000.00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»- 15142001711260549, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА №20250115-954 від 15.01.2025 року.
Зарахування вказаних коштів 24.03.2024 року в сумі 10000,00 грн. на картку ОСОБА_1 також підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» від 12.092025 року 3 20.1.0.0.0/7-250908/93324-БТ.
Також в матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 1514200 про надання споживчого кредиту від 24.03.2024 року станом на 24.12.2024 року, складає 75999,9 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 9999,99 грн., проценти (нараховані первісним кредитором) за користуванням кредиту - 60999,91 грн., штрафні санкції -5000,00грн.
24.12.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило повідомлення, шляхом відправлення в особистий кабінет ОСОБА_1 .
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора Прав Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особіза правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до відповідача по договору № 4390055 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно з Витягу з Реєстру боржників від 24.12.2024 року до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 75999,9 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 9999,99 грн., проценти (нараховані первісним кредитором) за користуванням кредиту - 60999,91 грн., штрафні санкції -5000,00грн.
Крім того, позивачем було нараховано проценти за 89 календарних днів (з 25.12.2024 року по 23.03.2025 року) в межах строку договору, які складають 22250,00грн.
Неналежне виконання відповідачем договору призвело до його заборгованості перед фінансовою установою.
Відповідач фактично визнав факт укладення ним кредитного договору та просить зарахувати сплачені ним кошти за договором в рахунок погашення тіла кредиту, оскільки він являється військовослужбовцем та має пільги, передбачені Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їхніх сімей». При цьому будь-якого розрахунку заборгованості чи відомостей про сплату частини боргу стороною відповідача не надано.
Таким чином, суд приймає розрахунок заборгованості, поданий ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «СЛОН КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 89 календарних днів, суд зазначає наступне.
За приписами частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
В абзаці п'ятому статті 1 вищевказаного Закону визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.
У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
При цьому, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах: від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.
В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває до теперішнього дня. Починаючи з 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України № 64/2022, в Україні введено воєнний стан.
В межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «СЛОН КАПІТАЛ» здійснено нарахування процентів за користування кредитом за період з 24.03.2024 року по 24.12.2024 року у сумі 60999,91 грн., а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за період з 25.12.2024 року по 23.03.2025 року (89 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 22250,00 грн.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має відповідні соціальні пільги згідно з чинним законодавством України, що підтверджується посвідченням від серії НОМЕР_2 від 2.09.2023 р.
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 03.08.2022 року, ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України за мобілізацією.
Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Разом з тим, судом встановлено, що ані позивачу ТОВ «ФК «ФІНСТАРСТ КАПІТАЛ», ані первісному кредитору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відповідні документи відповідачем не надавалися.
Однак, застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Таким чином, з аналізу змісту вказаних вище норм законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить службу з 18.03.2022 року по теперішній час, та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з моменту мобілізації звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов'язань, у тому числі і по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, нарахування яких мало місце після початку його служби.
Відтак нарахування відсотків за користування кредитними коштами охоплюється періодом призову відповідача на військову службу.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в частині стягнення із відповідача заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 9999,99 грн., яка складається: з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 9999,99 грн.
Що стосується позову в частині вимоги про застосування положень ч.ч.10, 11 ст.265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.10 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. В свою чергу, згідно ч.11 ст.265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу. Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 24.03.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч.10, 11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 93249,90 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 9999,99 грн. А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 259,78 грн. (2422,40 грн. х 9999,99 грн. / 93249,90 грн.) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Окрім цього, з матеріалів справи встановлено, що позивач уклав з адвокатом Столітнім М.М. договір про надання правової допомоги. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт вартість послуг становить 10 000,00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1072,39 грн. витрат на правничу допомогу (10 000,00 грн. х 9999,99 грн. / 93249,90 грн.).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) суму заборгованості за договором споживчого кредиту №1514200 від 24.03.2024 року у розмірі 9999 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп., що становить суму заборгованості за основним боргом (сумою кредиту).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) судовий збір в розмірі 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 78 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1072 (одна тисяча сімдесят дві) грн. 39 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Є.М. Панасенко