Справа № 685/60/25
Провадження № 2/685/127/25
03 грудня 2025 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши в селищі Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14 січня 2025 року ТОВ «Юніт капітал» звернулося до суду з позовом, заявивши вимогу стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 248765097, укладеним 16 вересня 2021 року між позикодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, яка становить 39532 грн. і складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 10000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 29532 грн., право вимоги за яким перейшло до позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов'язань по поверненню кредиту за цим кредитним договором.
Відповідачці позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками перед поданням позовної заяви до суду за її зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , а також судом за цією ж адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, які були вручені відповідачці.
Відповідачка письмового відзиву не направила.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.
16 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 278765097.
Відповідно до п. 4.15 договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства і перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Текст договору містить відомості щодо адреси, номеру мобільного телефону, паспортні дані, РНОКПП позичальниці, а також відомості про підписання нею договору електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «MNV3K2N2», тобто факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Манівео ШФД» та позичальницею знайшов своє підтвердження.
Згідно пунктів 1.1, 1.2 кредитодавець надає позичальниці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в сумі 19500 грн. на 30 днів, першим траншем є сума в розмірі 10000 грн., а позичальник зобов'язується його повернути та сплатити проценти у відповідності до умов договору.
На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальниці було перераховано кошти в сумі 10000 грн. на її платіжну карту 5168-74ХХ-ХХХХ-2115, довідкою та поясненням ТОВ «Манівео Ш.Ф.Д.», сама відповідачка не надала заперечень щодо неотримання нею кредитних коштів.
Пунктом 1.9 договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти, які впродовж визначеного 30-денного дисконтного періоду становлять 1,98 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В разі якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,5 % річних, що становить 2,1 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою ставкою та фактично сплаченими процентами та дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, позичальницею шістьма платежами вносилися кошти на виконання умов договору на загальну суму 9448 грн., які були зараховані на погашення заборгованості по процентах.
Суд не погоджується з здійсненим позивачем порядком зарахування заборгованості.
Пунктом 3.10 кредитного договору дійсно визначено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язань за цим договором у повному обсязі сплачена позичальником сума погашає в першу чергу вимоги по прострочених процентах, в другу чергу - прострочену суму кредиту, далі нараховані проценти та сума кредиту.
Проте визначена договором черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит суперечить черговості, визначеній ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», і яка полягає в тому, що в першу чергу погашаються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом, тому, відповідно до ч. 5 ст. 12 закону, застосуванню підлягає визначена законом черговість, оскільки вищезазначеною статтею закону не передбачена можливість її зміни договором про споживчий кредит.
У зв'язку з цим, внесені 15 жовтня 2021 року позичальницею кошти в сумі 1392 грн. на виконання умов договору до завершення строку кредитування відносяться до другої черги, з яких спочатку має бути сплачена сума кредиту, в подальшому кошти вносилися уже по завершенню цього строку, тому відносилися до першої черги, однак і в межах як першої, так і другої черг спочатку погашається заборгованість по кредиту, і лише після цього - по процентах.
За таких обставин, заборгованість по тілу кредиту, з урахуванням сплаченої частини, становить 552 грн., яка і підлягає стягненню.
Суд не погоджується з розміром процентів, нарахованих позивачем.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, складених позикодавцем та його першим правонаступником, позивачем були нараховані проценти за користування кредитом виходячи з ставки у 2,98 % річних починаючи з дня надання кредиту і до 03 березня 2022 року.
Так, пунктом 1.12.2 кредитного договору передбачено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,7 % річних, що становить 2,98 % в день від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Однак, як зазначено судом вище, пунктом 1.9 договору за таких самих умов нараховуються проценти в розмірі 2,1 % в день.
Зважаючи на двозначність врегулювання плати за користування кредитом по завершенню строку кредитування, відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», проценти підлягають нарахуванню за ставкою у 2,1 % в день, оскільки нечіткі та двозначні умови договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживачів.
Період нарахування процентів також не відповідає умовам договору, оскільки пунктом 1.12.1 кредитного договору строк користування кредитом поза межами дисконтного періоду становить 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Судом самостійно визначено розмір процентів до стягнення, який становить 14203,01 грн. (6090,00 грн. (10000 грн. х 2,1 %/день х 29 днів (16.09.21 - 15.10.21)) + 5061,5 грн. (8608 грн. (10000 грн. - 1392 грн.) х 2,1 %/день х 28 днів (16.10.21 - 12.11.21)) + 2320,86 грн. (3349 грн. (8608 грн. - 5259 грн.) х 2,1 %/день х 33 дні (13.11.21 - 15.12.21)) + 134,15 грн. (3194 грн. (3349 грн. - 155 грн.) х 2,1 %/день х 2 дні (16.12.21 - 17.12.21)) + 223,36 грн. (2659 грн. (3194 грн. - 535 грн.) х 2,1 %/день х 4 дні (18.12.21 - 21.12.21)) + 129,72 грн. (2059 грн. (2659 грн. - 600 грн.) х 2,1 %/день х 3 дні (22.12.21 - 24.12.21)) + 243,43 грн. (552 грн. (2059 грн. - 1507 грн.) х 2,1 %/день х 21 день (25.12.21 - 14.01.22))).
Право вимоги позивача ТОВ «Юніт капітал» за цим кредитним договором підтверджується договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з відповідними додатковими угодами та реєстром боржників, до якого включена відповідачка, згідно якого право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Манівео ШФД» до ТОВ «Таліон плюс». В подальшому, на підставі договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 з реєстром боржників, до якого включена відповідачка, право вимоги перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс». Надалі, на підставі договору факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 з відповідним реєстром боржників, до якого включена відповідачка, право вимоги перейшло від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Юніт капітал».
В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн., яка підлягає частковому задоволенню.
Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01, укладений 03 грудня 2024 року між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та позивачем, згідно якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 2.3 визначено, що конкретне доручення клієнта визначається в окремій додатковій угоді, в які сторони визначать зміст конкретного доручення/доручень.
Додатковою угодою № 2 до даного договору від 03 грудня 2024 року про доручення адвокатському бюро надання юридичної допомоги по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції, зокрема, судів загальної юрисдикції, по справах про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 за даним кредитним договором. Згідно наданого представником позивача акту прийому-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року АБ «Тараненко та партнери» надав ТОВ «Юніт капітал» послуг про стягнення заборгованості з відповідача на загальну суму 7000 грн., з яких складання впродовж 2-х годин позовної заяви на загальну суму 5000 грн., вивчення впродовж 2 годин матеріалів справи на загальну суму 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника на суму 500 грн. та підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника на суму 500 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З наданих матеріалів не вбачається обґрунтувань на підтвердження того, що час тривалістю 6 год. був в повній мірі використаний для складання позовної заяви та вивчення матеріалів, зважаючи на ціну позову та суть спору, який полягає у стягненні заборгованості за договорами мікрозайму, зважаючи на однотипність та схожість кредитних інших позикодавців, про що також свідчить заповнення тексту шаблону позовної заяви з застосуванням «автозаміни», оскільки прізвище відповідача у позовній заяві не відмінялося не зважаючи на контекст, тому на відповідача покладаються витрати позивача на правову допомогу в сумі 2000 грн.
Сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог - 37,32 %.
Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) 14755,01 грн. (Чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 01 коп.) заборгованості за договором кредитної лінії № 248765097, укладеним 16 вересня 2021 року між кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (код ЄДРПОУ 38569246) та позичальником ОСОБА_1 , яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 552,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 14203,01 грн.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати в сумі 1650,63 грн. (Одна тисяча шістсот п'ятдесят гривень 01 коп.), з яких 904,14 грн. сплаченого при подачі позову судового збору та 746,48 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити в стягненні решти витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 грудня 2025 року.
Суддя Самойлович А.П.